№ 2-127\13
(№ 2609\25376\12)
12. 04. 2013 року
в складі: головуючого судді Бобровника О. В.
при секретарі: Волковій В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири.
Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.
16. 08. 2012 року відбулось затоплення належної позивачу квартири.
Згідно Акту комісії КП «Чоколівське» від 17. 08. 2012 року затоплення в квартирі позивача відбулось з вини відповідача ОСОБА_2, яка мешкає в квартирі поверхом вище.
Позивач зазначає, що відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдану позивачу матеріальну шкоду в зв'язку із затопленням квартири, в зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на її користь 11 239 грн. 78 коп. матеріальної шкоди та 7 000 грн. моральної шкоди.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направивши до суду замість себе представника, який в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, направивши до суду замість себе представника, який в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні.
Також, представником відповідача були надані до суду заперечення проти позову, які містяться в матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 22. 12. 2011 року та копією витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 19-20).
Вбачається, що 16. 08. 2012 року відбулось затоплення належної позивачу квартири.
Згідно Акту комісії КП «Чоколівське» від 17. 08. 2012 року, при комісійному обстеженні було виявлено залиття в квартирі НОМЕР_1 з вище розташованої квартири НОМЕР_2 (а.с. 6).
Із вищезазначеного Акту вбачається, що в квартирі НОМЕР_1 пошкоджено: кухня (стеля) - 9,0 кв.м.; поліпшені шпалери - 9,0 кв.м.; коридор (стеля - 10,0 кв.м., водо емульсія, стіни - 15,0 кв.м., поліпшені шпалери); кімната - стіни - 22,5 кв.м. (поліпшені шпалери), стеля - 15,0 кв.м., (водоемульсія); підлога - 10,0 кв.м., ламінат.
Зі слів мешканки квартири НОМЕР_2, 17 серпня близько четвертої години ранку в санвузлі квартири зірвався шланг подачі води в зливний бачок, вода залила підлогу квартири НОМЕР_2, але повідомити сусідів про аварійну ситуацію мешканка квартири НОМЕР_2 не стала, знаючи де працює сусідка, що спричинило пошкодження стелі та стін поліпшеного ремонту квартири та килимів.
Також в Акті від 17. 08. 2012 року зазначено, що на диспетчерську службу КП «Чоколівське» заявок щодо несправного сантехнічного обладнання не надходило.
Окрім того, вказано, що комісія вважає, що залиття виникло в наслідок порушення правил експлуатації та недбалого відношення до сантехнічного обладнання мешканців квартири НОМЕР_2.
Відповідно до Акту № бн приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року та локального кошторису № 2-1-1 вбачається, що вартість відновлювального ремонту квартири після залиття становить 10 939 грн. 78 коп. (а.с. 21-29).
Також вбачається, що позивачем були понесені витрати за складання зазначеного локального кошторису в сумі 300 грн., що підтверджується копією квитанції про оплату (а.с. 30).
Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти позовних вимог посилаючись, зокрема на те, що доданий до позовної заяви Акт від 17. 08. 2012 року складений комісією в складі працівників КП «Чоколівське» про затоплення квартири позивача не відповідає затвердженій та встановленій профільним Міністерством формі, а саме додатку 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17. 05. 2005 року № 76, окрім того на думку представника відповідача наявний в матеріалах справи кошторис від 05. 10. 2012 року та Акт виконання будівельних робіт від 21. 09. 2012 року складені та містять підписи невідомих осіб, оскільки не зазначено їх прізвища, ім'я по-батькові, займані посади та кваліфікаційний рівень, в зв'язку з чим на думку представника відповідача зазначені документи не можуть слугувати належним доказом у справі. Також, представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди посилаючись на те, що позивачем не було доведено факт спричинення їй моральної шкоди.
Окрім того, в поданих представником відповідача запереченнях він стверджує, що всупереч аргументам та доводам позивача, відповідач не затоплювала квартиру позивача, в зв'язку з чим на його думку не повинна нести майнової відповідальності.
Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27-30 ЦПК України, засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні заперечень щодо вимог позивача.
Суд вважає вищезазначені заперечення представника відповідача не обґрунтованими та не доведеними, а тому не приймає їх до уваги.
Також під час розгляду справи в якості свідків були допитані ОСОБА_4, що проживає по сусідству, слюсар-сантехнік КП «Чоколівське» Матвєєв В. М., та майстер технічної дільниці КП «Чоколівське» - Голубенко Т. М., які в судовому засіданні підтвердили факт залиття належної позивачу квартири.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода заподіяна особі майну громадянина або заподіяну майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно ч. 1 ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітинах та в інших місцях загального користування.
Відповідно до п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08. 10. 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.
Враховуючи викладене вище, а також те, що судом було встановлено, що залиття квартири АДРЕСА_1, що належить позивачу сталось з вини мешканців кварти №71 в наслідок порушення правил експлуатації та недбалого відношення до сантехнічного обладнання, суд вважає, що позивачем було доведено ті обставини на які вона посилалась, як на підставу своїх вимог, а відтак приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача матеріальної шкоди в зв'язку із затопленням квартири позивача в сумі 10 939 грн. 78 коп., а також вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 300 грн. понесених позивачем витрат за складання локального кошторису, а всього 11 239 грн. 78 коп.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 7 000 грн., слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Судом встановлено, що з вини відповідача було затоплено належну позивачу квартиру в зв'язку з чим позивачем були понесені певні моральні страждання.
Проте, суд не погоджується з визначеною позивачем сумою моральної шкоди, вважаючи її завищеною, а тому з урахуванням принципів розумності та справедливості, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням часткового задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 223 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст.. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 177 ЖК України, "Правилами користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08. 10. 1992 року № 572, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27. 03. 1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 10, 11, 57- 60, 79, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 939,78 грн. матеріальної шкоди завданої внаслідок затоплення квартири, 300 грн. витрат на складання кошторису, 500 грн. моральної шкоди та 223 грн. 60 коп. судового збору, а всього 11 963 грн. 38 коп.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: