Справа № 565/637/13-к
16 квітня 2013 року м. Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Зейкана І.Ю.,
з участю:
- секретаря судового засідання - Нафєєвої Н.В.,
- прокурора - Поліщука О.В.,
- обвинуваченого - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду в м.Кузнецовську, Рівненської області, кримінальне провадження №42013190050000006 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кузнецовськ, Рівненської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, непрацюючого, з середньою базовою освітою, неодруженому, судимого 24.09.2007 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.190, ч.1 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з встановленням іспитового строку 1 рік; 06.06.2008 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.2 ст.190, ч.1 ст.296 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 03.12.2012 року Кузнецовським міським судом Рівненської області за ч.1 ст.309 КК України до виправних робіт строком на 2 роки шість місяців, з відрахуванням 20 % заробітку в дохід держави, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, на підставі угоди про визнання винуватості,-
ОСОБА_1, будучи засуджений 3 грудня 2012 року вироком Кузнецовського міського суду до покарання у виді виправних робіт строком на 2 роки 6 місяців, з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави, ознайомившись -7.02.2013 року з порядком та умовами відбування покарання, наслідками ухилення від відбування виправних робіт, з метою ухилення від призначеного покарання протягом лютого 2013 року систематично порушував вказаний порядок.
Так, 13 лютого 2013 року засуджений ОСОБА_1, без поважних причин, не з'явився на виклик до Кузнецовського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області, за що 14 лютого 2013 року до нього було застосоване застереження у виді письмового попередження про наслідки порушення умов відбування покарання.
Крім того, 07 лютого 2013 року та 22 лютого 2013 року засуджений ОСОБА_1 неодноразово отримавши направлення до Кузнецовського міського центру зайнятості для працевлаштування, згідно якого мав повідомити про наслідки працевлаштування, не звертався з направленням до центру, на підставі цього до нього було застосовані повторні застереження у виді письмового попередження про наслідки порушення умов відбування покарання.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.389 КК України.
5 квітня 2013 року між старшим прокурором прокуратури м.Кузнецовська Рівненської області юристом 2 класу Поліщуком О.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості. Зі змісту даної угоди слідує, що прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України. Підозрюваний ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Окрім цього, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: за ч.2 ст.389 КК України у виді обмеження волі стрком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.71, п.3 ч.1 ст.72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_1 визначено за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за новим злочином покарання за попереднім вироком Кузнецовського міського суду від 3 грудня 2012 року із застосуванням правил складання покарань і призначено у виді обмеження волі строком на 2 роки 10 місяців.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбуття покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України, на ОСОБА_1 покладаються обов'язки:
- Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- Періодично являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості у підготовчому судовому засіданні, судом враховано наступні обставини.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене з ним покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, також просив затвердити вказану угоду і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, в обсязі підозри, дав свою згоду на призначення узгодженого виду та строку покарання та інших заходів, передбачених угодою про визнання винуватості, вказавши на свою реальну здатність виконати взяті на себе за угодою зобов'язання.
Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути укладені такі види угод: угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.389 КК України. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, обставини, що обтяжують його покарання, зокрема, вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, цілком розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, свої права, зазначені в п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки невиконання взятих зобов'язань, що передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд встановив, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між старшим прокурором прокуратури м.Кузнецовська Рівненської області юристом 2 класу Поліщуком О.В. та підозрюваним ОСОБА_1 5 квітня 2013 року, відповідають вимогам КПК України та КК України, що свідчить про наявність підстав для її затвердження.
За таких обставин, суд визнав доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_1 вчинив ухилення від відбування виправних робіт, і його дії необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.389 КК України та призначити ОСОБА_1 покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості.
З врахуванням наведених обставин, на підставі ст.ст.75, 76 КК України, керуючись ст.ст.100, 124, 314, 373, 374, 376, 394, 395, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 5 квітня 2013 року, укладену між старшим прокурором прокуратури м.Кузнецовськ Рівненської області юристом 2 класу Поліщуком Олексієм Васильовичем та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.71, п.3 ч.1 ст.72 КК України, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити за сукупністю вироків шляхом повного приєднання до покарання за новим злочином покарання за попереднім вироком Кузнецовського міського суду від 3 грудня 2012 року із застосуванням правил складання покарань і призначити у виді обмеження волі строком на 2 роки 10 місяців.
На підставі ст.75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України, на ОСОБА_1 покласти обов'язки:
- Не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- Періодично являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя І.Зейкан