Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2013 р. Справа №805/2598/13-а
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Афоніній Г.Р.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування рішення,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Слов'янська ОДПІ) про визнання незаконним та скасування рішення від 12.02.2013р. №0000042343 про застосування фінансових санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем передбачених статтею 250 Господарського кодексу України строків при прийнятті спірного рішення, а також на неточність щодо зазначення магазину «Юність» в протоколі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні від 10.04.2013р. позивач адміністративний позов підтримав та просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача у судове засідання від 10.04.2013р. не з'явився, про дату, місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Позивач зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить відповідне свідоцтво серія НОМЕР_2.
21.03.2011р. складено протокол ДО №784859 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що ОСОБА_2, яка працює реалізатором, «ПРД «Курений», магазин «Юність», 21.03.2011р. здійснила реалізацію слабоалкогольного напою неповнолітній особі ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі вказаного протоколу складено постанову від 22.03.2011р. за справою про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, за якою відповідні матеріали направлені до адміністративної комісії.
На підставі вказаного протоколу ДО №784859 та постанови про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Словянської міської ради від 07.04.2011р. відповідачем прийнято рішення від 12.02.2013р. №0000042343 про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6 800,00 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - продаж алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.
Із наданих у судовому засіданні позивачем пояснень вбачається, що ОСОБА_2 є працівником позивача, вона не повідомила позивача про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд відповідної справи на адміністративній комісії.
Позивач зазначив, що про вказані обставини він дізнався від ОСОБА_2 лише після отримання спірного в цій справі рішення.
Також, позивач зазначив, що у нього відсутній магазин «Юність».
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
Згідно ч.2 ст.17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Частиною 4 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Частиною першою статті 250 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Суд вважає безпідставним посилання позивача на порушення відповідачем встановлених ч.1 ст.250 Господарського кодексу України строків на підставі наступного.
Відповідно до частини другої статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.
Підпунктом 19-1.1.10 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Відповідно до пп.19-1.1.33 п. 19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно п. ст.109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 111.2 ст.111 Податкового кодексу України визначено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
За приписами п.113.3 ст.113 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
У відповідності до п.114.1 ст.114 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Таким чином, строк застосування податковим органом фінансових санкцій, передбачених ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», встановлений Податковим кодексом України та відповідає строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Згідно п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, граничний строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), у тому числі фінансових санкцій, передбачених ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», становить 1095 днів.
З моменту вчинення та встановлення порушення працівником позивача пункту другого ч.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачений Податковим кодексом України строк застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) станом на день прийняття спірного рішення - не минув.
Факт порушення працівником позивача п.2 ч.1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» позивачем у позовній заяві та у судовому засіданні не спростовувався.
За наведених обставин наявність неточностей щодо визначення розташування господарської одиниці позивача не є підставою для визнання незаконним та скасування спірного рішення.
З урахуванням викладеного, перевіривши спірне рішення згідно частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову у задоволені позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволені адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування рішення - відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 10 квітня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 12 квітня 2013 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Куденков К.О.