"16" грудня 2011 р. справа № 2а-61/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації
на постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про стягнення сум недоотриманої державної допомоги, яка виплачується до 5 травня, -
У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в якому просив суд: визнати протиправними дії відповідача по виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня за 2010 рік, не в повному обсязі, стягнути з відповідача завдану матеріальну шкоду в розмірі 3150,00 грн.
Постановою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2011 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги в 2010 році в неповному обсязі, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 05 травня за 2010 рік відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (надалі по тексту -Закону №3551)
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (а.с. 4) і користується пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року №3551-XII.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону №3551 (в редакції Закону України від 13.03.2007р.) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі: п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»частина 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України"
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. № 28/2008 (№ 10-рп/2008) було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, у зв'язку з чим вони втратили чинність, а ч. 5 ст. 13 Закону №3551 почала діяти в попередній редакції.
Таким чином, оскільки дію ч. 5 ст. 13 Закону №3551, не було призупинено або змінено на 2010 рік, вона має законну силу і підлягає виконанню в редакції, яка діє з 22 травня 2008 року, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було обґрунтовано задоволено позовні вимоги.
Крім того, до даних правовідносин не може бути застосовано положення ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік», що надає право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, оскільки таке право стосується виплат які визначаються залежно від мінімальної заробітної плати. В той час як щорічна допомога до 5 травня визначається з розміру мінімальної пенсії за віком.
Доводи апелянта про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі є необґрунтованими, оскільки, позивач перебуває на обліку саме в Головному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а відповідно до ст. 17 13 Закону №3551 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст. 183-2, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації -залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов