Справа № 728/214/13- к провадження № 11-кп/795/37/2013 Головуючий у І інстанції Приліпко Валерій Михайлович
Категорія - ч.1 ст. 191 КК України Доповідач Шахова О. Г.
16 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіШахової О. Г.
суддів: Антипець В.М., Заболотного В.М.
при секретарі Оскірко Ю.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260070000021 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року, постановлений щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України;
з участю прокурора Шимка Є.М., потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_2
На вирок суду обвинуваченою подано апеляційну скаргу, в якій вона, не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність її вини, просить змінити вирок місцевого суду, зменшити суми матеріальної та моральної шкоди до 1416 грн. та 400 грн. відповідно, оскільки вважає результати ревізії такими, що не відповідають дійсності, суму морального відшкодування завищеною.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, призначено покарання у виді 510грн. штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. На підставі п. в) ст. 1 ЗУ «Про амністію» від 08 липня 2011 року обвинувачену звільнено від відбування покарання. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 8260 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином та 1200 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Питання щодо речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.
В апеляційній скарзі обвинувачена, не оспорюючи кваліфікацію дій, доведеність своєї вини, вважає вирок суду необґрунтованим в частині стягнення сум, вважаючи їх завищеними. Посилається на те, що результати ревізії в сумі 8 260 грн.98 коп. не відповідають дійсності, акт ревізії не може бути визнаний доказом, оскільки вона проведена заінтересованими особами, а саме дружиною ОСОБА_3 та його знайомою. Суд відмовив їй в задоволенні клопотання про проведення судово-бухгалтерської ревізії. Визнає, що завдала матеріальну шкоду в розмірі 1416 грн., цю суму можуть підтвердити свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, також вважає завищеною суму морального відшкодування в розмірі 1200 грн.
При розгляді справи судом І інстанції встановлено, що у період з 24 серпня 2010 року по 01 березня 2011 року ОСОБА_2 працювала фактично продавцем без письмового заключення трудового договору у фізичної особи - підприємця ОСОБА_9 в приватному контейнері, розташованому на АДРЕСА_2, але факт самого існування між ними договору відповідає вимогам ч. 4 ст. 24 КЗПП України, так як працівника фактично було допущено до роботи. Умови, на яких працювала ОСОБА_2 притаманні саме трудовому договору: робочий день звичайної тривалості, вихідні і святкові дні, отримання домовленої заробітної плати. Коло обов'язків для ОСОБА_2 було звичайним для трудового договору особи, що працює реалізатором: одержати товар під розписку, зберегти його, реалізувати та здавати ОСОБА_3 виручку, тобто ОСОБА_2 була відповідальною особою, за ввіреним їй майном ОСОБА_10
За вищевказаний період роботи у приватного підприємця ОСОБА_3, ОСОБА_2 , будучи відповідальною особою за майном, яке було їй ввірене, незаконно розтратила ввірене їй майно і згідно акта ревізії від 01 березня 2011 року сума недостачі товарно-матеріальних цінностей становить 8260 грн. 98 грн. Вказаними діями потерпілому ОСОБА_3 було завдано матеріальних збитків на вищевказану суму.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченої, яка підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав, в судових дебатах та останньому слові просила вирок суду змінити, зменшити суми відшкодування завданої шкоди; потерпілого, який просив залишити вирок суду без змін, вважаючи його законним і обгрунтованим, думку прокурора, який вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок слід залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно автоматизованої системи документообігу суду справа передана для розгляду судді Приліпко В.М., ним 19 лютого 2013 року постановлено вирок у цій справі.
Однак, згідно матеріалів даного кримінального провадження Бахмацьким районним судом 25 травня 2011 року, під головуванням судді Приліпка В.М., розглядалася скарга ОСОБА_3 на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо продавця ОСОБА_2 по факту нестачі товарно-матеріальних цінностей в сумі 8260, 98 грн. на його торговій точці. Рішенням суду скаргу було задоволено, постанову слідчого скасовано, а матеріали направлені прокурору Бахмацького району для проведення перевірки (а.с.11).
Крім цього, під головуванням судді Приліпка В.М. 05 травня 2011 року закрито кримінальну справу на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям щодо ОСОБА_3, який обвинувачувався за ст. 172 КК України та його звільнено від кримінальної відповідальності (а.с. 81), потерпілою була ОСОБА_2 По даній справі та кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 передували одні і ті ж події.
Отже, суддя Приліпко В.М., в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню щодо ОСОБА_2, як і по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 по одним і тим же подіям, приймав рішення, тобто мав власну думку з питань, що тісно пов'язані з постановленням вироку щодо ОСОБА_2, тому його повторна участь може призвести до необ'єктивного рішення і є порушенням принципу недопустимості повторної участі судді.
Положенням ч. 1 ст. 76 КПК України визначено недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні, зокрема, в суді першої інстанції, якщо він брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. В даному випадку судді Приліпко В.М. необхідно було діяти відповідно до ст. 80 КПК України.
Отже, згідно до ч.2 ст. 412 КПК України, судове рішення ухвалено незаконним складом суду, підлягає скасуванню як таке, що винесене з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
За таких підстав, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення, ухвалене під головуванням судді Приліпка В.М., призначити новий судовий розгляд в тому ж суді, в іншому його складі.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 76, 409, 412,415,418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 лютого 2013 року щодо ОСОБА_2 -скасувати у зв'язку з істотним порушенням норм КПК України, призначити новий судовий розгляд в тому ж суді, в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Антипець В.М. Шахова О.Г. Заболотний В.М.