02 квітня 2013 року Справа № 12/169-72/215-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Малетича М.М., Панової І.Ю.
розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудмонтаж"
про перегляд Верховним Судом України
постанови у справі за позовом до про за зустрічним позовом до проВищого господарського суду України від 19.11.2012 №12/169-72/215-2012 Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Укрбудмонтаж" Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" стягнення боргу та штрафних санкцій у розмірі 121350, 87 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудмонтаж" стягнення штрафних санкцій у розмірі 206794,52 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2012 у справі №12/169-72/215-2012 частково задоволено первісний позов, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за виконані підрядні роботи у розмірі 100903,42 грн., 1242,63 грн. - пені, 1003,51 грн. - 3% річних, 4540,65 грн. - інфляційних втрат.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 частково скасовано рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012, частково задоволено зустрічний позов, стягнуто з позивача на користь відповідача 125236,44 грн. штрафу. У частині задоволення первісного позову залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2011 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудмонтаж" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2012 у справі № 12/169-72/215-2012.
Заявник просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012, постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2012 та прийняти нове рішення у справі, яким рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2012 залишити в силі.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 09.12.2010 у справі №12/154/09, від 19.11.2009 у справі №30/186-35/24, від 15.07.2008 у справі № 12/78, від 26.06.2012 у справі №11/5005/16317/2011, від 10.11.2011 у справі № 27/255, від 16.11.2011 у справі №9/051-11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: частини п'ятої статті 261 та частини другої статті 864 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту постанови від 19.11.2012 у справі №12/196-72/215-2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення на користь ТОВ "Солстрой" штрафу на суму 125236,44 грн., оскільки строк позовної давності для стягнення штрафу в один рік (частина друга статті 258 ЦК України) не пропущено, враховуючи, що ТОВ "Солстрой" дізналось про своє порушене право і про розмір штрафних санкцій, які підлягають нарахуванню за затримку виконання підрядних робіт, лише після грудня 2010 року, а позов про стягнення штрафу подано 22.08.2011.
Приймаючи постанови від 19.11.2009 у справі №30/186-35/24, від 15.07.2008 у справі № 12/78, на які посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову про стягнення заборгованості за договорами з огляду на пропуск трирічного строку позовної давності.
У постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2012 у справі №11/5005/16317/2011, на яку також посилається заявник, виходячи з встановлених судам попередніх інстанцій обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову щодо стягнення з відповідача оплати виконаних робіт за договором підряду, з огляду на те, що відповідач прийняв виконані роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт, але відмовився за них розрахуватись. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом в межах трирічного строку позовної давності, оскільки укладення додаткової угоди до договору підряду (як на дію визнання відповідачем свого боргу) свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.
Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
Також, дослідивши постанови Вищого господарського суду України від 19.12.2010 у справі №12/154/09, від 10.11.2011 у справі №27/255, на які посилається заявник, та постанову Вищого господарського суду України від 19.11.2012 у справі
№12/169-72/215-2012, про перегляд якої просить заявник, на предмет неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, частини п'ятої статті 261 та частини другої статті 864 Цивільного кодексу України, колегія суддів встановила відсутність у постановах від 19.12.2010 у справі №12/154/09 та від 10.11.2011 у справі №27/255 посилання на вказані заявником норми матеріального права.
Так, при прийнятті постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2011 у справі №12/169-72/215-2012, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції керувався приписами статті 61 Конституції України та частини першої, п'ятої статті 261, частини другої статті 258, частини другої статті 864 Цивільного кодексу України.
Натомість, при прийнятті постанови від 09.12.2010 у справі №12/154/09, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції керувався приписами статті 256, частини другої статті 258, частини третьої, четвертої статті 267 Цивільного кодексу України.
У справі №27/255 (постанова Вищого господарського суду України від 10.11.2011) суд касаційної інстанції керувався приписами частини першої статті 837, частини третьої статті 849, частини першої статті 854, частини третьої статті 844, частини другої статті 853, частини другої статті 258, частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України.
З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме, частини п'ятої статті 261 та частини другої статті 864 Цивільного кодексу України, з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Вищим господарським судом України постановою від 16.11.2011 у справі № 9/051-11, на яку також посилається заявник, скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору в справі, а тому відповідна постанова не може бути предметом перегляду в порядку, передбаченому розділом XII2 ГПК України, і на неї не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.
Відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбудмонтаж" у допуску справи №12/169-72/215-2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяТ.Козир
Судді: С.Бакуліна
Т.Данилова
М.Малетич
І.Панова