Справа № 357/4787/13-ц
2-з/357/48/13
Категорія 2
16 квітня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Дмитренко А. М. ,
при секретарі - Боженко Т. В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,-
Заявник звернулася до суду з вказаною заявою та просила суд зняти арешт з належного їй майна, який було накладено в порядку забезпечення позову по справі № 357/850/13-ц на підставі заяви ОСОБА_2
До суду заявниця, ОСОБА_2 не з”явилися, про час розгляду вказаної заяви були повідомлені належним чином, але неявка сторін відповідно до ч.5 ст.154 ЦПК України не перешкоджає вирішенню даного питання.
Оглянувши матеріали справи № 357/847/13-ц 2/357/1015/13, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 18.06.2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визнання факту проживання однією сім”єю, поділ спільного майна, визнання договору купівлі-продажу недійсним, мотивуючи тим, що 21.11.1996 року він придбав квартиру АДРЕСА_1, в травні 2001 року познайомився з відповідачкою по справі і з 27.05.2001 року вони почали проживати однією сім”єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, підтримували шлюбні стосунки, відповідачка має двох неповнолітніх дітей, в період спільного проживання вони придбали автомобіль ВАЗ 21099, який на підставі біржевої угоди зареєстрували на відповідачку, також на прохання та умовляння відповідачки він переоформив належну йому квартиру на ім”я відповідачки на підставі договору купівлі-продажу, але жодних коштів при цьому вона йому не сплачувала, оформляючи на відповідачку цю квартиру, він не міг передбачити ті правові наслідки, які настануть після оформлення договору, на початку 2011 року вони припинили з відповідачкою спільне проживання і вона з дітьми перейшла проживати до своїх батьків, а він залишився проживати у спірній квартирі, де проживає по даний час, відповідачка спочатку погоджувалася переоформити документи на квартиру на його ім”я, але потім від своїх обіцянок відмовилася. Позивач просив суд встановити факт спільного проживання його та відповідачки однією сім”єю без шлюбу з 27.05.2001 року по 01.01.2011 року, визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 25.09.2003 року недійсним як фіктивний, визнати спільним сумісним майном подружжя автомобіль НОМЕР_1, визнати за ним право власності на 1/2 частину цього автомобіля.
Згідно ухвали суду від 17.09.2012 року в порядку забезпечення позову по даній справі було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1 2003 р.в., зареєстрований на ім.»я ОСОБА_1, та на квартиру АДРЕСА_3.
На підставі ухвали суду від 21.02.2013 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду в зв»язку з неявкою позивача в судове засідання, копію даної ухвали ОСОБА_2 отримав 18.03.2013 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, отже, ухвала суду набрала законної сили 25.03.2013 року.
За п.6 ст.154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.
А тому враховуючи наведене та керуючись ст.154 ЦПК України, суд-
Заяву задовольнити.
Скасувати заходи до забезпечення позову, знявши арешт з автомобіля НОМЕР_1 2003 р.в., який зареєстрований на ім.»я ОСОБА_1, та з квартири АДРЕСА_3, право власності на яку зареєстровано на ім.»я ОСОБА_1, застосовані відповідно до ухвали суду від 17 вересня 2012 року.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п”яти днів з дня постановлення ухвали.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_3