Справа № 541/249/13- ц
Номер провадження 2/541/252/2013
іменем України
16 квітня 2013 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,
при секретарі Міщанін Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді цивільну справу за позовом Миргородського комунального житлово - експлуатаційного управління до ОСОБА_1 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території, -
01 лютого 2013 року Миргородське КЖЕУ звернулося в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення плати на утримання будинку та прибудинкової території, посилаючись на те, що відповідачка, являючись співвласником квартири в багатоквартирному житловому будинку, який утримується позивачем, не проводить оплати за утримання цього будинку і його території.
Ухвалою суду від 12 березня 2013 року до участі в справі в якості третьої особи на стороні відповідачки залучено ОСОБА_2, як іншого співвласника квартири в багатоквартирному житловому будинку, який утримується позивачем / а.с. 32 /.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі відповідної довіреності / а.с. 25 /, заявлений позов підтримав, просив задовольнити його і стягнути з відповідачки 2551 гривну 95 копійок та судові витрати по оплаті позову судовим збором в сумі 229 гривень 40 копійок, пояснивши, що за період з грудня 2008 року по вересень 2012 року відповідачка заборгувала позивачу саме вказану суму за утримання будинку та прибудинкової території. З пояснень цього представника, вбачається, що до іншого співвласника позивач не подавав позов, користуючись своїми процесуальними правами, та розраховуючи на те, що в разі задоволення цього позову відповідачка ОСОБА_1 не позбавлена права звернутися в суд з регресними вимогами до співвласника квартири ОСОБА_2.
Відповідачка ОСОБА_1 заявлений позов визнала частково та пояснила, що вона неодноразово зверталася до позивача з проханнями розділити їх рахунки по квартирі з іншим співвласником - третьою особою по справі, проте її вимоги не були задоволені. Не заперечувала про стягнення з неї її частини боргу в межах строку позовної давності. Просила застосувати позовну давність до спірних правовідносин.
Третя особа ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, подавши письмову заяву, за змістом якої справу просив розглянути у його відсутність / а.с. 37 /.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачки, дослідивши письмові докази по справі, проаналізувавши всі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до часткового задоволення з наступних обгрунтувань.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 та тертя особа ОСОБА_2 є співвласниками квартири № 31 в багатоквартирному будинку № 137/8, який знаходиться по вул. Гоголя в м. Миргороді, де відповідачка ОСОБА_4 зареєстрована / а.с. 12, 14 /. Будинок, в якому знаходиться їх квартира, та прибудинкова територія обслуговуються позивачем відповідно до встановлених тарифів / а.с. 8, 9 /.
Зважаючи на тарифи, затверджені відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, станом на вересень 2012 року відповідачка заборгувала позивачу плату за надані послуги, що підтверджується розрахунками позивача, які суд визнає вірогідними / а.с. 17 - 18 /.
Разом з тим, оскільки позивач, як балансоутримувач будинку, має певний штат працівників, на яких покладено обов'язок по контролю за наданням відповідних послуг та своєчасне справляння плати за ці послуги, він повинен був слідкувати за своєчасністю оплати наданих ним послуг мешканцями відповідних будинків, в тому числі і відповідачкою. З цих підстав суд приходить до висновку про те, що позивач міг довідатися про порушення свого права та про осіб, які його порушили в межах строків загальної позовної давності.
Відповідно до ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, суд вважає, що заява відповідачки про наслідки спливу позовної давності, ґрунтується на положеннях ч. 3 ст. 267 ЦК України, а тому заявлений позивачем позов підлягає до часткового задоволення за період з 01 лютого 2010 року з урахуванням дати звернення в суд з цим позовом (01.02.2013 року), на основі розрахунків та вимог, виходячи із засад диспозитивності. За цей період, згідно розрахунків Миргородського КЖЕУ відповідачка мала оплатити позивачу за надані послуги 1429 гривень 65 копійок (а.с. 17 - 18).
Відповідно до ст. ст. 319 ч. 4, 322 ЦК України власність зобов'язує, а тягар утримання майна лежить на власнику.
Оскільки між позивачем та відповідачкою, як одним із співвласників майна, склалися і фактично існують правовідносини по обслуговуванню будинку та прибудинкової території з власністю цієї відповідачки, згідно зі ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
З цих підстав розрахована судом сума боргу в межах строків позовної давності підлягає до стягнення з відповідачки на засадах диспозитивності, зважаючи на відсутність позовних вимог до іншого співвласника майна, до якого може бути заявлено відповідну вимогу в порядку регресу.
Вимоги позивача про відшкодування судових витрат, які документально підтверджені / а.с. 1, 2, 3 /, слід задовольнити на підставі положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 62, 64, 77, 79, 88, 208, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 261 ч. 1, 267 ч. 3, 319, 322, 526, 527, 541 ЦК України, пунктами 1, 5 ч. 3 ст. 20 Закону України „Про житлово - комунальні послуги, суд,-
Позов Миргородського КЖЕУ задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миргородського комунального житлово - експлуатаційного управління (юридична адреса: 37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Сорочинська, 23, розрахунковий рахунок 26008125468 в „ОСОБА_5 Аваль” м. Київ, МФО 380805, ЗКПО 03351409) в рахунок заборгованої плати на утримання будинку та прибудинкової території 1429 гривень / одну тисячу чотириста двадцять дев'ять / гривень 65 копійок та в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті позову судовим збором 229 / двісті двадцять дев'ять гривень / гривень 40 копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же термін з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Миргородського
міськрайонного суду ОСОБА_6