"09" грудня 2011 р. справа № 0417/2а-25/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Суховарова А.В. Божко Л.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпропетровську
апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року
у справі №2а-25/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська
про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Постановою Кіровськог Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська (далі -Управління) задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління щодо нарахування та виплати основної та додаткової пенсії позивачу; зобов'язано Управління здійснити відповідний перерахунок та виплату позивачу пенсії згідно ст.50, ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 18.04.2010 року по 12.01.2011 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вищезазначену постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач також не погодився з постановою суду першої інстанції і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інвалідом IІ групи безстроково, що не заперечується відповідачем та підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою МСЕК серії 10 ААА №015908, яка посвідчує, що його захворювання пов'язане з виконанням обов'язків про ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.11, 12).
Позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону, якою визнано підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст.50 зазначеного закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам II групи - у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст.53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходиться на обліку Управління та отримує пенсію згідно ст.ст.50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не оспорюється відповідачем.
Позивач звертався до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак одержав відмову Управління.
Встановлено, що Управління нараховувало та виплачувало позивачу основну та додаткову пенсію у різні періоди відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 27.12.2005 року №1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.05.2008 року №530 «Про питання соціального захисту окремих категорій громадян», від 26.07.1996 року №831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року»та від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що основна та додаткова пенсії позивачу згідно ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян», які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»повинна розраховуватися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлюється законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст., ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Отже, мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся з позовом до суду 18.10.2010 року (а.с.12) та не довів, що пропустив строк звернення з адміністративним позовом до суду з поважних причин, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку, а саме з 18.04.2010 року.
Отже, судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги з 18.04.2010 року по 12.01.2011 року.
Проте, судом першої інстанції не визначено розмір пенсій, який підлягає перерахунку та виплаті позивачу.
Також, при визначенні періоду перерахунку та виплати пенсії, колегія суддів враховує те, що позивачу інвалідність, яка пов'язана з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, встановлена безстроково, призначення та виплата пенсії носить безстроковий характер, за заявою пенсіонера вид пенсії може змінюватися, а тому визначення кінцевого періоду перерахунку та виплати пенсії вважає недоцільним.
На підставі вище викладеного, колегія суддів, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з ухваленням нового рішення.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст.202, ст.ст.205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська -задовольнити частково.
Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2011 року у справі №2а-25/11 -скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду II групи згідно ст.50, ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліду IІ групи, основної державної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з розрахунку 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50, ч.4 ст.54 та ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»починаючи з 18 квітня 2010 року, з урахування виплачених сум.
В іншій частині позовні вимоги залишити без розгляду.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Л.А. Божко