"21" січня 2013 р. справа № 2а-5857/2011
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області
на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2011 року
у справі № 2а-5857/11
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області
про зобов'язання вчинити дії, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», -
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась у Оріхівський районний суд Запорізької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області про визнання відмови незаконною щодо перерахунку та виплати щомісячного грошового утримання, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2011 року по час постановлення рішення.
Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача, зобов'язано останнього здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 17 квітня 2011 року по 21 жовтня 2011 року з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог позивача.
Апеляційна скарга мотивована не урегульованістю на законодавчому рівні механізму виплати підвищення до пенсії дітям війни та відсутністю фінансування даного виду видатків.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Судом першої інстанції з'ясовано, матеріалами справи підтверджено і відповідачем у справі не заперечується, що позивач по цій справі має статус «дитини війни» та відповідно користується правом на отримання пільг і державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є розмір виплати позивачу, як «дитині війни», підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону №2195-IV від 18.11.2004 року.
При цьому, суд першої інстанції вірно встановивши фактичні обставини справи та правильно проаналізувавши чинне законодавство, яким регулюються спірні правовідносини, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6 і від 22.05.2008 року №10 щодо визнання неконституційним положень Законів України Про Держаний бюджет України на 2007-2008 рік, які стосуються доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дійшов обґрунтованого висновку про пріоритетність застосування до спірних правовідносинах положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року.
Суд апеляційної інстанції з наведеними висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки основною нормативною базою, якою регулюється питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, Закон України від 18.11.2004 року №2195-IV «Про соціальний захист дітей війни» та інші акти міжнародного та національного законодавства, якими передбачено ряд пільг, допомоги та гарантій особам, на яких поширюється їх дія, зокрема, визначено розміри виплати щомісячного підвищення до пенсії.
Суд першої інстанції, дійшов вірного висновку, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.
За наведених обставин, суд апеляційної інстанції визнає обґрунтування суду першої інстанції у вищенаведеній частині такими, що відповідають нормам матеріального права.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за неможливе залишити рішення суду першої інстанції в силі щодо задоволення вимог позивача про захист його прав за період з 23 липня 2011 року по 21 жовтня 2011 року, оскільки судом безпідставно не було застосовано до спірних правовідносин норми постанови Кабінетом Міністрів України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».
Так, 06 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набула чинності 23 липня 2011 року.
До набрання чинності зазначеною постановою, тобто до 23 липня 2011 року застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Отже, період за який частково задовольняються позовні вимоги підлягає обмеженню кінцевою датою 22 липня 2011 року.
Крім того, суд першої інстанції помилково зазначив період здійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії з 17 квітня 2011 року, оскільки судом не взято до уваги період, з якого позивач просить задовольнити його позов, а саме 01 травня 2011 року.
Таким чином, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача в частині захисту його прав в межах визначеного Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, тобто за період починаючи з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову.
Керуючись статтею 197, частиною 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтями 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області - задовольнити частково.
Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 жовтня 2011 року - скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 у повному обсязі підвищення пенсії згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 травня 2011 року по 22 липня 2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим