Справа № 147/60/13-ц Провадження № 22-ц/772/882/2013Головуючий в суді першої інстанції:Костюк Г.М.
Категорія: 51Доповідач: Чорний В. І.
12 квітня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого : Чорного В.І.
Суддів: Медяного В.М., Оніщука В.В.
при секретарі : Богацькій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2013 року у справі за позовом прокурора Тростянецького району Вінницької області в інтересах ОСОБА_2 до Тростянецької селищної ради про скасування розпорядження про звільнення, -
У січні 2013 року прокурор Тростянецького району Вінницької області в інтересах ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Тростянецької селищної ради, мотивуючи позовні вимоги тим, що на підставі строкового трудового договору ОСОБА_2 працював у відповідача на посаді інспектора з адміністративних правопорушень. Строк дії договору встановлений у один рік. Відповідно до розпорядження селищного голови від 29.03.2010 року № 5 ОСОБА_2 був звільнений за п.3 ст.40 КЗпП України. Підставою звільнення є засідання робочої наради селищної ради 29.03.2010 року, на якому було прийнято рішення про звільнення останнього за систематичне невиконання покладених на нього обов'язків. Вважаючи зазначене розпорядження незаконним, прокурор просив його скасувати та поновити строк звернення до суду, обгрунтовуючи причини його пропуску тим, що порушення законодавства про працю селищною радою при звільненні ОСОБА_2 були виявлені під час перевірки Територіальною державною інспекцією праці у Вінницькій області, про що було складено акт від 03.08.2012 року.
Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.02.2013 року в задоволенні позову прокурора Тростянецького району Вінницької області в інтересах ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до трудового договору, укладеного між Тростянецькою селищною радою в особі селищного голови та ОСОБА_2 01.01.2010 року, останній був прийнятий на посаду інспектора з адміністративних правопорушень. Строк дії договору один рік.
Згідно розпорядження голови селищної ради від 29.03.2010 року трудовий договір було розірвано відповідно до п.4 ст.40 КЗпП України, пп.2 п.6 Трудового договору.
За правилами ч.1 ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці.
До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідачем не були дотримані передбачені ст.ст.148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, однак, про порушення трудових прав ОСОБА_2 було відомо 15.04.2010 року, проте до суду в його інтересах прокурор звернувся лише 14.01.2013 року. Посилання апелянта на те, що за захистом свого порушеного права він неодноразового звертався до прокуратури, яка на його думку лише вправі була вирішувати даний спір не приймається до уваги з огляду на те, що прокуратурою у своїх відповідях на звернення неодноразово було роз'яснено право на звернення до суду за захистом порушених трудових прав.
Виходячи з вище викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 307, 308,314, 315 ЦПК України, колегія суддів , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 21 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: В.І.Чорний
В.М.Медяний
В.В.Оніщук
З оригіналом вірно: