Справа №1-383/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга
Номер провадження 11/788/200/13 Суддя-доповідач - Ященко В. А.
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
16 квітня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ященка В. А.,
суддів - Демченка М. О., Моїсеєнко Т. М.,
з участю прокурора - Думал С.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілих вони ж цивільні позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Роменського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про уточнення резолютивної частини постанови Роменського міськрайонного суду від 4 квітня 2012 року та заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про виправлення описки в постанові Роменського міськрайонного суду від 4 квітня 2012 року, -
4 квітня 2012 року Роменський міськрайонний суд своєю постановою звільнив Бедюгу від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілими. Цією ж постановою суд прийняв відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від цивільного позову про стягнення шкоди.
ОСОБА_2 звернувся до Роменського міськрайонного суду з заявою про уточнення резолютивної частини вказаної постанови і просив викласти резолютивну частину постанови таким чином: « прийняти відмову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від цивільного позову про стягнення шкоди, в частині заявленого цивільного позову до ОСОБА_4, а в частині цивільного позову про стягнення шкоди до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_5 цивільний позов залишити без розгляду». При цьому автор заяви посилався на те, що примирення у нього відбулось з ОСОБА_4, а не з іншими цивільними відповідачами по даній справі. Окрім цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вже разом подали до суду ще одну заяву аналогічного змісту.
Суд розглянувши зазначені вище заяви прийшов до висновку, що відповідно до ст.ст.409 та 411 КПК України, 1960 року не передбачена можливість виправлення описок чи то внесення уточнень до рішень суду ухвалених в межах КПК України з огляду на те, що автори заяв фактично ставлять питання про зміну резолютивної частини постанови, чого не дозволяють зробити зазначені норми процесуального права, а тому суд відмовив у задоволенні поданих заяв.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не погодились з таким рішенням суду і подали апеляцію у якій вказують, що суддя Роменського міськрайонного суду Шульга В.О. не мав права розглядати їх заяви у зв'язку з тим, що у провадженні цього судді перебувають цивільні справи за їх позовами до страхової компанії та ОСОБА_5, а в такому випадку на думку авторів апеляції цей суддя мусив би заявити самовідвід чого він не зробив. Окрім цього, автори апеляції вважають що даному випадку суд залишив поза увагою ту обставину, що їх заяви необхідно було б вирішувати відповідно до норм ЦПК України не за нормами КПК України. Зважаючи на це, в апеляції ставиться питання про скасування постанови Роменського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року та уточнення резолютивної частини постанови суду від 4 квітня 2012 року в тій редакції на якій вони настоюють у свої заявах.
Вислухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені у апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
При цьому колегія суддів виходить з того, що висновки суду відносно того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у своїх заявах фактично ставлять питання не про усунення описок чи то неточностей, які на їх думку маються у постанові суду від 4 квітня 2012 року, а про нову редакцію зазначеної постанови, що відповідно до ст.409 КПК України не допускається, про що вказував і пленум Верховного Суду України у своїй постанові №11 від 21 грудня 1990 року, з послідуючими змінами та доповненнями « Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних із виконанням вироків». За таких обставин, суд цілком правильно зазначив, що такі доповнення, які просять внести до постанови суду від 4 квітня 2012 року, автори заяв виходять за межі прав якими наділений суд відповідно до ст.409 КПК України.
Не може колегія суддів погодитись і з доводами апеляції стосовно того, що їх заяви суд повинен був вирішувати за нормами ЦПК України. При цьому колегія суддів виходить з того, що всі спірні правовідносини витікають з норм які регулюються КПК України, у зв'язку з чим на думку колегії суддів і всі питання пов'язані з виконанням судових рішень ухвалених в межах норм кримінального та кримінально - процесуального законодавства, повинні вирішуватись на підставі цих же норм права, тобто КПК України, 1960року.
Необґрунтованими є доводи апеляції і в тій частині, що суддя Роменського міськрайонного суду повинен був заявити самовідвід, зважаючи на те, що у його провадженні маються цивільні справи за їх позовами відносно страхової компанії та ОСОБА_5. При цьому колегія суддів виходить з того, що відповідно до КПК України суддя дійсно не має права повторно розглядати справу, якщо його рішення було скасовано вищим судом. В той же час, жодних даних про те, що будь які судові рішення ухвалені суддею Шульга В.О. відносно страхової компанії та ОСОБА_5 були скасовані, в матеріалах справи, немає.
Окрім цього, колегія суддів не може залишити поза увагою і те, що відповідно норм КПК України, 1960 року, рішення суду ухвалені на відповідно до ст.ст.409 та 411 КПК України, апеляційному оскарженню не підлягають, що є ще однією з підстав для відмови у задоволенні апеляції ОСОБА_2 і ОСОБА_3
Таким чином, сукупність зазначених вище обставин не дають підстав для задоволення поданої апеляції та скасування постанови суду, а тому керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, 1960 року, а також п.п.11 і 15 розділу 11 Перехідних положень КПК України, 2012 року, колегія суддів, -
Постанову Роменського міськрайонного суду від 15 лютого 2013 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про уточнення резолютивної частини постанови Роменського міськрайонного суду від 4 квітня 2012 року та заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про виправлення описки в постанові Роменського міськрайонного суду від 4 квітня 2012 року, залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без задоволення.
Ященко В. А. Демченко М. О. Моїсеєнко Т. М.