26 березня 2013 року Справа № 17/5005/3145/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Демидової А.М.,
суддів:Козир Т.П.,
Малетича М.М.,
Мирошниченка С.В.,
Плюшка І.А.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера",
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 20.11.2012
у справі№ 17/5005/3145/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера"
до1. Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація"
простягнення 419 433,69 грн.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Іновація" про стягнення фінансових санкцій в сумі 419 433,69 грн. за порушення грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу від 01.04.2010 №4496/315, виконання якого забезпечено порукою за договором від 01.04.2010 № 4496/315-ПОР.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2012 у справі №17/5005/3145/2012 позов задоволено: стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 419 433,69 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" звернулося з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі №17/5005/3145/2012, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову, прийняти нове рішення, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень частини п'ятої статті 694 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своїх вимог заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 04.03.2010 у справі №11/433, від 21.07.2011 у справі №42/252, від 25.09.2012 у справі №32/5005/3471/2012 та постанову Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи №17/5005/3145/2012 до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 20.11.2012 у справі №17/5005/3145/2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у позові про стягнення фінансових санкцій за порушення грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу, виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що у даному випадку йдеться про застосування відповідальності за період 2010 року, разом з тим позов був заявлений лише у квітні 2012 року, тобто з пропуском позовної давності, встановленої пунктом 1 частини першої статті 258 ЦК України, про застосування якої було заявлено відповідачем, що є підставою для відмови у позові.
Водночас у постановах від 04.03.2010 у справі №11/433 та від 21.07.2011 у справі №42/252, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення пені за порушення термінів оплати та процентів за користування товарним кредитом, оскільки судовими рішеннями у інших господарських справах встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо здійснення оплати вартості отриманого товару.
У постанові від 25.09.2012 у справі №32/5005/3471/2012 суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про стягнення пені та процентів за користування товарним кредитом, виходячи з встановленого судами попередніх інстанцій факту прострочення відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару.
Тобто, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.
Крім того, до кола судових рішень, на які може бути здійснене посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України, належать виключно рішення суду касаційної інстанції, ухвалені в порядку розгляду касаційної скарги на рішення судів попередніх інстанцій, а тому на постанову Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі №42/252 не може бути здійснене посилання, оскільки останню прийнято згідно з розділом ХІІ2 ГПК України, яким встановлено порядок перегляду судових рішень Верховним Судом України після їх перегляду в касаційному порядку.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросфера" у допуску справи №17/5005/3145/2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяА.Демидова
СуддіТ.Козир
М. Малетич
С.Мирошниченко
І.Плюшко