Справа № 120/1565/12
11 квітня 2013 року м. Судак
Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Сича М.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 про визнання протиправними дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4, в якому позивач просив визнати дії відповідача по винесенню постанови № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року неправомірними.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до вищевказаної постанови, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в сумі 10200,00 грн. Позивач вважає вказані дії посадової особи протиправними, оскільки він в цей період не здійснював будівництво, а отже постанова не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України. Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що у направленні на право проведення перевірки не вказано, яке саме порушення було виявлено інспектором. Суть порушення та його характер не зазначаються ні у протоколі від 29 березня 2012 року, ні в постанові від 30 березня 2012. Позивач вказує, що взагалі не знає за що притягнутий до відповідальності та посилається на те, що був позбавлений права на захист, оскільки його не було повідомлено про час та місце розгляду справи про вчинене ним адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 березня 2012 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 видано направлення на право проведення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства при будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бірюзова, 57а, м. Судак, АР Крим (арк. справи 78).
Протоколом № 199 про вчинення правопорушення у сфері містобудівного законодавства встановлено, що ОСОБА_1 здійснюється експлуатація об'єкту «Житловий будинок», розташований за адресою: вул. Бірюзова, 57а, м. Судак, АР Крим, який не прийнято в експлуатацію, чим порушено ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». З вказаним проколом ОСОБА_1 ознайомлено 29 березня 2012 року, про що останній склав розписку та висловив свою незгоду з ним (арк. справи 75).
29 березня 2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, яким встановлено, що експлуатація об'єкту житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бірюзова, 57а, м. Судак, АР Крим, виконується протягом з 2009 року по наступне, вигляд закінченого будівництвом, житловий будинок у 2-а поверхи з цоколем, мансардою та чердачним приміщенням, розміром 10 м. на 15 м. Об'єкт не здано до експлуатації: будівельні роботи виконувались без дозвільних документів на проведення таких робіт. Акт отримано під розпис ОСОБА_1 (арк. справи 76).
Головним державним інспектором Горячевим В.Ю. видано 29 березня 2012 року припис № 72, який отримав ОСОБА_1 під розпис, про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт), зокрема, за результатами перевірки житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Бірюзова, 57а, м. Судак, АР Крим встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у зв'язку з чим винесено вимогу про здачу об'єкту до експлуатації згідно діючого законодавства у термін до 30 квітня 2012 року (арк. справи 77).
Постановою № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 13 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в сумі 10200,00 грн. ОСОБА_1 отримав вказану постанову 30 березня 2012 року, про що склав розписку (арк. справи 74).
Предметом даного спору є саме правомірність дій заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 по винесенню постанови № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року.
Відповідно до 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями державного архітектурно будівельного контролю, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.
Відповідно до ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.
У даному випадку позивач оскаржує дії заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 по винесенню ним постанови № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року, які без оскарження прийнятого рішення за результатами перевірки не породжують для позивача юридичних наслідків, які б порушували його права та законні інтереси.
Суд також не може не враховувати, що згідно з частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється. Відповідно до пункту 5 статті 39 вказаного Закону датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.
Отже, суд приходить до висновку про правомірність винесення постанови № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх дій.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано не належний спосіб захисту своїх прав, оскільки законність підстав, порядку проведення дій відповідача повинні розглядатися у межах розв'язання спорів про визнання протиправними та скасування рішень, прийнятих за результатами перевірки, а також враховуючи те, що протиправність дій по винесенню постанови № 210 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 березня 2012 року не встановлено, суд вважає за необхідне у задоволені позовних вимог відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим ОСОБА_4 про визнання протиправними дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М. Ю. Сич