Ухвала від 22.01.2013 по справі 9101/142015/2012

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р. справа № 2а-5214/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Малиш Н.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області на постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області незаконними та зобов'язано здійснити перерахунок державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_1 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, інваліду 2 групи, у відповідності з вимогами, встановленими ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком для непрацездатних громадян та щомісячної додаткової пенсії за шкоду,заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 процентів мінімальної пенсії за віком зпочинаючи з 01 січня 2011 року до змін у законодавстві, з урахуванням сум, що ним отримані.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року, вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а також не в повній мірі досліджені всі обставини справи.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавав.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і отримав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та отримує державну пенсію по другій групі інвалідності, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із заявою про перерахунок державної (основної) та додаткової пенсії, як інваліду 2 групи 1 категорії постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.7).

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Посилаючись на те, що законодавством не було визначено показника мінімальної пенсії за віком, який би мав застосовуватися для

визначення зазначених пенсій нормативів чорнобильцям. Також, відповідач вказує, що ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальна пенсія за віком на рівні прожиткового мінімуму застосовується для розрахунку пенсій призначених за цим Законом. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настав внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначався постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.20002 року №1.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсія позивачу, як особі віднесеної до категорії 1, повинна складатись з державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено підвищення розміру пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Частиною 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

За конституційними нормами, виходячи із пріоритетності Законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та інші постанови КМУ, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

При цьому колегія суддів зазначає, що положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» де визначено, що вказаний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно до пенсій, що призначаються на умовах цього Закону, не може бути перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 16 Конституції України Українська держава визнала своїм обов'язком подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу, а гарантії захисту осіб, постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, були закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Водночас, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства визначає Кодекс адміністративного судочинства України.

Провадження в адміністративних справах, в силу статті 5 цього Кодексу, здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

З огляду на викладене, судовому захисту підлягає перерахунок пенсій згідно зі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 07 березня 2011 року до змін у законодавстві або зміни соціального статусу особи, з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.

Порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 100, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області - задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 вересня 2011 року у справі № 2а-5214/11 - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 07 березня 2011 року до змін у законодавстві або зміни соціального статусу особи, з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Н.І. Малиш

Попередній документ
30703943
Наступний документ
30703945
Інформація про рішення:
№ рішення: 30703944
№ справи: 9101/142015/2012
Дата рішення: 22.01.2013
Дата публікації: 17.04.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: