номер провадження справи 17/9/13
Запорізької області
10.04.13 Справа № 908/605/13-г
за позовною заявою: відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26
до відповідача: державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18
про стягнення 8 710 360,97 грн.
суддя Корсун В.Л.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: Федько О.А., довіреність від 05.03.13 № 58
від відповідача: Дерев'янко О.В., довіреність від 20.06.12 № 41
13.02.13 до господарського суду Запорізької області звернулось відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (надалі ВАТ "Запоріжжяобленерго") з позовною заявою про стягнення з державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі ДП "ЗТМК") за договором на користування електричної енергії від 01.07.00 № 76/199 заборгованості в розмірі 8 127 426,77 грн., з якої: 1 011,64 грн. пеня, 2 177 992,33 грн. - індекс інфляції та 5 948 422,80 грн. - 3 % річних.
14.02.13 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено перерозподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" від 13.02.13 до розгляду судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 15.02.13 судом порушено провадження у справі № 908/605/13-г, справі присвоєно номер провадження 17/9/13, судове засідання призначено на 06.03.13. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 06.03.13 розгляд справи у зв'язку з неявкою в судове засідання уповноваженого представника відповідача судом відкладено на 25.03.13.
В судовому засіданні 25.03.13 судом оголошувалась перерва до 08.04.13, про що сторони повідомлені належним чином.
Заявою за вих. від 29.03.13 № 43/13 про збільшення розміру позовних вимог, проти прийняття до розгляду якої представник відповідача не заперечив, та яка прийнята судом до розгляду, позивач просить суд стягнути з відповідача за договором на користування електричної енергії від 01.07.00 № 76/199 загальну суму заборгованості в розмірі 8 710 360,97 грн., з якої: 1 011,64 грн. пеня, 1 594 158,87 грн. - індекс інфляції та 7 115 190,46 грн. - 3 % річних.
В судових засіданнях 08.04.13 та 09.04.13 судом оголошувалась перерва до 09.04.13 та 10.04.13 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 10.04.13 судом прийнято до розгляду уточнення позовних вимог від 09.04.13 № 65/13, проти прийняття якого відповідач не заперечив, за змістом якого позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 8 710 360,97 грн., з якої: 1 011,64 грн. пеня, 1 594 158,87 грн. - індекс інфляції та 7 115 190,46 грн. - 3 % річних.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 10.04.13, на підставі ст.ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представників сторін повідомлено про час складення повного рішення.
Позивач підтримав заявлені вимоги в повному обсязі з підстав викладених у: позовній заяві; письмових обґрунтуваннях позовних вимог від 06.03.13 № 150юр та за вих. від 22.03.13 № 37/13; письмових поясненнях за вих. від 22.03.13 № 38/13, з урахуванням заяви за вих. від 29.03.13 № 43/13 про збільшення розміру позовних вимог та уточнення позовних вимог за вих. від 09.04.13 № 65/13. Позовні вимоги обґрунтовував наступним. 01.07.00 між сторонами у справі укладено договір на користування електричною енергією № 76/199, на виконання умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі. Позивач вказує, що свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати наданих послуг відповідач належним чином не виконував, виставлені на оплату платіжні вимоги-доручення не сплачував. У зв'язку з чим, позивач звернувся до господарського суду про стягнення заборгованості за спірним договором. Ухвалою від 26.03.09 у справі № 4/78/09 судом затверджено мирову угоду, укладену між сторонами щодо погашення спожитої електричної енергії, яка нарахована за платіжною вимогою-дорученням від 10.02.09 № 671 на суму 16 016 299,59 грн. Проте, станом на час подання вказаного позову до суду, заборгованість за платіжною вимогою-дорученням від 10.02.09 № 671 погашена не повністю. У зв'язку з чим, позивачем на суму залишеного без оплати боргу здійснено нарахування 3% річних в сумі 110 903,24 грн. та індексу інфляції в розмірі 307 356,74 грн. Також, позивач зазначив, що рішенням господарського суду від 07.12.10 у справі № 11/292/10 було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в липні 2010 р. за виставленою платіжною вимогою-дорученням від 09.08.10 № 6333. Разом з тим, рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.10 у справі № 11/292/10 було виконано відповідачем частково. За прострочення оплати спожитої активної електричної енергії в липні 2010 р. відповідачу нараховано 3% річних в розмірі 625 065,71 грн. та індекс інфляції в сумі 96 831,01 грн. Рішенням господарського суду від 06.12.10 у справі № 10/339/10 стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиту активну електричну енергію, що була використана в період з серпня по вересень 2010 р. Оскільки відповідач повністю не погасив вказану заборгованість, яка була виставлена на оплату за платіжними вимогами дорученнями від 08.09.10 № 7417 та від 08.10.10 № 8511, позивачем на суму основного боргу нараховано 3% річних в розмірі 884 553 грн. та індекс інфляції в розмірі 137 033,27 грн. Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.11 у справі № 19/5009/1481/11 стягнуто з відповідача заборгованість за спірним договором, що виникла в період з жовтня 2010 р. по травень 2011 р. Проте, заборгованість за вказаний період відповідачем оплачена не була. У зв'язку з чим, позивачем на суму основного боргу нараховано 2 211 834,89 грн. - 3% річних та 197 091,96 грн. - індексу інфляції. Заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію, що була використана в період з квітня 2011 р. по липень 2011 р. була стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.11 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11. Оскільки відповідач стягнуту заборгованість погасив лише частково, позивач здійснив нарахування 3% річних в розмірі 3 282 631,29 грн. та індексу інфляції в сумі 855 845,89 грн. Крім того, позивач зазначає, що виставлена платіжна вимога-доручення від 03.10.12 № 7997 за спожиту у вересні 2012 р. активну електричну енергію в сумі 822 798,97 грн. оплачена відповідачем несвоєчасно. У зв'язку з чим, позивачем на суму простроченого боргу нараховано пеню в розмірі 1 011,64 грн. та 3% річних в розмірі 202,33 грн. Таким чином, як вказує позивач, загальна сума боргу за прострочення виконання прийнятих на себе відповідачем зобов'язань складає 8 710 360,97 грн., з якої: 7 115 190,46 грн. - 3% річних, 1 594 158,87 грн. - індекс інфляції та 1 011,64 грн. - пеня. На підставі викладеного, позивач, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст. 230 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", просить суд позов задовольнити.
Відповідач у відзиві від 25.03.13 № 25-02.21/23 на позовну заяву, в уточненнях від 03.04.13 № 25-02.21/269 та від 09.04.13 № 25-02.21/294 до відзиву на позовну заяву заявлені позивачем вимоги визначає частково, а саме: в сумі 7 115 190,46 грн. 3% річних та в сумі 1 011,64 грн. пені. При цьому, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 958 670,08 грн. оскільки за розрахунком останнього розмір індексу інфляції становить 635 488,79 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несе відповідальність за порушення умов договору та правил користування електричною енергією.
01.07.00 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Енергопостачальна організація) і державним підприємством "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (Споживач) укладено договір на користування електричною енергією № 76/199 з додатковими угодами, на виконання умов якого (Розділ 1) Енергопостачальна організація зобов'язалась продавати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачувати Енергопостачальній організації вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з розділом 9 договору, цей договір укладений на строк до 31.12.00 та вступає в дію з моменту його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заяви однієї з сторін про відмову від договору або його перегляді (Розділ 9).
Вбачається, що договір від 01.07.00 № 76/199 у встановленому законодавством порядку не розірвано та його дію не припинено.
Відповідно до умов п. 4.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.06 про внесення змін до договору від 01.07.00), оплата використаної за розрахунковий період активної електричної енергії здійснюється Споживачем по рахунках або платіжних вимогах-дорученнях, що направляються йому Енергопостачальною організацією. Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються Споживачу Енергопостачальною організацією замовленим листом або нарочно.
Пунктом 4.5. договору (в редакції додаткової угоди від 01.04.06 про внесення змін до договору від 01.07.00) передбачено, що Споживач зобов'язаний протягом 5-ти операційних днів після дати отримання здійснити оплату рахунків або платіжних вимог-доручень, які направлялись йому Енергопостачальною організацією.
Датою отримання рахунку або платіжної вимоги-доручення вважається:
- при направленні замовленим листом - дата, визначена у фіскальному чеку поштового відділення, який підтверджує відправлення, з урахуванням поштового обігу документа (3 дні);
- при направленні нарочно - дата вручення Споживачу.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи № 908/605/13-г, ВАТ "Запоріжжяобленерго" здійснено розрахунок спожитої відповідачем активної електричної енергії за вересень 2012 р. та виставлено відповідачу платіжну вимогу-доручення від 03.10.12 № 7997 на суму 822 798,97 грн. Вказана платіжна вимога-доручення на оплату за спожиту у вересні 2012 р. електроенергію була направлена позивачем на адресу відповідача - 03.10.12, про що свідчить фіскальний чек від 03.10.12 та Перелік відправленої кореспонденції, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах цієї справи.
У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Встановлено, що відповідач взяті на себе договірні зобов'язання у строк визначений у договорі не виконав, виставлену позивачем платіжну вимогу-доручення від 03.10.12 № 7997 оплатив лише - 16.10.12, що підтверджується банківською випискою, яка долучена позивачем до матеріалів справи.
Отже, відповідач прострочив виконання основного зобов'язання з оплати використаної у вересні 2012 році електричної енергії.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
Пунктом 4.7. договору (в редакції угоди про зміну та доповнення договору від 01.07.00) передбачено, що у випадку невиконання строків оплати активної енергії, визначених в п. 4.5., Споживач сплачує Енергопостачальній організації пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожен день прострочки (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня).
У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем надано суду розрахунок суми пені, згідно з яким відповідачу нараховано до сплати 1 011,64 грн. пені за період з 13.10.12 по 15.10.12.
Крім того, позивачем за період з 13.10.12 по 15.10.12 здійснено розрахунок 3% річних в сумі 202,33 грн.
Факт прострочення основного зобов'язання за виставленою позивачем платіжною вимогою-дорученням від 03.10.12 № 7997 матеріалами справи № 908/605/13-г доведено.
Розрахунок 3 % річних в розмірі 202,33 грн. та пені в сумі 1 011,64 грн. позивачем здійснений вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняються судом.
Згідно із ст. 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (ч. 1). Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2).
Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості виконання судових рішень, які набрали законної сили встановлений і ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.10 № 2453-VI, відповідно до припису якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України законодавець передбачив, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з інформаційним листом Вищого господарського суду України від 21.11.11 № 01-06/1623/2011 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм процесуального права", у застосуванні цього припису преюдиційне значення для господарського суду мають факти, встановлені загальним судом у рішенні з будь-якої справи, незалежно від суб'єктного складу сторін у справі, що розглядається господарським судом (див. постанову Вищого господарського суду України від 22.12.09 № 9/346-08).
Ухвалою від 26.03.09 у справі № 4/78/09 господарським судом Запорізької області затверджено мирову угоду, укладену між ВАТ "Запоріжжяобленерго" та ДП "ЗТМК", якою сторони дійшли згоди про врегулювання судового спору відносно заборгованості ДП "ЗТМК" за спожиту в період з листопада 2008 р. по лютий 2009 р. електроенергію в розмірі 53 741 598,00 грн., пені - 1 551 986,14 грн., 3% річних - 193 998,24 грн. та індексу інфляції - 695 026,48 грн.
Так, вбачається, що сторони домовились про погашення відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 53 741 598,00 грн. шляхом щомісячного перерахування грошових коштів, але не пізніше 26 числа місяця на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання відповідно до наступного графіку:
Термін оплати: Активна електроенергія, грн.:
до 26.04.09 5 971 288,67
до 26.05.09 5 971 288,67
до 26.06.09 5 971 288,67
до 26.07.09 5 971 288,67
до 26.08.09 5 971 288,67
до 26.09.09 5 971 288,67
до 26.10.09 5 971 288,67
до 26.11.09 5 971 288,67
до 26.12.09 5 971 288,64
Позивач в ході розгляду цієї справи пояснював, що основний борг за платіжною вимогою-дорученням від 10.02.09 № 671 відповідачем в повному обсязі не погашено. У зв'язку з простроченням виконання основного зобов'язання, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 110 903,24 грн. за період з 01.03.10 по 22.05.11 та індекс інфляції в сумі 307 356,74 грн. за період з 01.03.10 по 30.04.11 (розрахунки містяться в матеріалах справи).
Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно погашення заборгованості.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.11 у справі № 13/210/10.
Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (ч. 1 ст. 111-28 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, а також перевіривши додані позивачем до матеріалів справи розрахунки 3% річних та індексу інфляції, що нараховані на суму заборгованості за платіжною вимогою-дорученням від 10.02.09 № 671, суд дійшов висновку про вірність їх нарахування. У зв'язку з чим, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 110 903,24 грн. за період з 01.03.10 по 22.05.11 та індексу інфляції в сумі 307 356,74 грн. за період з 01.03.10 по 30.04.11, які нараховані на суму неоплаченого своєчасно боргу за платіжною вимогою-дорученням від 10.02.09 № 671, суд визнає доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.10 у справі № 11/292/10, яке набуло законної сили згідно з вимогами ГПК України, позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ДП "ЗТМК" 21 666 707,06 грн. задоволено частково. Вказаним рішенням стягнуто з ДП "ЗТМК" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 20 219 490,13 грн. основного боргу, 442 197,48 грн. пені, 687 462,66 грн. втрат від інфляції, 171 173,22 грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено. Також, суд вирішив розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців з виплатами:
- до 07.01.11 - 3 591 009,91 грн.;
- до 07.02.11 - 3 591 009,91 грн.;
- до 07.03.11 - 3 591 009,91 грн.;
- до 07.04.11 - 3 591 009,92 грн.;
- до 07.05.11 - 3 591 009,92 грн.;
- до 07.06.11 - 3 591 009,92 грн.
Вбачається, що вказаним вище рішенням суду встановлено заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію у липні 2010 року в розмірі 20 219 490,13 грн. за виставленою платіжною вимогою-дорученням від 09.08.10 № 6333.
Позивачем у справі № 908/605/13-г здійснено нарахування 3% річних та індексу інфляції на залишок суми неоплаченої заборгованості в розмірі 19 342 990,26 грн. за виставленою платіжною вимогою-дорученням від 09.08.10 № 6333.
Так, за розрахунком позивача, розмір 3% річних складає 625 065,71 грн., які нараховані за період з 01.03.12 по 29.03.13 на суму основного боргу в розмірі 19 342 990,26 грн. за платіжною вимогою-дорученням від 09.08.10 № 6333. Розрахунок інфляційних витрат здійснений позивачем за період з 01.02.12 по 30.04.12 на суму основного боргу в розмірі 19 342 990,26 грн. та становить 96 831,01 грн.
Розрахунок 3 % річних в розмірі 625 065,71 грн. та індексу інфляції в сумі 96 831,01 грн. за вищенаведені періоди позивачем здійснений вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняються судом.
При цьому, судом не приймається до уваги контррозрахунок відповідача щодо нарахування індексу інфляції на суму основного боргу в розмірі 19 342 990,26 грн. оскільки зазначений контррозрахунок здійснений відповідачем за період з 01.02.12 по 09.04.13, тобто за період, який не заявлений позивачем.
Встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.10 у справі № 10/339/10, яке набуло законної сили згідно з вимогами ГПК України, позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ДП "ЗТМК" 34 232 677,50 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 898 381,09 грн. - пені, 91 060,02 грн. - індексу інфляції та 173 880,21 грн. - 3% річних задоволені частково. Стягнуто з ДП "ЗТМК" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 34 232 677,50 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 100 000 грн. - пені, 91 060,02 грн. - індексу інфляції та 173 880,21 грн. - 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.
Зазначеним вище рішенням суду від 06.12.10 у справі № 10/339/10 встановлено факт наявності заборгованості ДП "ЗТМК" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за виставленою вимогою-дорученням від 08.09.10 № 7417 (за спожиту активну електричну енергію у серпні 2010 р.) в сумі 18 212 003,26 грн. та за виставленою вимогою-дорученням від 08.10.10 № 8511 (за спожиту активну електричну енергію у вересні 2010 р.) в сумі 16 020 674,24 грн.
Як пояснював представник позивача в ході розгляду справи № 908/605/13-г в суді, свої зобов'язання з оплати заборгованості в розмірі 34 232 677,50 грн. за спожиту у серпні-вересні 2010 р. активну електричну енергію відповідач так і не виконав.
У зв'язку з чим, позивачем у справі № 908/605/13-г заявлено до стягнення 884 553,00 грн. 3% річних за період з 19.05.12 по 29.03.13, з яких: 470 587,85 грн. нараховано за період з 19.05.12 по 29.03.13 на суму основного боргу в розмірі 18 212 003,26 грн. (за вимогою-дорученням від 08.09.10 № 7417) та 413 965,15 грн. нараховано за період з 19.05.12 по 29.03.13 на суму боргу в розмірі 16 020 674,24 грн. (за вимогою-дорученням від 08.10.10 № 8511).
Крім того, позивачем здійснено розрахунок інфляційних витрат в сумі 137 033,27 грн. за період з 01.09.12 по 31.01.13 на суму основної заборгованості в розмірі 34 232 677,50 грн. за платіжними вимогами-дорученнями від 08.09.10 № 7417 та від 08.10.10 № 8511.
Розрахунок 3 % річних в розмірі 884 553,00 грн. та індексу інфляції в сумі 137 033,27 грн. позивачем здійснений вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.
За контррозрахунком відповідача розмір індексу інфляції за неоплаченими платіжними вимогами-дорученнями від 08.09.10 № 7417 та від 08.10.10 № 8511 становить 102 663,56 грн. Зазначений контррозрахунок відповідача не відповідає дійсності та не приймається судом до уваги оскільки він здійснений за період з 01.09.12 по 09.04.13, тобто за період, який не заявлений позивачем.
Крім того, встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 16.05.11 у справі № 19/5009/1481/11 позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ДП "ЗТМК" 109 882 156,44 грн. основного боргу, 3 213 604,00 грн. індексу інфляції, 830 752,69 грн. 3% річних та 1 249 007,44 грн. пені задоволені частково. Вказаним рішенням стягнуто з ДП "ЗТМК" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" суму основного боргу у розмірі 109 882 156,44 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 3 213 604,40 грн., 3% річних у розмірі 830 752,69 грн. (…). Також, суд вирішив розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці шляхом сплати суми заборгованості щомісячно рівними частинами починаючи з червня 2011 р. по лютий 2012 р. у розмірі по - 4 746 938, 07 грн., з березня 2012 р. по травень 2013 р. у розмірі по - 4 746 938, 06 грн.
Як слідує із змісту рішення суду від 16.05.11 у справі № 19/5009/1481/11, судом встановлено наявність заборгованості ДП "ЗТМК" перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за договором від 01.07.00 № 76/199 в розмірі 109 882 156,44 грн. за використану активну електричну енергію в період з жовтня 2010 р. по квітень 2011 р. на підставі виставлених платіжних вимог-доручень від 08.11.10 № 9359, від 07.12.10 № 10216, від 11.01.11 № 11179, від 09.02.11 № 648, від 10.03.11 № 1428 та від 11.04.11 № 2598.
Оскільки відповідач суму боргу в розмірі 109 882 156,44 грн., що встановлена рішенням суду від 16.05.11 у справі № 19/5009/1481/11, у повному обсязі не погасив, позивачем заявлено до стягнення, на підставі ст. 625 ЦК України, 3% річних в розмірі 2 211 834,89 грн. за період з 01.03.12 по 29.03.13 та 197 091,96 грн. індексу інфляції, що нараховані за період з 01.02.12 по 30.04.12.
Перевіривши доданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних в розмірі 2 211 834,89 грн. та індексу інфляції в розмірі 197 091,96 грн. суд визнає його обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 211 834,89 грн. 3% річних за період з 01.03.12 по 29.03.13 та 197 091,96 грн. індексу інфляції за період з 01.02.12 по 30.04.12 задовольняються судом.
Згідно із контр розрахунком відповідача, останній здійснює нарахування індексу інфляції за прострочення сплати основного боргу, що встановлений рішенням суду від 16.05.11 у справі № 19/5009/1481/11, за період з 01.02.12 по 09.04.13. Отже, нарахування індексу інфляції, що здійснений відповідачем не відповідає дійсним обставинам справи № 908/605/13-г, у зв'язку чим, не приймається судом до уваги.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 282 631,29 грн. та індекс інфляції в розмірі 855 845,89 грн. за прострочення оплати боргу, який було стягнуто рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.11 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11.
Розглянувши вимоги в цій частині судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.11 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.12, позовні вимоги ВАТ "Запоріжжяобленерго" про стягнення з ДП "ЗТМК" заборгованості за спожиту активну електричну енергію в розмірі 105 120 777,85 грн. задоволено частково. Стягнуто з ДП "ЗТМК" на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" суму 97 265 749,72 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію (із них: 25 068 348,46 грн. - заборгованість за квітень 2011 р., 27 793 576,85 грн. - заборгованість за травень 2011 р., 26 848 187,53грн. - заборгованість за червень 2011 р., 17 555 636,88 грн. - заборгованість за липень 2011р.), 6 256 052,06 грн. пені, 197 539,15 грн. інфляційних нарахувань та 1 241 754,98 грн. - 3% річних. Також, суд вирішив розстрочити виконання рішення в частині погашення боргу за спожиту активну електричну енергію в липні 2011 року в розмірі 17 555 636, 88 грн., 6 256 052,06 грн. пені, 197 539,15 грн. інфляційних нарахувань, 1 241 754,98 грн. - 3% річних, всього суми 25 250 983,07 грн. на 24 місяці.
Як встановлено судом в ході розгляду справи № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11, за ДП "ЗТМК" нараховується заборгованість перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" в розмірі 97 265 749,72 грн. за використану в період з квітня 2011 р. по липень 2011 р. активну електричну енергію. Вбачається, що заборгованість в розмірі 97 265 749,72 грн. виникла за відповідачем внаслідок несплати останнім виставлених позивачем платіжних вимог-доручень від 11.05.11 № 3355, від 10.06.11 № 4710, від 12.07.11 № 5671 та від 10.08.11 № 6635 за договором на користування електричною енергією від 01.07.00 № 76/199.
Позивач у справі № 908/605/13-г пояснював, що відповідач наявну заборгованість за виставленими платіжними вимогами-дорученнями від 11.05.11 № 3355, від 10.06.11 № 4710, від 12.07.11 № 5671 та від 10.08.11 № 6635 у повному обсязі не погасив. У зв'язку з чим, ВАТ "Запоріжжяобленерго" заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 3 282 631,29 грн. за період з 05.12.11 по 29.03.13 та індекс інфляції в сумі 855 845,89 грн. за період з 01.11.11 по 30.04.12, що нараховані на залишок суми основного боргу за платіжними вимогами-дорученнями від 11.05.11 № 3355, від 10.06.11 № 4710, від 12.07.11 № 5671 та від 10.08.11 № 6635 (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Згідно з розрахунком суду, розмір 3 % річних за період з 05.12.11 по 29.03.13 становить 3 278 282,52 грн. У зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення 3 % річних за період з 05.12.11 по 29.03.13 підлягають задоволенню частково в сумі 3 278 282,52 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються через необґрунтованість.
Розрахунок індексу інфляції в розмірі 855 845,89 грн. за період з 01.11.11 по 30.04.12 здійснений позивачем вірно, у зв'язку з чим, вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.
Судом не приймається до уваги контррозрахунок відповідача стосовно індексу інфляції, що нарахований за прострочення оплати основного боргу, який встановлений рішенням господарського суду Запорізької області від 27.12.11 у справі № 13/5009/5894/11-20/5009/5894/11 оскільки контррозрахунок здійснений за період з 01.11.11 по 09.04.13, тобто по період, що не заявлений позивачем.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у розмірі 68 785,64 грн. покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, код ЄДРПОУ 00194731, п/р № 26009002389001 в філії ВАТ КБ «Надра» ЗРУ, МФО 313968; п/р № 2609099800028 в Запорізькій ФВАТ «КредитПромбанк», МФО 373135; п/р № 26000302155287 в Філії «Відділ Промінвестбанку м. Запоріжжя», МФО 313355; п/р № 26002697671248 в ЗФ Українського міжнародного банку, МФО 313623) на користь відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 26, код ЄДРПОУ 00130926, п/р № 260081031709 в Запорізькому відділенні АТ «Дочірній банк Сбербанк Росії», МФО 320627) - 7 110 841 (сім мільйонів сто десять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 69 коп. 3 % річних, 1 011 (одну тисячу одинадцять) грн. 64 коп. пені, 1 594 158 (один мільйон п'ятсот дев'яносто чотири тисячі сто п'ятдесят вісім) грн. 87 коп. індексу інфляції та 68 785 (шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 15.04.13.
Суддя В.Л. Корсун