Справа № 456/711/13-ц
Провадження № 2/456/729/2013
"15" квітня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області
в складі: головуючої- судді ОСОБА_1
при секретарі Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
Позивачка уточнила позовні вимоги, просить стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка покликалася на своє скрутне матеріальне становище та відсутність допомоги на утримання дитини з боку відповідача, який відмовляється її надавати добровільно, мотивуючи тим, що з ними не проживає. Окрім того, після розірвання шлюбу між ними була досягнута усна домовленість про те, що відповідач залишає квартиру, в якій вони на даний час проживають, сину, а вона, в свою чергу, не ставить вимогу про стягнення аліментів. Однак, відповідач жодного договору щодо переходу права власності на сина не оформив, участі в його вихованні та утриманні не бере, матеріальної допомоги не надає, хоча спроможний таку надавати, так як є здоровою, працездатною людиною, їздить на заробітки в Росію, де отримує високу заробітну плату, а тому вона змушена звернутися з даним позовом до суду.
Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, на виклик суду не з'явився, про причину неявки не повідомив, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивачки, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.07.2011 року /а.с.4/, та відповідно до свідоцтва про народження серії I-СГ № 047460 від 24.02.2006 року, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з довідкою, виданою житлово-експлуатаційною конторою № 4 від 17.01.2013 року за № 885, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з позивачкою за адресою : м. Стрий, вул. Саксаганського, 10/60 /а.с. 2/.
Поясненнями позивачки в судовому засіданні з'ясовано, що дитина знаходиться на повному її утриманні, сама вона не взмозі повністю забезпечити сім'ю та потреби дитини, так як перебуває на обліку в Центрі зайнятості як безробітна, виплата допомоги з безробіття припинена. На даний час отримує соціальну допомогу як малозабезпечена сім'я в розмірі 704 грн., а відповідач, знаючи про її скрутне матеріальне становище, не цікавиться інтересами та здоров'ям сина, не бере участі в його вихованні, відмовляється добровільно надавати матеріальну допомогу на його утримання, хоча спроможний таку надавати, оскільки, як їй відомо, офіційно працює за кордоном та отримує регулярний, стабільний дохід, інших утриманців чи аліментних зобов'язань не має.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отже, судом встановлено, що в позивачки були всі підстави звернутися до суду з даним позовом. Відповідач, зі слів позивачки, має постійне місце праці, регулярний, стабільний заробіток, стягнень на користь інших утриманців не має, а тому суд приходить до висновку, що відповідач спроможний надавати позивачці матеріальну допомогу на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, оскільки доказів протилежного відповідачем суду не надано і таких у судовому засіданні не здобуто.
Керуючись ст., ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224, 226 ЦПК України, ст., ст. 180-183 Сімейного кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.02.2013 року і до досягнення сином повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 229 грн. 40 коп. судового збору в дохід держави.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачкою до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В.Гула