Справа № 223/2594/2012
Провадження №1/145/32/2013
Іменем України
"08" квітня 2013 р. Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючий суддя Ліщишина М. Ю.
при секретарі Віценко К.А.
з участю прокурора Зубара С.В.
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тиврів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Тиврів, Тиврівського району, Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, інваліда 3 групи, жителя АДРЕСА_2, раніше несудимого,
у вчиненні злочину за ст. 128 КК України, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця смт Сутиски, Тиврівського району, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, пенсіонера, інваліда 3 групи, жителя АДРЕСА_1, раніше несудимого,
у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 122 КК України, -
встановив:
10.05.2012 року близько 20-00 год. ОСОБА_3, перебуваючи в смт Тиврів, знаходячись в неприязних відносинах з ОСОБА_5, які виникли з приводу багаторічних суперечок поміж сім'ями, під час чергової суперечки, яка переросла в бійку, переліз через металеву сітку, що розділяє присадибні ділянки їх господарств, не передбачаючи через свою необережність заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, хоча міг і повинен був передбачити, навмисно наніс їй удари кулаками в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_5 втратила рівновагу та впала правою стороною голови до бетонної відмостки, вдарившись при цьому головою. Таким чином ОСОБА_3 спричинив з необережності ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді «відкритої черепно-мозкової травми у вигляді лінійного перелому скроневої кістки справа довжиною до двох сантиметрів, з пошкодженням диплоїдного шару та обох кісткових пластинок, ран та синців на голові, забою головного мозку», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 120 від 20.07.2012 року виникли можливо 10.05.2012 року і по ступеню тяжкості травма голови у вигляді перелому скроневої кістки, справа, як небезпечна для життя в момент спричинення, належить до тяжких тілесних ушкоджень.
По механізму спричинення перераховані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, або при ударі об такий.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст.128 КК України, тобто необережне тяжке тілесне ушкодження.
10.05.2012 року близько 20-00 год. в смт Тиврів ОСОБА_4, знаходячись на власній присадибній ділянці, по АДРЕСА_1 перебуваючи в неприязних відносинах з ОСОБА_3, які виникли з приводу багаторічних суперечок між їх сім'ями, втрутився у чергову суперечку, між його дружиною - ОСОБА_5 та ОСОБА_3, підійшов до останнього, який був біля металевої сітки, що розділяє їх присадибні ділянки, на своїй стороні, та навмисно наніс три удари дерев'яною палицею ОСОБА_3 по тулубу ззаду в різних проекціях, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: «переломів ребер (6-го справа, 8-го зліва у задніх відділах), які згідно висновку судово-медичної експертизи № 169 - к від 16.11.2012 року, виникли від дії тупого твердого предмету (предметів), можливо 10.05.2012 року.
Характер і локалізація виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень за механізмом утворення допускають можливість утворення їх за обставин, відображених у матеріалах справи за показаннями ОСОБА_3
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Підсудний ОСОБА_3 винність у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, примирився з потерпілою, відшкодував завдану їй моральну та матеріальну шкоду .
Адвокат ОСОБА_1 заявила, а підсудний ОСОБА_3 підтримав клопотання про закриття кримінальної справи щодо нього на підставі ст. 46 КК України, так як ОСОБА_3 з потерпілою примирився, відшкодував завдану їй шкоду.
Потерпіла ОСОБА_5 не заперечує проти закриття провадження по справі, так як підсудний ОСОБА_3 відшкодував їй завдану шкоду і вони примирилися.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винність у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, визнав фактичні обставини справи.
Підсудний ОСОБА_4 заявив клопотання про закриття кримінальної справи на підставі ст. 7 КПК України внаслідок зміни обстановки, так як він винність у вчиненні злочину визнав повністю, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, є інвалідом 2-ї та 3-ї групи одночасно, онкохворим. Тому вважає, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки ОСОБА_4 перестав бути суспільно небезпечним .
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, який не заперечує проти закриття провадження у справі, потерпілу, її представника ОСОБА_2 захисника ОСОБА_1, підсудних, вважає, що заявлені клопотання підлягають до задоволення.
ОСОБА_3 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, визнав себе винним, кається у скоєному, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, інвалідом 3 групи, примирився з потерпілою та відшкодував завдані збитки, що відповідно до ст. 46 КК України є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.
ОСОБА_4 вперше вчинив злочин середньої тяжкості, винність у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером, онкохворим, інвалідом першої групи, він перестав бути суспільно небезпечним у зв»язку із зміною обстановки, і тому відповідно до ст. 48 КК України може бути звільнений від кримінальної відповідальності.
При звільненні від кримінальної відповідальності провадження у справі підлягає закриттю.
У разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства / п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 р. /.
А тому цивільний позов по справі слід залишити без розгляду.
Керуючись ст. ст. 7, 7-1, 282 ч.1 КПК України, ст. ст. 46, 48 КК України, -
постановив:
ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності.
Провадження по справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 128 КК України закрити.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд скасувати.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності. Провадження по справі про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КК України закрити.
Міру запобіжного заходу обрану ОСОБА_4 скасувати.
Речові докази по справі ( а.с. 151-152), що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Тиврівського району, знищити .
Цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 витрат понесених на лікування потерпілих від злочинів залишити без розгляду.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: М. Ю. Ліщишина