"22" березня 2013 р. справа № 2а-19177/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2011 року по справі № 2а-19177/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області в якому просив: визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії відповідно до статей 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 01.01.2010 року та в подальшому з урахуванням виплачених вже коштів.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2011 року, адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача; зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії позивачу у відповідності зі ст. 50, ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.20110 року.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно наданих сторонами доказів, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії йому встановлена 2 група інвалідності. Позивач перебуває на обліку управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою не міг бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 і які визнані інвалідами 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Отже, позивач є особою, яка має право на отримання зазначених виплат у розмірах, які визначено Законом, а відтак має право на звернення до суду за захистом порушеного такого права.
В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Відповідно до положень частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
30 липня 2010 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України. В частину другу статті 99 КАС України внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.
Згідно ст.. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові заявлено вимоги поза межами строку, який визначено ст..99 КАС України.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду з позовом про захист порушених прав позивач посилався на те, що про факт порушення його прав йому стало відомо у вересні 2011 року після звернення до відповідача
Колегія суддів вважає, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси. Виплати є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду.
За таких обставин, суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги за 2010-2011 роки, порушив вимоги процесуального законодавства, не застосувавши встановлений шестимісячний строк звернення з позовом до суду, що призвело до неправильного вирішення справи у цій частині заявлених позовних вимог.
За таких обставин, урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду (05.10.2011 р.) колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії позивачу у відповідності до ст. 50, ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 04.04.2011 року- скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
Разом з тим, норми ст. 50, ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відновлені Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008.
Таким чином, з 22 травня 2008 року була відновлена дія норм статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за якими особам постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС та віднесеним до 1 категорії, інвалідам 2 групи, до яких відноситься позивач, повинна була призначатися та виплачуватися відповідачем щомісячно пенсія у складі державної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області провести нарахування та виплату пенсії позивачу, виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 05.04.2011 року, і такі виплати повинні здійснюватися до зміни законодавства, що регулює призначення (перерахунок) цього виду пенсійних виплат.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч.1 ст. 198, ст. ст. 203, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 жовтня 2011 року по справі № 2а-19177/11 в частині визнання неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. 50, ст. 54, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 04.04.2011 року - скасувати, а позовні вимоги в цій частині залишити без розгляду.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ч.10 ст.1832 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк