Справа № 645/2153/13-ц
Провадження № 2/645/1154/13
іменем України
10 квітня 2013 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді - Федорової О.В.
при секретарі - Ляховій І.Ю.
розглянувші у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Автогаражного кооперативу "Онікс"
про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Автогаражний кооператив «Онікс», в якій, з урахуванням уточнення до позовної заяви, просив поновити його на роботі на посаді контролера; нарахувати середню заробітну плату за період вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення - з 14 листопада 2012 року по день винесення судового рішення в розмірі 1200 гривень за кожний місяць, яка встановлена наказом № 2 від 31.07.2012 року по АК «ОК Онікс» про прийняття на роботу, в загальній сумі 5200 грн. та зобов'язати голову правління ОК «АК Онікс» ОСОБА_2 покрити заподіяну шкоду підприємству незаконним звільненням працівника.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що його було звільнено з посади контролера ОК «АК Онікс» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю в Україні без наявних на те підстав, оскільки відсутня його заява про звільнення, з наказом про звільнення його не ознайомлено і не повідомлено поштовим зв'язком, не виплачена заробітна плата та не видана трудова книжка. Вказані порушення відповідачем трудового законодавства підтверджуються листом Територіальної Державної ОСОБА_3 з питань праці у Харківській області від 28.01.2013 року за № 01-19/0592, надісланим на адресу позивача ОСОБА_3 у відповідь на його звернення. Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у позові спосіб.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнення до позовної заява в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а саме судовими повістками та телефонограмою від 01.04.2012 року, яка долучена до матеріалів справи. Заяв про причини неявки чи клопотань про розгляд справи у відсутність представника відповідача до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до Наказу № 2 Голови Правління ОК «АК Онікс» ОСОБА_2 від 31 липня 2012 року позивача прийнято на посаду контролера з посадовим окладом, відповідно до рішення Правління від 24.05.2012 року, 1200 (одна тисяча двісті) гривень.
Позивач стверджує, що з цієї посади його було незаконно звільнено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю в Україні, посилаючись на те, що таке звільнення було проведено без наявності підстав, оскільки з його боку заява про звільнення не надавалася, тобто була відсутня ініціатива сторони на таке звільнення, з наказом про звільнення його не було ознайомлено, заробітна плата в повному обсязі не була сплачена, трудова книжка не видана.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем надана копія листа Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області (далі - ОСОБА_3) № 01-19/0592 від 28.01.2013 року, в якому зазначено, що ОСОБА_3 в січні 2013 року проведена перевірка додержання вимог про працю посадовими особами ОК «АК Онікс», в ході якої виявлені численні порушення чинного законодавства про працю. Зокрема, встановлено, що позивача звільнено з посади контролера ОК «АК Онікс» за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ згідно наказу № 6 від 14.11.2012 року, проте заява позивача про звільнення відсутня. На момент перевірки не виплачена сума, що належить позивачеві при звільненні у розмірі 236,61 грн.. Трудова книжка позивачеві не видана.
Однією з підстав припинення трудового договору, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ, є угода сторін.
За угодою сторін може припинятись як трудовий договір, коли між власником або уповноваженим ним органом і працівником досягнуто угоду про припинення трудового договору. Пропозиція про припинення трудового договору може надходити як з боку працівника, так і власника або уповноваженого ним органу. Якщо інша сторона погоджується з висловленою пропозицією, то вважається, що сторони досягли угоди про припинення трудового договору, і працівник звільняється з роботи. Якщо пропозиція про припинення трудового договору надходить від працівника, то він подає письмову заяву, в якій викладає своє прохання про звільнення його з роботи. Якщо пропозиція про припинення трудового договору виходить від власника або уповноваженого ним органу, то ця заява є не ініціативою працівника на розірвання трудового договору, а фактично згодою на пропозицію власника або уповноваженого ним органу про припинення трудових відносин. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.
Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» звернув увагу судів на те, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Позивач наголошує, що ані з його боку, ані з боку роботодавця пропозицій про припинення трудового договору не надходило.
Враховуючи той факт, що Територіальною державною інспекцією з питань праці у Харківській області під час проведення перевірки ОК «АК Онікс» встановлено, що звільнення позивача з займаної посади було здійснено відповідачем за відсутності заяви позивача, суд вважає що звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ відбулося без законних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 235 КЗпПУ у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
З огляду на викладене, суд вважає позовну вимогу про поновлення позивача на посаді контролера «ОК «АК Онікс» законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 235 КЗпПУ при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік.
Згідно з результатами перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області, позивача звільнено з посади контролера ОК «АК Онікс» за згодою сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпПУ згідно наказу № 6 від 14.11.2012 року.
Позивач просить стягнути з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 5200 гривень, нарахованої з дати незаконного звільнення позивача - 14.11.2012 року по дату винесення судового рішення - 10.04.2013 року.
Згідно Наказу № 2 від 31.07.2012 року Голови Правління ОК «АК «Онікс» офіційна заробітна плата ОСОБА_1 складає 1200 грн..
Позивачем обчислена середня заробітна плата за час вимушеного прогулу ивходячи із заробітної плати 1200 грн. за місяць з дня звільнення 17 жовтня 2012 року по день постановлення рішення - 04 березня 2012 року, розмір якої за вказаний період складає 5200 грн..
Суд погоджується з нарахованою позивачем сумою середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за вказаний період, та задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов'язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов'язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
У відповідності до розділу ч. 15.2. Статуту ОК «АК «Онікс», копія якого долучена до матеріалів справи, голова правління кооперативу, зокрема, приймає та звільняє з роботи членів трудового колективу Кооперативу; несе відповідальність перед Кооперативом за недоліки у роботі, які він допустив при виконанні покладених на нього обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що головою ОК «АК «Онікс» є ОСОБА_2, який, власне, і допустив звільнення позивача - ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 36 КЗпПУ без законних на те підстав.
Пленум Верховного Суду України пунктом 33 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9 приписує судам неухильно додержувати вимог законодавства про притягнення до участі у справі про поновлення на роботі і покладення на службову особу обов'язку відшкодувати підприємству шкоду, заподіяну в зв'язку з оплатою незаконно звільненому або переведеному працівникові часу вимушеного прогулу.
Форма вини для покладення матеріальної відповідальності на таку посадову особу в цьому разі значення не має. Це може бути умисел (свідоме порушення трудового законодавства) чи необережність (правова необізнаність). Слід також зазначити, що суд відповідно до статті 237 КЗпП може притягти службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, незалежно від наявності про це відповідної заяви підприємства чи його вищого в порядку підлеглості органу про притягнення до матеріальної відповідальності такої службової особи.
На підставі вищенаведеного суд вважає вимогу позивача про зобов'язання голови правління ОК АК «Онікс» ОСОБА_2 покрити заподіяну шкоду підприємству незаконним звільненням представника, обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.
Керуючись ст. ст. 234, 235, 236, 237 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 267 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на посаді контролера Обслуговуючого кооперативу «Автогаражного кооперативу «Онікс».
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Автогаражного кооперативу «Онікс» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) гривень.
Зобов'язання голову правління Обслуговуючого кооперативу «Автогаражного кооперативу «Онікс» ОСОБА_2 покрити заподіяну шкоду підприємству незаконним звільненням представника.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі в Обслуговуючому кооперативі «Автогаражного кооперативу «Онікс» на посаді контролера підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, через Фрунзенський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Федорова О.В.