Справа № 2-935/11
2/217/37/12
04.10.2012 року Немирівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Алєксєєнка В.М.
при секретарі Змерзлій Л.А.
за участю адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові
цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за аліментами та сплату неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про звільнення від сплати аліментів, -
05.09.2011 року в Немирівський районний суд з позовом звернулася ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за аліментами та сплату неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В своєму позові позивач-відповідач ОСОБА_3 вказала, що за рішенням Немирівскього районного суду з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 на її користь стягнуто аліменти на утримання синів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 19.05.2006 року і до їх повноліття. Відповідач постійно ухиляється від сплати аліментів, приховує та часто змінює місце своєї роботи, внаслідок чого умисно допустив заборгованість по сплаті аліментів в сумі 23850 грн. Вона працює на посаді акушера в Немирівській ЦРЛ, має середньомісячний дохід, після всіх відрахувань, близько 1000 грн. Їхні діти, близнюки, витрати на них фактично подвійні. Їй одній дуже важко утримувати дітей, виживають за рахунок власного господарства та допомоги її батьків. Тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті аліментів станом, яка станом на 22.08.2011 року становить 23850 грн. та пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів в розмірі 7155 грн., всього 31005 грн.
Під час розгляду справи позивач-відповідач ОСОБА_3 подала заяву про зміну позовних вимог і просить стягнути з відповідача-позивача заборгованість по сплаті аліментів в сумі 34968,61 гривень та неустойку (пеню) в сумі 164787,49 гривень.
Відповідач-позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом в якому вказує на те, що його вини у виникненні даної заборгованості немає, оскільки, він не знав про існування виконавчого листа про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, на жодному місці роботи де він працював даний виконавчий лист не перебував на виконанні, крім того він проживав з відповідачкою однією сім'єю,утримував сім'ю та приймав участь у вихованні дітей. На його запит до відділу ДВС Немирівського РУЮ, йому повідомили, що виконавчий лист № 2-527 від 08.06.2006 року був направлений до Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ. А з відділу ДВС Вінницького МУЮ, 19.06.2006 року даний виконавчий документ було направлено на виконання за місцем його роботи головному бухгалтеру ПП «Рудніцький». Але виконавчий лист на його адресу та адресу бухгалтерії де він працював не надсилався. Стягувачка ОСОБА_3 заяву про примусове виконання рішення суду до виконавчої служби не подавала та жодного разу не зверталась до державного виконавця стосовно невиконання даного рішення суду. В зв'язку з наведеним просить суд звільнити його від сплати заборгованості по аліментах.
Позивач-відповідач ОСОБА_3 та її адвокат -ОСОБА_2 в судовому засіданні свій позов та зміни до нього підтримали в повному обсязі та не визнали зустрічний позов відповідача-позивача ОСОБА_4 вважають його безпідставним та просять суд в його задоволенні відмовити.
Відповідач-позивач ОСОБА_4 та його адвокат - ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги зустрічного позову підтримали повністю та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в ньому. Позов ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах та неустойки (пені) не визнали та пояснили суду, що заборгованість по аліментах виникла не з його вини, так як він не знав про виконавчий лист, на жодній його роботі він не пред'являвся до виконання, проживав разом з ОСОБА_3 однією сім'єю та надавав матеріальну допомогу дітям. Вважають, що його вини в тому, що виникла заборгованість по сплаті аліментів не має, тому відсутні підстави для стягнення неустойки (пені). Просять звільнити його від сплати аліментів.
Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила, що являється мамою відповідача, який аліментів не платив, але періодично надав кошти дітям, а з липня 2011 року до дітей не з'являвся, проживає біля неї.
Будучи допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що ОСОБА_4 аліментів не платить, а з травня 2011 року не надавав допомоги дітям, так як зійшовся з іншою жінкою.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін та свідків, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії виконавчого листа № 2-527/2006 від 08.06.2006 року ( а. с. 6 ), рішенням Немирівського районного суду від 08.06.2006 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього дітей: сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19.05.2006 року і до їх повноліття ( а. с. 24 ).
Згідно довідки виконкому Немирівської міської ради за № 1996 від 17.08.2011 року ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, на її утриманні знаходяться діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а. с. 7 ).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження ( а. с. 8 ), сторони по справі одружились 27.10.2002 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 84.
Довідкою, виданою відділом ДВС Немирівського районного управління юстиції за № 1203 від 22.08.2011 року - ОСОБА_3, підтверджується, що вона дійсно в період з 19.05.2006 року по 01.08.2011 року, відповідно до матеріалів виконавчого провадження, не отримувала аліменти з ОСОБА_4, який станом на 01.08.2011 року, допустив заборгованість по аліментах на суму 23850 грн. ( а. с. 9 ).
Відповідно до копій свідоцтв про народження ( а. с. 10 ) ОСОБА_10 та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, їхнім батьком записаний ОСОБА_4.
На підтвердження змін до позовних вимог ОСОБА_3 надала свої розрахунки заборгованості боржника ОСОБА_4 зі сплати аліментів на утримання їхніх неповнолітніх дітей, згідно якого розмір заборгованості по аліментах становить 34968,61 грн. ( а. с. 79-81 ), та розрахунок пені за прострочення ОСОБА_4 сплати аліментів, згідно якого розмір неустойки становить 164787,49 грн. ( а. с. 82 ).
Відповідно до Довідки-рахунку заборгованості по аліментах Старшого державного виконавця Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_11 ( а. с. 92-94 ), загальна сума заборгованості боржника -ОСОБА_4 станом на 30.06.2012 року перед стягувачем - ОСОБА_3 становить 41010,61 грн. ( 2489,86 грн. + 4721, 14 грн. + 6459, 36 грн. + 6868,21 грн. + 7377,03 грн. + 8633,01 грн. + 4462 грн.).
Враховуючи, що позивач-відповідач ОСОБА_3 просила задовольнити зміни до позовних вимог та стягнути з відповідача-позивача ОСОБА_4 - 34968,61 грн., тому позов в частині стягнення заборгованості по аліментах слід задовольнити на дану суму.
Відповідно до ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Згідно ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: - про стягнення неустойки (штрафу, пені).
При таких обставинах вона має право на стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів на утримання дитини лише терміном в один рік.
Враховуючи сімейний стан ОСОБА_4, те, що він не має постійного місця роботи, перебуває в скрутному матеріальному становищі, тому суд рахує, що йому можливо зменшити розмір неустойки до 40000 гривень.
Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, то вони до задоволення не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст.197 ч.2 СК України, за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Згідно ч. 3 тієї ж статті, суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред'явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти.
Наведені ОСОБА_4 підстави звільнення від сплати аліментів -те, що він не знав про те, що є виконавчий лист про стягнення з нього аліментів на утримання дітей та який на жодне місце його роботи де він працював не надсилався та не перебував на виконанні - не є тими обставинами, що згідно ч. ч. 2, 3 ст. 197 СК України, можуть звільнити відповідача від сплати заборгованості по аліментам, оскільки не відносяться до причин виникнення цієї заборгованості, так як під час слухання справи про стягнення з нього аліментів він позов визнав, в стягненні з нього аліментів на утримання дітей не заперечував, про що зазначено в вищевказаному рішенні Немирівського районного суду від 08.06.2006 року. Крім того, ОСОБА_3 по даному рішенню суду 08.06.2006 року пред'явила до відділу ДВС Немирівського РУЮ виконавчий лист про стягнення аліментів.
Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно з вимогами статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Таким чином, враховуючи те, що батьки зобов'язані утримувати своїх дітей, суд вважає, що позов ОСОБА_3 доведений і його слід задовольнити в частині стягнення заборгованості по аліментах повністю в розмірі 34968,61 грн., а в частині стягнення неустойки (пені) слід задовольнити частково в розмірі 40000 грн., у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 слід відмовити за безпідставністю, оскільки доказів на обґрунтування своїх заперечень він не надав та доводи ОСОБА_3 не спростував.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 180, 191, 194, 196, 197 СК України, ст. ст. 10, 60, 81, 88, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 задовольнити в частині заборгованості по аліментах повністю в частині неустойки (пені) частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 34968,61 гривень заборгованості по аліментах, та 40000 гривень неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В решті позовних вимог відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В.М.Алєксєєнко