"12" грудня 2011 р. справа № 0417/2а-1460/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Суховарова А.В. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року
у справі № 2а-1460/2011
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради
про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату одноразової щорічної допомоги на оздоровлення, -
Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради (далі -Управління) задоволено частково, визнано протиправними дії Управління щодо нарахування та виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення не в повному обсязі згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за 2010 рік; зобов'язано Управління перерахувати та виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення позивачу за 2010 рік згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач є особою, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році 2-ї категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.5).
На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивач має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до абзацу 6 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, виплачується у розмірі три мінімальні заробітні плати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку допомоги на оздоровлення, яка передбачена ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір мінімальної заробітної плати, визначений законами про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на певний рік.
Таким чином, відповідач повинен був діяти у відповідності до вимог Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у 2010 році сплатити позивачу належну до виплати щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у відповідності до ст.48 зазначеного Закону.
Однак, при виплаті щорічної допомоги на оздоровлення відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу одноразова допомога на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю за 2010 рік була здійснена у розмірі 75,00 грн. (а.с.6).
Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги за 2010 рік.
Проте, колегія суддів вважає за необхідне змінити постанову суду для чіткого визначення розміру пенсій.
На підставі викладеного, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду зміні.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198, ч.1 ст.201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради -задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року у справі № 2а-1460/2011 -змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції:
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, як особі, яка евакуйована із зони відчуження у 1986 році 2-ї категорії, згідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплаченої суми.
В іншій частині постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 28 березня 2011 року у справі № 2а-1460/2011 -залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Л.А. Божко