"24" листопада 2011 р. справа № 2а-1799/11/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року у справі №2а-1799/11/0870 за позовом ОСОБА_1 до Заступника Бердянського міжрайонного прокурора Климента Олексія Анатолійовича, треті особи -ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення порушень законодавства про оплату праці, -
У квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до заступника прокурора Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області Клименка О.А., в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати припис про усунення порушень законодавства про оплату праці від 25.12.2009 року №10/1453вих 09.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.3010 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.42).
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16.03.2011 року справу передано на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду за предметною підсудністю (а.с.90,91).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано припис Бердянської міжрайонної прокуратури Запорізької області про усунення порушень законодавства про оплату праці за вихідним №10/1453вих.09.
З постановою суду першої інстанції не погодився Бердянський міжрайонний прокурор та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Припис прокуратури був внесений за результатами перевірки звернення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які працювали у 2009 році у ФОП ОСОБА_1, який офіційно трудові відносини з ними не оформлював та при звільненні не виплатив заробітну плату, чим порушив законодавство про оплату праці.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що треті особи не перебували у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 та заробітну плату відповідно до закону не отримували, тільки у разі оформлення з ними трудового договору у третіх осіб були б законні підстави для звернення до відповідних органів за захистом своїх порушених інтересів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 22.10.2001 року виконкомом Бердянської міської ради Запорізької області позивач ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця. 01.01.2009 року Бердянською ОДПІ йому видано свідоцтво про сплату єдиного податку на здійснення підприємницької діяльності на види: оптова торгівля, роздрібна торгівля промисловими товарами у магазині за адресою АДРЕСА_1. 14.04.2009 року виконкомом Бердянської міської ради ФОП ОСОБА_1 було видано дозвіл №78 на розміщення об'єкту соціально-культурного, побутового, торговельного призначення чи сфери послуг на торговий павільйон продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2, 28.04.2009 року була видані ліцензії на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, торговий патент за цією адресою.
У грудні 2009 року Бердянською міжрайонною прокуратурою була проведена перевірка, якою було встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ст.43 Конституції України, ст.,ст.115,116 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці», а саме невиплата заробітної плати у повному обсязі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Підставою для перевірки були звернення до прокуратури від 27.11.2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в яких вони вказували, що працювали на території ринку без оформлення трудових відносин з 23.05.2009 року по 31.10.2009 року у якості продавців товару у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить ФОП ОСОБА_1 та по закінченню вказаного періоду він з ними не розрахувався. У ході перевірки прокуратурою 25.12.2009 року було відібрано пояснення ФОП ОСОБА_1, який не заперечував того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працювали у нього у якості продавців товару у його магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»певний період без оформлення трудових відносин, які вони самі не бажали оформляти у зв'язку зі знаходженням на обліку у центрі зайнятості. Як пояснив ФОП ОСОБА_1 з третіми особами він розрахувався, про що свідчать їх розписки, у зв'язку з їх постійним зловживанням алкоголем. Згідно інформації Бердянського міського центру зайнятості ОСОБА_2 на обліку у центрі зайнятості у 2009 році не перебував, а ОСОБА_3 перебувала на обліку у центрі зайнятості та одержувала допомогу як безробітна за період з 10.09.2008 року по 09.06. 2009 року.
У своїй позовній заяві, у судовому засіданні суду першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 змінив свої свідчення, вказуючи на те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 працювали у нього без оформлення трудових відносин по 1-2 години в день декілька раз на тиждень безоплатно за власною ініціативою, але не продавцями, а прибирали приміщення, ремонтували електричне та сантехнічне обладнання, виносили сміття, заробітна плата їм не нараховувалась, звітність не складалася та не подавалася. Оскільки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимагали оформити офіційно трудові відносини та здійснити виплату заробітної плати, він їм виплатив по 250 грн. в обмін на розписки про те, що вони не мають до нього ніяких претензій. Такі самі пояснення надала суду першої інстанції свідок ОСОБА_6, яка є дружиною позивача.
На думку колегії судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, однак, помилково зроблено висновки про відсутність порушень з боку позивача законодавства про оплату праці.
Так, матеріалами справи встановлено, що треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 певний період без оформлення трудових відносин, працювали у торговому павільйоні продовольчих товарів, який належав позивачу. Останній не виплачував їм заробітну плату, не подав згідно діючого законодавства звітність до відповідних органів. Одержання розписок не заперечують як позивач так і треті особи, однак, дані розписки при таких обставинах не змінюють природу самих правовідносин. які склалися між позивачем та третіми особами у 2009 році.
Статтею 43 Конституції України гарантується право працівників на своєчасне отримання винагороди за працю.
Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підрорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.
Стаття 24 Закону України «Про оплату праці»та ст.,ст.115, 116 КЗпП України зобов'язує працедавця регулярно виплачувати заробітну плату.
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про протиправність припису прокурора про усунення ФОП ОСОБА_1 порушень законодавства про оплату праці з підстав не перебування у трудових відносинах третіх осіб з позивачем, оскільки, матеріалами справи доведено, що треті особи працювали у позивача та останній не здійснив оплату праці, а, отже, допустив вищевказані порушення законодавства про оплату праці, які були встановлені при проведенні перевірки прокуратурою.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст., ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Бердянського міжрайонного прокурора - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26.04.2011 року у справі №2а-1799/11/0870 -скасувати.
Прийняти нову постанову. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Заступника Бердянського міжрайонного прокурора Климента Олексія Анатолійовича, треті особи -ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення порушень законодавства про оплату праці -відмовити.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений 27.12.2011 року.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук