печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4166/13-ц
Категорія 2
09 квітня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Крижанівської Г.В.,
при секретарі - Пацалі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк», Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину наступного нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3 або вищевказане майно визнати таким, що належить на праві спільної сумісної власності подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Заявлені вимоги позивачка мотивувала тим, що з часу реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 у 1990 році вони з відповідачем проживали весь час однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, підтримували шлюбні стосунки, мали взаємні обов'язки та права, спільно виховували дітей, відпочивали разом. В цей час було придбане спірне нерухоме майно, власником якого згідно правовстановлюючих документів є лише відповідач. Посилаючись на те, що вказане майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, позивачка просила позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні визнав факт проживання сторін по справі однією сім'ю та не заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що спірне майно було придбане подружжям в період перебування сторін по справі у фактичних шлюбних відносинах.
Представники третіх осіб в судовому засіданні заперечували проти заявлених вимог, посилаючись на те, що сторони не перебували у фактичних шлюбних відносинах після реєстрації розірвання шлюбу у 1993 році, а відтак, ОСОБА_2 є єдиним власником спірного майна.
Крім того, представники третіх осіб зазначали про те, що об'єкти нерухомого майна, про які зазначає позивач, були передані банкам в іпотеки в забезпечення належного виконання кредитних договорів, укладених з відповідачем. При цьому останній під час укладення договорів зазначав про те, що нерухоме майно, яке передається в іпотеку є його особистою власністю, набутою поза шлюбом.
Суд вислухавши пояснення учасників процесу, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 28 вересня 1990 року між сторонами даної справи було зареєстровано шлюб.
16 квітня 1993 року Дарницьким відділом ЗАГС м. Києва було зроблено запис №317 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі спільної заяви подружжя.
27 червня 1997 року відділом РАГС Дарницького району м. Києва видано повторне свідоцтво про розірвання шлюбу.
Вказані вище обставини не заперечувались учасниками процесу.
При отриманні нового паспорту 01.07.1997 р. у зв'язку з зміною прізвища ОСОБА_1 у формі №1 до п.10 Тимчасової інструкції зазначила про те, що розлучена з ОСОБА_2 з 16.04.1993року.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін даної справи народилась дитина ОСОБА_3
Крім того, згідно рішення Печерського районного суду м. Києва від 11.06.2002 р. ОСОБА_2 усиновив дитину ОСОБА_1, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд критично ставиться до пояснень представника позивачки в частині посилань на те, що у 1998 році між сторонами даної справи було повторно зареєстровано шлюб, про що відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в м. Києва 22 червня 1998 року зроблено актовий запис № 289 (т. 4 а.с. 60) з огляду на наступне.
В матеріалах справи міститься лише копія свідоцтва про шлюб від 22.06.1998 р., оригінал вказаного документу суду для огляду надано не було.
Як вбачається з листа за підписом заступника начальника Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві - начальника відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 від 22.02.2011 р. № 430/02-20 відділ державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві не проводив реєстрацію шлюбу 22.06.1998 р. між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. В книзі реєстрації актів цивільного стану про шлюб зазначено, що актовий запис № 289 від 08.05.1998 року складений відносно інших громадян. (а.с. 89)
Крім того, представник відповідача в судовому засіданні на стадії судових дебатів на запитання суду вказав, що з 1993 році сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах.
А відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що після реєстрації розірвання шлюбу 16 квітня 1993 року сторона даної справи проживали у фактичних шлюбних відносинах.
А відтак, до спірних правовідносин мають застосовуватись норми ст. 74 СК України, відповідно до змісту якої, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуде ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Разом з тим, нормами ст. 57 СК України передбачено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 березня 2005 року відповідач придбав квартиру АДРЕСА_3.
18 квітня 2005 року відповідач придбав квартиру АДРЕСА_1.
18 серпня 2005 року відповідачем було придбано квартиру АДРЕСА_2.
Право власності відповідача на вказані об'єкти нерухомого майна зареєстровані Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
26 липня 2005 року відповідач передав квартиру АДРЕСА_1 в іпотеку АБ «Експрес Банк».
04 липня 2006 року під час укладення іпотечних договорів з АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ» відповідач надав заяву, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про те, що квартира АДРЕСА_3 є його особистою власністю, і станом на 04 липня 2006 року він в шлюбі не перебуває, шлюбних відносин ні з ким не підтримує.
16 серпня 2007 року відповідач передав квартиру АДРЕСА_2 в іпотеку АБ «Експрес Банк» для забезпечення виконання зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії. Під час передачі об'єкта нерухомості в іпотеку відповідач зазначав про те, що у шлюбі не перебуває, фактичних шлюбних стосунків не має, нерухомість є його особистою власністю. Дана обставина встановлювалась за свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1, виданим повторно відділом реєстрації актів громадянського стану Дарницького району м. Києва 27 червня 1997 року, запис за №317 від 16 квітня 1993 року.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1, набувши право власності на спірні об'єкти нерухомого майна, визначав дане майно особистою приватною власністю.
Суд критично оцінює визнання відповідачем вимог позивачки щодо права спільної сумісної власності подружжя на квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, і не приймає їх до уваги з огляду на наявні в матеріалах справи заяви ОСОБА_2 та заяви уповноважених ним осіб про те, що вказані об'єкти нерухомості придбані ним особисто, а не в інтересах сім'ї.
Таким чином вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, які є підставою для визнання спірних квартир об'єктом права спільної сумісної власності.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 57, 74 Сімейного кодексу України, ст.ст.8, 10 , 11, 60, 88, 208, 212-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк», Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру», Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: Г.В. Крижанівська