Справа № 819/905/13-a
"10" квітня 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Чепенюк О.В.,
при секретарі судового засідання Субтельній Л.О.,
за участю прокурора Середзінського І.В.,
представника позивача Світлика О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області до публічного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» про стягнення заборгованості,
Прокурор Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (далі - УПФУ в Тернопільському районі, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» (далі - ПАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів», відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 91874 грн. 84 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. В порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не проводив сплату єдиного внеску, у зв'язку з чим станом на 27.03.2013 року виникла заборгованість перед УПФУ в Тернопільському районі з єдиного внеску за період з 20.02.2013 року по 27.03.2013 року в розмірі 91874 грн. 84 коп. (у тому числі 90090 грн. 26 коп. - єдиний внесок, 1676 грн. 74 коп. - штрафні санкції, 107 грн. 84 коп. - пеня), яку прокурор просить стягнути з ПАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів».
У судовому засіданні прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Просили позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 17), причини неприбуття представника до суду не повідомив, заперечень проти позову не подав.
Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, адміністративну справу розглянуто та вирішено за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» зареєстроване 28.07.1995 року як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.01.2013 року (а. с. 10-11). Відповідач взятий на обліку в УПФУ в Тернопільському районі платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Станом на 27.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 91874 грн. 84 коп. (у тому числі 90090 грн. 26 коп. - єдиний внесок, 1676 грн. 74 коп. - штрафні санкції, 107 грн. 84 коп. - пеня).
Заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем єдиного внеску, нарахованого за період з 21.01.2013 року по 27.03.2013 року, несплатою штрафних санкцій, пені та підтверджується копіями звітів ПАТ «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування поданими до органів Пенсійного фонду України за грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року (а. с. 20-40), картками особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2013 року по 27.03.2013 року (а. с. 5-6), копією рішення № 269 від 13.02.2013 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (а. с. 7). Дане рішення УПФУ в Тернопільському районі про застосування штрафних санкцій та нарахування пені отримане відповідачем 14.02.2013 року, у встановленому законом порядку не оскаржене.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - Закон № 2464-VI), платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, - вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється (пункту 3 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI).
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
В частині другій статті 12 Закону № 2464-VI визначено, що одним із завдань Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску (пункт 7 статті 13 цього Закону).
Стаття 25 Закону № 2464-VI передбачає заходи впливу до платників єдиного внеску та стягнення заборгованості шляхом надсилання платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимоги про її сплату, або, реалізуючи право звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до частини чотирнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI).
У спірному випадку відповідач не виконав зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, допустив заборгованість в розмірі 91874 грн. 84 коп.
Відповідно до частини другої статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду. Право прокурора на звернення до суду з позовними заявами з метою представництва інтересів держави передбачене також статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII (з змінами і доповненнями).
Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з єдиного внеску, а прокурор у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості, тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Керуючись статтями 11, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів» на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 91874 (дев'яносто одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) гривні 84 (вісімдесят чотири) копійки, які перерахувати на р/р № 37196101001915, банк одержувача ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, одержувач управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області, код одержувача 21153972).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У повному обсязі постанова складена 15 квітня 2013 року.
Головуючий суддя Чепенюк О.В.
копія вірна
Суддя Чепенюк О.В.