02 квітня 2013 року Справа № 5016/1435/2012(6/102)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПершикова Є.В.,
суддів:Бакуліної С.В.,
Данилової Т.Б.,
Могил С.К.,
Подоляк О.А.,
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро"
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 06.02.2013
у справі№ 5016/1435/2012(6/102)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро"
до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області
про визнання недійсним розпорядження від 23.02.2012 № 127-р, відновлення дії Державного акту на право постійного користування землею І-МК № 001136, визнання за ТОВ "Таврія-Агро" права постійного користування земельною ділянкою
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про: визнання недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 23.02.2012 № 127-р; відновлення дії державного акту на право постійного користування землею І-МК № 001136, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 09.04.1997 № 197р та зареєстрованого за № 131; визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою, розташованою в межах території Первомайської селищної ради, площею 582,91 га, з них 540,64 га ріллі; 2,55 га пасовища, 28,82 га під господарськими будівлями та дворами, 4,4 га під господарськими шляхами, згідно з державним актом на право постійного користування землею І-МК № 001136, виданого Жовтневою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження від 09.04.1997 № 197р та зареєстрованого за № 131.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.09.2012 у справі № 5016/1435/2012(6/102) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 23.02.2012 № 127-р в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.11.2012 у справі № 5016/1435/2012(6/102) рішення господарського суду Миколаївської області від 14.09.2012 в частині задоволення вимог позивача про визнання недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області від 23.02.2012 № 127-р щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою скасовано та прийнято у цій частині нове рішення, яким у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено; в іншій частині рішення господарського суду Миколаївської області від 14.09.2012 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі № 5016/1435/2012(6/102) постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2013 у справі № 5016/1435/2012(6/102), в якій просить зазначену постанову та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.01.2013 у справі № 5028/11/32/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 141 Земельного кодексу України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 Господарського процесуального кодексу україни (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
З постанови від 06.02.2013 у справі № 5016/1435/2012(6/102), про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області щодо припинення права постійного користування позивача (в частині, що стосується доводів заявника). При цьому Вищий господарський суд України виходив із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи про те, що позивач звернувся до Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області з листом, у якому відмовився від права постійного користування земельною ділянкою, на підставі якого оскаржуваним розпорядженням районної державної адміністрації позивачу і було припинено право постійного користування землею, що відповідає положенням пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України, згідно з яким підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права постійного користування.
Водночас, постановою від 16.01.2013 у справі № 5028/11/32/2012 суд касаційної інстанції залишив без змін рішення місцевого господарського суду, яким визнано недійсним оспорюваний пункт 45 рішення Чернігівської міської ради від 31.08.2011, яким (пунктом 45) було вирішено пункт 166 іншого рішення ради від 17.12.2010 читати в наступній редакції: "Враховуючи клопотання Публічного акціонерного товариства "Чернігів-Авто", Відкритому акціонерному товариству "Чернігів-Авто" припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 5,8711 га по пр. Миру, 231". При цьому, суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що клопотання позивача, на підставі якого було прийнято оскаржуваний пункт рішення місцевої ради було подано генеральним директором, який був позбавлений відповідних повноважень на звернення до відповідача (міської ради) з відповідним клопотанням, а отже, міська рада не пересвідчившись у наявності в особи, яка подала зазначену вище заяву відповідних повноважень, наданих органом управління, прийняла рішення про позбавлення права постійного користування земельною ділянкою позивача всупереч пункту "а" статті 141 Земельного кодексу України, а саме, за відсутності заяви позивача про добровільну відмову від права постійного користування.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Таврія-Агро" у допуску справи № 5016/1435/2012(6/102) до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяЄ. Першиков
Судді: С. Бакуліна
Т. Данилова
С. Могил
О. Подоляк