Справа № 357/937/13- а
2-а/357/66/13
Категорія 3
03 квітня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Голуб А. В.
при секретарі Литвинська Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_2, прокуратура Київської області про визнання рішення суб”єкта владних повноважень протиправним,-
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом та посилалася на те, що їй на праві приватної власності належить будинок №6 за адресою вул. М”ясна, с.Озерна, Білоцерківського району, Київської області на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.09.1994 року нотаріально посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори в реєстрі №3-2525 виданого після смерті батька позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 земельною ділянкою площею 0,3164 га, на якій розташований вказаний будинок, господарські будівлі та споруди належні позивачці, межує також земельна ділянка площею 0,1886 га, яка належить позивачці на праві постійного користування, а також позивачка тривалий час використовувала вказану земельну ділянку під город, проте на даний час зазначена земельна ділянка була безоплатно передана незаконно у власність третьої особи по справі ОСОБА_2 Позивачка вказувала на те, що ще до Великої Вітчизняної Війни її батько ОСОБА_3 працював у колгоспі “Н-Життя” (ОСОБА_5) і згідно до протоколу №4 виробничої наради колгоспу “Н-Життя” с.Озірно від 18.04.1944 року колгоспникам, які працювали до війни і мали огороди 0-60 сотих так їм було і залишено, а нововступаючим колгоспникам наділяли по 0,30 сотих огорода. Назва колгоспу “Н-Життя” змінювалася і у 1957 році колгосп став називатися “Комуніст”. Згідно Земельно шнурової книги колгоспу “Комуніст” (книга №1) за ОСОБА_3 рахується 0,50 га земель. Позивачка вказувала на те, що нею було успадковано від батька право на постійне користування земельною ділянкою площею 0,50 га розташованою біля будинку по вул. М”ясна, 6, с.Озерна, Білоцерківського району. З листа Озернянської сільської ради Білоцерківського району від 20.10.2009 року №02-11-182 позивачці стало відомо, що згідно земельно-кадастрової книги Озернянської сільської ради земельна ділянка площею 0,20 га, що раніше рахувалася за її батьком, на даний час надана у постійне користування ОСОБА_2 Проте у листі від 19.10.2010 року №02-11-218 Озернянська сільська рада Білоцерківського району повідомила позивачку, що підтверджуючих документів по закріпленню та вилученню земельної ділянки ОСОБА_3 та надання земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_2 в сільській раді немає, так як в той час земельні ділянки надавалися та вилучалися правлінням колгоспу. Позивачка посилалася на те, що ОСОБА_2 весь цей час продовжував самовільно займати земельну ділянку позивачки та обробляти її, але позивачка була впевнена, що вказана земельна ділянка продовжує юридично залишатися у її постійному користуванні. 19.03.2012 року позивачка звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду із заявою про забезпечення доказів до подання адміністративного позову в якій просила витребувати з Управління Держкомзему у Білоцерківському районі засвідченої належним чином копії державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1886 га, що розтащована в межах Озернянської сільської ради за адресою вул. М”ясна, с.Озерна, Білоцерківський район, виданого та зареєстрованого на ім”я ОСОБА_2 а також позивачка просила витребувати з Управління Держкомзему у Білоцерківському районі засвідченої належним чином копії відповідної технічної документації із землеустрою або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що розташована в межах Озернянської сільської ради за адресою вул. М”ясна, с.Озерна, Білоцерківський район, складеного за замовленням та на ім”я ОСОБА_2 Своєю ухвалою від 26.03.2012 року суд задоволив вказану заяву і витребував вказані докази. 16.08.2012 року місцевий суд надіслав позивачці лист Управління Держкомзему у Білоцерківському районі від 09.08.2012 року №06-7/599 та засвідчену копію державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1886 га, який 24.10.2010 року було видано ОСОБА_2 і у вказаному державному акті значилося рішення Озернянської сільської ради №25-215 від 20.11.2009 року. За запитом свого адвоката позивачка отримала від відповідача засвідчений витяг з вказаного рішення, і зазначене рішення стосувалося, зокрема, надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою с. Озерна, вул. М”ясна, б/н, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2. Позивачка просила суд визнати протиправним і скасувати пункт 28 рішення Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області №25-215 від 20.11.2009 року в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою с. Озерна, вул. М”ясна, б/н, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2. Позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог вказувала на те, що в результаті прийняття відповідачем вищевказаного рішення були порушені її права. Також позивачка вказувала на те, що відповідачем вказаний дозвіл ОСОБА_2 було надано в той час коли вона являлася користувачем вказаної земельної ділянки, позивачка не надавала письмову згоду на вилучення у неї земельної ділянки для безоплатної передачі її у власність ОСОБА_2, а також відповідачем було грубо порушено чинне законодавство України.
Судом на обговорення учасників процесу було постановлено питання про закриття провадження у вказаній справі за вищевказаним позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_6 заперечували проти закриття провадження по справі.
Представник Озернянської сільської ради ОСОБА_7 та представник ОСОБА_2 ОСОБА_8 також заперечували проти закриття провадження по справі.
Представник третьої особи прокуратури Київської області до суду не з”явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Заслухавши учасників процесу, суд вважає, що слід закрити провадження по вказаній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв”язку з прийняттям відповідачем рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою с. Озерна, вул. М”ясна, б/н, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2.
Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв”язку з здійсненням суб”єктом владних повноважень управлінських функцій.
Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ”, при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року №2), а також Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів “а”, “б”, “в”, “г” статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
В п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ” зазначено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року №1559-VI “Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”, про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 “Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ”, ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
В даному випадку позивачем ставиться питання про визнання протиправним і скасування пункту 28 рішення Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області №25-215 від 20.11.2009 року в частині надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку орієнтовною площею 0,20 га, яка знаходиться за адресою с. Озерна, вул. М”ясна, б/н, для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2, тобто спір виник не щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, а спір виник із відносин пов”язаних зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.
Відповідно до ч.1 п.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачу слід звертатися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, а не з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.
Згідно до ст. 157 ч.1 п.1 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_2, прокуратура Київської області про визнання рішення суб”єкта владних повноважень протиправним.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 157 ч. 1 п. 1 КАС України, суд,-
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, треті особи ОСОБА_2, прокуратура Київської області про визнання рішення суб”єкта владних повноважень протиправним.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_9