10 квітня 2013 року Справа № 5011-35/4877-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоМирошниченка С.В.,
СуддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р.
у справі№ 5011-35/4877-2012 господарського суду міста Києва
за позовомДержавної іпотечної установи
доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра"
простягнення 88 890 536,75 грн.
За участю представників:
позивача:Боков І.О.;
відповідача:Ситий В.О.;
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. (суддя Літвінова М.Є.) по справі № 5011-35/4877-2012 позовні вимоги Державної іпотечної установи до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 88890536,75 грн. - задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 83481075,74 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 5052710,77 грн. пені, 356750,24 грн. інфляційних втрат та 64380 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011 р. (судді: О.І. Лобань, А.Г. Майданевич, Р.В. Федорчук) вказане рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати постанову апеляційного суду від 07.06.2011 р. та рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 15.10.2008 р..р сторонами у справі був укладений кредитний договір № 7/1 (під заставу майнових прав за іпотечними житловими кредитами), згідно з умовами якого кредитор надає позичальнику на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредитору грошові кошти в сумі 700000000,00 грн. та сплатити відсотки за користуванням кредитом рефінансування в порядку та на умовах, визначених договором.
Кредит рефінансування надавався відповідачу на строк до 10 квітня 2009 року.
Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що позичальник зобов'язується в строки, обумовлені договором погасити кредит рефінансування та своєчасно у визначені договором строки сплачувати відсотки за користування кредитом рефінансування, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу кредитора сплатити штрафні санкції, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати сплачені збитки.
Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач не повернув суму залишку кредиту рефінансування у розмірі 693 595 080,00 грн. та не сплатив відсотки за користування кредитом за період з 13.01.2011 року по 31.03.2012 року у розмірі 83 481 075,74 грн.
У квітні 2012 року Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про стягнення 83 481 075,74 грн. відсотків за користування кредитом, 5 052 710,77 грн. - пені та 356 750,24 грн. - інфляційних втрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того що ні під час розгляду справи ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано суду доказів сплати заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом у встановлені договором строки та обсягах.
Але, Вищий господарський суд України вважає такий висновок місцевого суду передчасним, з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 1.4.1. договору передбачено, що відсотки за користування кредитом рефінансування розраховуються в розмірі 9,9% річних.
Пунктом 1.4.2. сторони встановили, що відсотки нараховуються за методом "факт/факт" на фактичний залишок заборгованості позичальника за кредитом рефінансування за фактичний час користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту рефінансування до настання терміну, зазначеного у п. 1.2. договору.
Відповідно до п. 1.4.3. договору відповідач зобов'язався здійснити останню сплату відсотків не пізніше дати погашення кредиту рефінансування, тобто 10.04.2009 р.
Отже, як вбачається з матеріалів справи та в сукупності встановлених по справі обставин суди не дали належної оцінки, з урахуванням вимог ст.ст. 1048, 1054 ЦК України та дійшли передчасного висновку щодо підставності позовних вимог.
Судами не дано правової оцінки обставинам того, що проценти, відповідно до умов укладеного договору, виплачуються до 10 квітня 2009 року, тоді як позивачем нараховані відсотки за користування кредитом рефінансування за період з 13.01.2011 року по 31.03.2012 року, тобто після 10 квітня 2009 року, що не узгоджується з умовами договору.
Отже, попередніми інстанціями в порушення приписів ст. 43 ГПК України не було досліджено вищевказаних обставин.
Дослідження вказаних питань має важливе значення для правильного вирішення спору між сторонами у даній справі, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення, оскільки впливає на підстави визнання недійсності договорів.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до місцевого господарського суду.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Враховуючи неповне з'ясування обставин справи, що є порушенням норм процесуального права, які не можуть бути виправлені касаційною інстанцією, з огляду на визначені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України повноваження, рішення господарського суду міста Києва та постанова Київського апеляційного господарського суду підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк Надра" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. у справі № 5011-35/4877-2012 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
Головуючий суддяС.В. Мирошниченко
Судді:Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун