"16" грудня 2011 р. справа № 2а-2545/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області
на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів на оздоровлення, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до УПСЗН Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області відповідно до якого просив суд визнати неправомірними дій відповідача щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2008 року по 2010 рік, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щорічної грошової допомоги на оздоровлення за період з 2008 року по 2010 рік у розмірі визначеному ст. 48 Закону України від 28.02.1991р. №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі по тексту -Закон №796) та стягнути недоплачену суму допомоги в розмірі 8730,00 грн.
Постановою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено визнано неправомірними дії відповідача по нарахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2008 року по 2010 рік в розмірі визначеному постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1997 року № 836 та від 12 липня 2005 року № 562, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 роки згідно ч. 4 ст. 48 Закону №796.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус особи яка постраждала внаслідок чорнобильської катастрофи 1 категорії та перебуває на обліку у відповідача як інвалід ІІ групи захворювання пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС. Згідно довідки відповідача виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проводились відповідно до Постанов Кабінету міністрів України №562 від 12.07.2005р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 796 (в редакції від 20.06.1996 року) передбачена щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах: інвалідам І і ІІ групи -п'ять мінімальних заробітних плат; інвалідам ІІІ групи, дітям інвалідам -чотири мінімальні заробітної плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат; 3 категорії та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей -три мінімальні заробітні плати.
Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними програмами.
Відповідно до ст. 71 Закону №796 дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Конституційний суд України в своєму рішенні від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 зазначав, що закон про Держбюджет не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Також Конституційний Суд України в рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
В 2010 році змін та доповнень до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не вносилось та не приймалося. Тому ст. 48 Закону №796 діє в редакції, яка була до внесення відповідних змін Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та передбачає виплату щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі кратному мінімальній заробітній платі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону №796 і у 2010 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст. 48 зазначеного Закону, а не в розмірах, передбачених Постановою КМУ від 12 липня 2005 року №562.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги за 2008 та 2009 роки суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, оскільки позивач періодично перебував на лікуванні з січня 2007 року по червень 2010 року, проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Рішення Конституційного суду України, на яке посилається позивач, було належним чином опубліковано в офіційних засобах масової інформації ще у 2008 році, за захистом своїх прав позивач звернулась до суду лише в жовтні 2010 року тобто більше ніж за рік після того як вона повинен був дізнатись про порушення своїх прав.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що позивачем не було наведено обставин які позбавили його можливості звернення до суду за захистом порушених прав
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову суду в частині задоволення позовних вимог за 2008 та 2009 роки підлягає скасуванню, а зазначені вимоги підлягають залишенню без розгляду.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області -задовольнити частково.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2010 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 за 2008 та 2009 роки.
Позовні вимоги ОСОБА_1 за 2008 та 2009 роки залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 19 листопада 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили..
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов