ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/2621/13 09.04.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕЛЬТА ПЛЮС УКРАЇНА",
м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа", м. Київ
про стягнення 60 144,14 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Забродська К.А. - пред. по довір.
Від відповідача Азізян Л.С. - пред. по довір.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 60 144,14 грн. заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором поставки № 4600031354 від 05.07.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2013р. порушено провадження у справі № 910/2621/13 та розгляд справи призначено на 05.03.2013р.
05.03.2013р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав основну заборгованість у розмірі - 50 371,37 грн., щодо решти вимог просив відмовити та судові витрати покласти на позивача.
В судовому засіданні 05.03.2013р. було оголошено перерву до 20.03.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
20.03.2013р. від позивача надійшли пояснення на відзив та витребувані судом документи.
В судовому засіданні 20.03.2013р. було оголошено перерву до 09.04.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
04.04.2013р. від позивача надійшли письмові пояснення на відзив відповідача та документи, що підтверджують викладені обставини.
09.04.2013р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач заперечив проти розірвання Договору, звернув увагу, що станом на сьогоднішній день жодним належними та допустимими засобами доказування позивачем не доведено, що товар було реалізовано більш ніж за 30 календарних днів до подання відзиву, тому судові витрати мають бути покладені на позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково та просив суд покласти судові витрати на позивача.
В судовому засіданні 09.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
05 липня 2010 року між сторонами було укладено Договір поставки № 4600031354, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, зобов'язався поставляти товари по цінах і в асортименті вказаними в Специфікації, разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих відповідачем, як покупцем, та підтверджених постачальником замовлень, а покупець зобов'язався приймати такі товари і оплачувати.
Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - Генеральним директором Сімоновим Д.В., який діяв на підставі Статуту, від відповідача - представником Каширіним Д.В, який діяв на підставі Довіреності № 01-04/09 від 01.04.2009р., скріплено печатками, у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 6.1. Договору поставки при наданні постачальником всіх, належним чином оформлених, накладних і товаросупровідних документів, покупець оплачує поставлений через 30(тридцять) календарних днів з моменту реалізації товару.
У відповідності до п. 6.2. Договору поставки відповідач має право зменшити суму оплати за явлений товар у тому числі на суму вартості товарів, що підлягають поверненню позивачу згідно умов Договору поставки.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 97 468,46 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 1301 від 15.07.2010р., № 1302 від 15.07.2010р., № 1303 від 15.07.2010р., № 1304 від 15.07.2010р., № 1310 від 15.07.2010р., № 1312 від 15.07.2010р., № 2034 від 04.10.2010р., № 2035 від 04.10.2010р., № 2036 від 04.10.2010р., № 2037 від 04.10.2010р., № 2235 від 19.10.2010р., № 2935 від 08.12.2010р., № 2936 від 08.12.2010р., № 2938 від 08.12.2010р., № 24 від 12.01.2011р., № 25 від 12.01.2011р., № 296 від 08.02.2011р., № 299 від 08.02.2011р., № 301 від 08.02.2011р., № 302 від 08.02.2011р., № 753 від 23.03.2011р., № 757 від 23.03.2011р., № 759 від 23.03.2011р., № 760 від 23.03.2011р., № 986 від 05.04.2011р., № 987 від 05.04.2011р., № 988 від 05.04.2011р., № 989 від 05.04.2011р., № 1373 від 29.04.2011р., № 1374 від 29.04.2011р., № 1532 від 17.05.2011р., № 1691 від 26.05.2011р., № 1692 від 26.05.2011р., № 1693 від 26.05.2011р., № 1694 від 26.05.2011р., № 1695 від 26.05.2011р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штемпелем відповідача без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань.
Відповідач здійснив оплату за поставлений товар в розмірі - 37 354,74 грн., що підтверджується банківськими виписками. Також, відповідач повернув позивачу товар на суму - 2 911,66 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем склала - 57 202,06 грн.
Відповідач не погодився з розрахунком наданим позивачем та вказав, що сума основного боргу складає - 50 371,37 грн.
Так, відповідач посилається на взаємозалік на суму - 2 041,61 грн., неотримання товару за накладними № 2034 від 04.10.2010р. на суму 1 095,90 грн. та № 296 від 08.02.2011р. на суму 2 082,66 грн., нереалізацію товару на суму - 2 581,13 грн.
Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та поясненнями позивача.
В підтвердження проведення взаємозаліку на суму 2 041,61 грн., відповідач надав суду копії актів прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), що оформлені на виконання Договору № 9919 від 05.07.2010р., частина з яких не підписана та не скріплена печаткою позивача. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували виконання вимог ч. 2 ст. 601 Цивільного кодексу України, лист, заява тощо.
Щодо обставин, які підтверджують отримання відповідачем товару за видатковими накладними № 296 від 08 лютого 2011 року та № 2034 від 04 жовтня 2010 року, суд погоджується з доводами позивача про наступне.
На видатковій накладній № 296 від 08.02.2011р. наявний штамп ТОВ «Фудмережа» із позначкою: «Товар отриманий 13.02.2011». Також, відповідно до Акту № 554521 про виявлені недоліки від 13.02.2011р., який містить посилання на накладну постачальника - № 296, відповідач відмовився прийняти товар - «Окуляри Марія2 прозорі полікарбонат Венітекс» у кількості 10 шт., штрих-код 3295249125523. Причиною відмови було неспівпадіння штрих-коду привезеного товару із штрих-кодом у замовленні. Найменування, ціна та кількість товару співпадали. Таким чином, прослідковується зв'язок між накладною № 296 від 08.02.2011 та Актом № 554521 про виявлені недоліки від 13.02.2011, а отже факт отримання товару відповідачем знаходить своє підтвердження. Відповідач товар, від якого відмовився, досі не повернув позивачу.
Щодо видаткової накладної № 2034 від 04.10.2010р., відповідачем у м. Черкаси (просп. Хіміків, 74) 08.10.2010р. було складено Акт про виявлені недоліки б/н, в якому відповідач зазначив, що 14 одиниць товару було недовезено, і 14 одиниць товару, які було привезено - відсутні в замовленні. Найменування, кількість та ціни цих товарів співпадають, неспівпадіння - у штрих¬кодах. На цьому акті наявний штамп відповідача про те, що товар отриманий. Крім того, як вбачається із матеріалів справи, накладні №№ 2034, 2035, 2036 та 2037 складені в один день - 04 жовтня 2010 року, та передбачались для постачання в різні торгові майданчики мережі супермаркетів «Велика Кишеня». Відповідно до Реєстру вантажів, що належать до поставки на торгові майданчики мережі супермаркетів «Велика Кишеня» від 05.10.2010 року, представником мережі супермаркетів «Велика Кишеня» на складі за адресою: «Київська область, Бориспільський район, с/рада Вишеньківська, автодорога Київ-Рівне-Рогозів 18 км. +660 м» 05 жовтня 2010 року було отримано товар за видатковими накладними №№ 2034, 2035, 2036 та 2037. Товар за накладними №№ 2035, 2036 та 2037 отриманий, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.
Відповідно до зазначеного Реєстру від 05.10.2010р., товар за видатковою накладною № 2034 необхідно було привезти на торговий майданчик за адресою: м. Черкаси, вул. Хіміків, 74. Це співпадає з місцем складення Акту про виявлені недоліки б/н від 08.10.2010 року, яким підтверджується отримання товару від ТОВ «Дельта Плюс Україна» на складі за адресою: м. Черкаси, вул. Хіміків, 74.
За період з 04 по 08 жовтня 2010 року між позивачем та відповідачем не здійснювались поставки товарів, окрім як за видатковими накладними №№ 2034, 2035, 2036 та 2037. Таким чином, Акт про виявлені недоліки б/н від 08.10.2010 у м. Черкаси міг бути складений лише щодо видаткової накладної № 2034, факт отримання товару за якою оспорює відповідач.
Щодо неповної реалізації товару, то в підтвердження викладеного відповідач посилався на дані бухгалтерського обліку відповідача станом на 04.03.2013р., проте, документального підтвердження викладеного суду не надав.
Відповідно до п. 9.2. Договору поставки кожна сторона має право достроково розірвати Договір письмово повідомивши про це за 30 (тридцять) календарних днів до запланованої дати розірвання. Протягом цього періоду сторони проводять звірку взаємних розрахунків. Остаточні розрахунки між сторонами повинні бути завершені протягом 10 календарних днів з моменту підписання Акту звірки взаємних розрахунків.
Позивач листом № 92, який було отримано відповідачем 18.07.2011р., повідомило про своє рішення достроково розірвати Договір. Факт отримання вказаного листа відповідачем 18.07.2011р., підтверджується вхідною відміткою про реєстрацію за № 519 та підписом особи, яка проводила реєстрацію.
Таким чином, датою розірвання Договору є 16 серпня 2011 року.
На виконання умов пункту 9.2. Договору сторони провели звірку розрахунків та підписали Акт звірки розрахунків станом на 31.12.2011 року.
Відповідач заборгованість, що виникла за Договором поставки, не погасив та грошові кошти у розмірі - 57 202,60 грн. позивачу не перерахував.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.
Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 173 ГК України суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач на суму боргу нараховує три відсотка річних у розмірі - 2 789,89 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 152,19 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи наявність прострочення з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудмережа» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 36387249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта плюс Україна» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 26; адреса для листування: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 20-А, офіс 43, код ЄДРПОУ 35086694), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг у розмірі - 57 202 (п'ятдесят сім тисяч двісті дві) грн. 06 коп., три відсотка річних у розмірі - 2 789 (дві тисячі сімсот вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп., інфляційні втрати у розмірі - 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 19 коп. та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повне рішення складено 13 квітня 2013 року.
Суддя І.Д. Курдельчук