Справа № 2514/3876/2012 Провадження № 22-ц/795/793/2013 Головуючий у I інстанції -Гордієць Л. В. Доповідач - Лакіза Г. П.
Категорія -цивільна
10 квітня 2013 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛакізи Г.П.,
суддів:Бобрової І.О., Горобець Т.В.,
при секретарі:Руденко О.М.,
за участю:представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, представника третьої особи на стороні відповідача - ПАТ КБ "Демарк" Оніщенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк" на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про поділ майна, що є у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
У липні 2012 р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 (треті особи на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство „Банк „Демарк" і ВДВС Ніжинського МРУЮ) про поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1, та просив визначити порядок користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що вказане домоволодіння перебуває у їх спільній частковій власності, кожному належить по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, і відповідно до ч.3 ст.358, ч.1 ст.364, ч.1 ст.367 ЦПК України він вправі вимагати надання йому в натурі тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Після проведення по справі судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_5 уточнив заявлені позовні вимоги, та просив провести поділ домоволодіння відповідно до Варіанту 1 висновку експертизи та визначити порядок користування земельною ділянкою згідно Додатку В до висновку експертизи (а.с.66-69).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 24 січня 2013 року позов задоволено. Проведено поділ в натурі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 та визначено порядок користування земельною ділянкою за першим варіантом висновку судової будівельно-технічної експертизи № С-221 від 20 листопада 2012 року. ОСОБА_5 в рахунок належної йому на праві власності 1/2 частки в домоволодінні АДРЕСА_1 виділено в натурі в житловому будинку „А1": кухню 2-1 площею 21,6 кв.м., вартістю 70286 грн., котельню 2-2 площею 3,7 кв.м. вартістю 12040 грн., ванну 2-3 площею 7,1 кв.м. вартістю 23103 грн., житлову кімнату 2-7 площею 34,6 кв.м. вартістю 112589 грн., частину коридора 2-6 площею 16,7 кв.м. вартістю 54342 грн., всього вартістю 272360 грн.; в прибудові „а3" виділено: басейн 2-4 площею 51,4 кв.м. вартістю 144408 грн., гараж 2-5 площею 50,4 кв.м. вартістю 141599 грн.. всього вартістю 286007 грн.; з надвірних будівель та споруд виділено: прибудову „а1" вартістю 53447 грн., навіс „а4" вартістю 17364 грн., погріб „Пг-1" вартістю 9602 грн., 1/2 частину воріт з хвірткою та огорожею „N-1", „N-2", вартістю 5681 грн., всього вартістю 86094 грн., а всього на загальну суму 644461 грн. ОСОБА_8 в рахунок належної їй на праві власності 1/2 частки в домоволодінні АДРЕСА_1 виділено в натурі в житловому будинку „А1": приміщення 1-1 площею 6,0 кв.м. вартістю 19524 грн., частину коридора 2-6 площею 5,3 кв.м. вартістю 17246 грн., передпокій 1-2 площею 17,8 кв.м. вартістю 57921 грн., житлову кімнату 1-3 кв.м. вартістю 46532 грн., житлову кімнату 1-4 площею 17,5 кв.м., вартістю 56945 грн., житлову кімнату 1-5 площею 13,8 кв.м. вартістю 44905 грн., житлову кімнату 1-6 площею 13,3 кв.м. вартістю 43278 грн., санвузол 1-7 площею 1-9 кв.м. вартістю 6183 грн., житлову кімнату 1-8 площею 10,8 кв.м. вартістю 35143 грн., всього вартістю 327677 грн., в прибудові „а3" виділено: приміщення 1-9 площею 38,9 кв.м. вартістю 109290 грн., приміщення 1-10 площею 31,7 кв.м. вартістю 89061 грн., приміщення 1-11 площею 15,8 кв.м. вартістю 44390 грн., приміщення 1-12 площею 15,1 кв.м. вартістю 42423 грн., всього вартістю 285164 грн.; з надвірних будівель та споруд виділено: прибудову „а" вартістю 32450 грн., ганок „а2" вартістю 1456 грн., гараж „Б1" вартістю 40416 грн., 1/2 частину воріт з хвірткою та огорожею „N-1", „N-2", вартістю 5681 грн., всього вартістю 80003 грн., а всього на загальну вартість 692844 грн. ОСОБА_5 зобов'язано побудувати перегородку в приміщенні 2-6, розділивши його на дві частини площею 16,7 кв.м. та 5,3 кв.м., як показано на схемі в Додатку А до висновку судової будівельно-технічної експертизи. Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_8 облаштувати в двох частинах будинку окремі системи газо-, водо-, електропостачання та опалення. Встановлено порядок користування земельною ділянкою згідно Додатку В до висновку № С-221 судової будівельно-технічної експертизи від 20 листопада 2012 року: ОСОБА_5 виділено в користування в рахунок 1/2 частини земельну ділянку S1 загальною площею 189 кв.м. (на план-схемі позначено синім кольором), яка розташована в межах від точок А, Б, Ж до точки Є; ОСОБА_8 виділено в користування в рахунок 1/2 частини земельну ділянку S2 загальною площею 189 кв.м. (на план-схемі позначено зеленим кольором), яка розташована в межах від точок Є, Ж, З, Г, Д, Е до точки Є; земельну ділянку Sсп. - двір площею 622 кв.м.(на план схемі вказано червоним кольором) залишено в спільному користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_8 Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 24191 грн. 15 коп. компенсації за переполучену ідеальну частку в будинку. Вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.
В апеляційній скарзі ПАТ „Банк „Демарк" просить вказане рішення Ніжинського міськрайонного суду від 24 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позовних вимог. апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що поділ спірного будинку не порушить права, свободи та інтереси інших осіб. При цьому суд взагалі не дав оцінку ряду судових рішень, ухвалених ще до вирішення даної справи, стосовно того, що спірний будинок має бите реалізовано на прилюдних торгах а межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на вказаний будинок як на предмет іпотеки як один об'єкт нерухомості, єдиним лотом. Вважає, що поділом будинку порушуються положення ст.ст. 23, 10 Закону України „Про іпотеку", оскільки іпотекодавці не тільки не вчиняють заходи по збереженню предмета іпотеки, а й усіма своїми діями всупереч умовам договору іпотеки та Закону „Про іпотеку" намагаються його змінити. Крім того, державний виконавець ВДВС Ніжинського МРУЮ звертався до суду з поданням про встановлення способу і порядку реалізації з прилюдних торгів не всього будинку в цілому, а шляхом реалізації його двома окремими лотами - ? частини будинку, яка належить ОСОБА_8 відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду від 23.07.2010 р., та на 1/2 частину будинку, яка належить ОСОБА_5, однак рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08.06.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17.09.2012 р., в задоволенні подання державного виконавця було відмовлено. Таким чином, апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене при неповному з"суванні обставин, що мають значення для справи, і що висновки суду, зокрема, щодо відсутності порушень інтересів Банку „Демарк" в результаті поділу в натурі спірного будинку, не відповідають дійсності.
В засіданні апеляційного представник ПАТ „Банк „Демарк" підтримав апеляційну скаргу; представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 її не визнав. Відповідач ОСОБА_8 і представник третьої особи на стороні відповідача ВДВС Ніжинського МРУЮ в засідання аеляційного суду не зявились; про час та місце слухання справи належним чином повідомлені, про що свідчать розписки про вручення судових повісток, а тому їх неявка до суду не перешкоджає слуханню справи.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки судом першої інстанції не були застосовані норми матеріального права, що підлягали застосуванню, а саме ст.ст. 10, 18, 23 Закону України „Про іпотеку", а висновки суду першої інстанції про те, що визнання у даній справі позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є помилковим.
По справі встановлено, що ОСОБА_5 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 415,9 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності від 20.12.2006 р., який він надав в іпотеку відповідно до договору іпотеки, укладеного 29.08.2007 р. між ОСОБА_5 та Банком „Демарк".
Згідно з рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 09.06.2010 р. звернуто стягнення заборгованості на користь ПАТ „Банк „Демарк" за кредитним договором № 23-054 від 23.08.2007 р. в сумі 4529860 грн. 86 коп. на вказаний будинок як на предмет іпотеки (а.с.89-91). Постановою старшого державного виконавця ВДВС Ніжинського МРУЮ від 15.07.2010 року відкрито виконавче провадження з виконання вказаного судового рішення (а.с.12).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 23.07.2010 р. було встановлено факт проживання однією сім"єю ОСОБА_8 та ОСОБА_5 як жінки та чоловіка без шлюбу з 01.01.2004 року по 23 липня 2010 року, і за ОСОБА_8 було визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.5-6), в зв'язку з чим було зареєстровано право спільної часткової власності на вказаний будинок за ОСОБА_8 та ОСОБА_5 - по 1/2 частині за кожним (а.с.7).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 03.02.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 05.04.2012 року, було замінено сторону виконавчого провадження в частині звернення стягнення заборгованості на користь ПАТ „Банк „Демарк" за кредитним договором № 23-054 від 23.08.2007 р. в сумі 4529860 грн. 86 коп. на 1/2 частину предмета іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1 в межах його вартості - з ОСОБА_5 на ОСОБА_8 з посиланням на положення ст. 23 Закону України „Про іпотеку", згідно з якою у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома на доведена інформація про обтяження майна іпотекою; особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (а.с.13-15). Суди дійшли висновку, що ОСОБА_5 не вибуває з виконавчого провадження як його учасник, а лише зменшується його частка в зобов'язанні перед ПАТ „Банк „Демарк". Таким чином, боржниками у виконавчому провадженні у зобов'язаннях перед ПАТ „Банк „Демарк" стали ОСОБА_5 і ОСОБА_8 Постановою головного державного виконавця ВДВС Ніжинського МРУЮ від 20.04.2012 р. проведено відповідну заміну сторони виконавчого провадження відповідно до вказаних вище судових рішень (а.с.16).
Головний державний виконавець ВДВС Ніжинського МРУЮ звертався до суду з поданням про встановлення способу і порядку виконання рішення апеляційного суду Чернігівської області від 09.06.2010 р. шляхом реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки - житлового будинку АДРЕСА_1 двома окремими лотами по 1/2 його частині. Але рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08.06.2012 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 14.09.2012 р. в задоволенні такого подання було відмовлено (а.с.92-93).
З матеріалів справи встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 був переданий в іпотеку як єдиний об'єкт нерухомості, а не частки співвласників в праві спільної часткової власності, відповідно до положень ч.3 ст.5 Закону України „Про іпотеку", оскільки на час передачі майна в іпотеку житловий будинок був єдиним об'єктом нерухомості, саме так був зареєстрований в установленому законом порядку, частки співвласників не були визначені, виділені у натурі та не були зареєстровані як окремі об'єкти нерухомості на час передачі будинку в іпотеку. На вказаний предмет іпотеки судовим рішення вже звернуто стягнення як на єдиний об'єкт нерухомості, і виконавче провадження перебуває на стадії реалізації предмета іпотеки, який реалізовується як об'єкт нерухомості в цілому, одним лотом.
Тому зважаючи на положення статей 5 та 6 Закону України „Про іпотеку", що визначають поняття предмета іпотеки та умови передачі нерухомого майна в іпотеку, статті 9 Закону України „Про іпотеку" щодо володіння, користування і розпорядження предметом іпотеки, статті 10 Закону України „Про іпотеку" щодо збереження предмета іпотеки, статті 23 Закону України „Про іпотеку" щодо наслідків переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи, п.6 ст.12 Закону України „Про виконавче провадження" про те, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, і що третя особа на стороні відповідача - ПАТ „Банк „Демарк" заперечує проти проведення поділу домоволодіння в натурі, що проведення такого поділу призведе до зміни предмета іпотеки, яким є житловий будинок як єдиний об'єкт нерухомості, на який вже звернуто стягнення судовим рішенням саме як на єдиний об'єкт нерухомості, а виконавче провадження перебуває на стадії реалізації предмета іпотеки, який реалізовується в цілому, одним лотом, і що вимоги стосуються не визначення порядку та способу користування майном, а проведення його реального розподілу, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що у проведенні реального розподілу домоволодіння за даних обставин належить відмовити. Судові витрати ПАТ „Банк „Демарк" по даній справі належить стягнути з позивача ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 10, 18, 23 Закону України „Про іпотеку", ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк" - задовольнити.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2013 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про поділ майна, що є у спільній частковій власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства „Банк „Демарк" 1720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат за розгляд справи в апеляційному суді.
Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:Судді: