Справа № 206/2399/13-к
Провадження № 1-в/206/281/13
16 квітня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючий суддя: Маштак К.С.
при секретарі: Трубановій В.Г.
за участю прокурора: Калініна В.М.
представника адміністрації ІВЦ № 133: Зіневич Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську клопотання засудженого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, не одруженого, засудженого 12.03.2009 року Пятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 119 ч. 1 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
ОСОБА_2 засуджений 12.03.2009 року Пятихатським районним судом Дніпропетровської області за ст. 119 ч. 1 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі. Згідно постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.05.2012 року не відбутий строк позбавлення волі замінено на обмеження волі на підставі ст. 82 КК України.
ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення з тих підстав, що він довів своє виправлення, порушень не має.
Представник ІВЦ № 133 та прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
ОСОБА_2 в судовому засіданні просив задовольнити клопотання.
Розглянувши матеріали подання, заслухавши думку прокурора, представника виправної установи, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступними підставами.
Відповідно до ст. 81 КК України, особам, які відбувають покарання, у тому числі у виді обмеження волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною працею та зразковою поведінкою довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Засудженого в минулому вже було достроково звільнено, однак він знову вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення. Винним себе не визнає по теперішній час, не розкаюється, заохочень не має та є порушником режиму утримання.
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що засуджений ОСОБА_2 своєю поведінкою довів виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для застосування ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_2 не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, -
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
На ухвалу суду може бути подана апеляція в Апеляційний суд Дніпропетровської області, протягом 7 днів з моменту її оголошення.
Суддя К.С. Маштак