12:55год. 09 квітня 2013 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/410/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Ковтюк В.О.
секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.
за участю:
представників позивача - Голубової М.Г., Полежаєвої Н.Н.;
представників відповідача - Івончак Н.Н., Сьоміної І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції у Чернівецькій областідо департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про виконання вимог, -
Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області (позивач) звернулася з адміністративним позовом до департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради (відповідач) про виконання п.2 вимог від 03.08.10р. №24-06-11-15/5576 в частині щодо відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат шляхом: повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат, або виконання відповідного обсягу робіт на загальну суму 228350,18 грн., зокрема ПП Грикаловський в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в період з 25.03.10р. по 23.06.10р. (із зупиненням з 31.03.10р. по 19.06.10р. для проведення зустрічних звірок) позивачем проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за квітень-грудень 2008 року, 2009 рік та завершений період 2010 року, в тому числі використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток за 2008 рік. В ході ревізії було виявлено незаконних видатків на суму 6 502 268,00 грн., з них 228 350,18 грн. оплата завищеної вартості виконаних підрядних робіт по підрядниках ПП ОСОБА_5, в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн., що відображено в Акті від 30.06.10р. №24-06/299. 03 серпня 2010 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень №24-06-11-15/5576 (далі - Вимога).
Однак, відповідач на час розгляду справи Вимоги не виконав.
Враховуючи викладене, позивач простить позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував та наполягав на відмові у задоволенні позову, мотиви виклав в письмових запереченнях.
Так, відповідач вважає, що його дії щодо сплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт на суму 228 350,18 грн. відповідають чинному законодавству, оскільки при ритмічному будівництві об'єктів сторожова охорона будівельних майданчиків здійснюється підрядником за рахунок коштів передбачених на це в загальновиробничих витратах. Загальновиробничі (у тому числі й витрати на охорону об'єкта) оплачуються підряднику пропорційно трудомісткості виконуваних будівельно-монтажних робіт. Усереднений показник загальновиробничих витрат розрахований на нормативний термін будівництва. Тимчасове призупинення будівництва через відсутність фінансування є обставиною, що не залежить від Підрядника і перешкоджає виконанню робіт у встановлений строк, у цьому випадку оплата охорони об'єкта повинна здійснюватися за рахунок коштів відповідача додатково понад враховані в загальновиробничі. По ТОВ «Ріка» призупинення будівництва тривало 13 місяців з грудня 2008 року по грудень 2009 року, а по ТОВ «Оліс» з грудня 2008 року. Також на момент призупинення робіт ТОВ «Оліс» на об'єкті «адмінприміщення під учбовий корпус університету на вул. Кармелюка, 21» в прорізи не були встановлено вітражі, а тому для надання можливості зберігання матеріальних цінностей безпосередньо на об'єкті було виконано ряд заходів із збереження конструктивних елементів будівлі.
Крім того, відповідно до роз'яснення наданого у листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 29.11.10р. №21-12/2547/0/6-10 у випадку призупинення будівництва у зв'язку з відсутністю фінансування або фінансування у недостатньому обсязі, витрати на утримання призупинених будівництвом об'єктів, зокрема витрати з їх охорони, є витратами замовника, обчислюються додатково і відшкодовуються замовником в обґрунтованих розмірах за окремими договорами, укладеними із підрядником, або спеціалізованою організацією, яка здійснюватиме охорону об'єкта. Рішення щодо джерела покриття цих витрат приймається замовником.
Отже, відповідач вважає, що вимоги позивача в цій частині суперечать п.18 Постанови КМ України №689, ст.19 Конституції України, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування України».
Щодо повернення коштів в сумі 12 337,50 грн. від ПП ОСОБА_5, то відповідач звернувся із позовом до цього підприємця про стягнення зазначеної вище суми збитків, що виникли у результаті завищення вартості ремонтно-будівельних робіт при капітальному ремонті фасаду адміністративної будівлі. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.01.11р. у справі №12/121 у позові відмовлено, тобто вимога позивача є безпідставною.
Виходячи з вище наведеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні, представники відповідача наполягали на безпідставності позову та на відмові у його задоволенні.
Судом встановлено, що в період з 25.03.10р. по 23.06.10р. (із зупиненням з 31.03.10р. по 19.06.10р. для проведення зустрічних звірок) проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відповідача за квітень-грудень 2008 року, 2009 рік та завершений період 2010 року, в тому числі використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток за 2008 рік. В ході ревізії було виявлено незаконних видатків на суму 6 502 268,00 грн., з них 228 350,18 грн. оплата завищеної вартості виконаних підрядних робіт по підрядниках: ПП ОСОБА_5 в сумі 12 337,50 грн., ТОВ «Ріка» в сумі 96 928,00 грн., ТОВ «Оліс» в сумі 119 084,68 грн., про що складено Акт від 30.06.10р. №24-06/299 (далі - Акт) (а.с.7-28 т.1).
03 серпня 2010 року на адресу відповідача було направлено вимогу про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень №24-06-11-15/5576, де в п.2 зазначено, що ревізією виявлено проведення зайвих виплат відповідачем бюджетних коштів внаслідок завищення обсягу та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт об'єктів капітального будівництва на загальну суму 750 614,00 грн., зокрема через завищення 9 підрядними організаціями обсягів та вартості робіт, а саме: ТОВ ПБФ «Ріка» на 392 314,00 грн., ПП ОСОБА_5 на суму 12 337,00 грн., ЗАТ «Агрошляхбуд» на 15 621,00 грн., ТОВ «Оліс» на 119 085,00 грн., ПМК-76 на 135 447,00 грн., КП «Містобуд» на 11 330,00 грн., ТОВ «Буковина-екоінвест» на 25 306,00 грн., спеціалізованим науково-реставраційним проектно-будівельно-виробничим акціонерним товариством закритого типу «Кам'янець-Подільск-Реставрація» на 283,00 грн., ПП. «Газбудсервіс» на 38 891,00 грн. чим порушено вимоги Порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України «ДБН Д.1.1.-1-2000), затверджено наказом Держбуду від 27.08.00р. №174.
Врахувати, що із суми завищення вартості виконаних робіт, під час ревізії відшкодовано 510 934,00 грн., а саме ТОВ «Ріка» 295 386,00 грн., ЗАТ «Агрошляхбуд» 15 621,00 грн., ПМК-76 13 544,00 грн., ПП «Газбудсервіс» 38 891,00 грн., ЗАТ «Кам'янець-Подільск-Реставрація» 300,00 грн., ТОВ «Буковина-еконівест» 25 306,00 грн.
У зв'язку із цим відповідачу необхідно:
- забезпечити відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт - зайвих виплат, шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердженням витрат або виконанням відповідного обсягу робіт на загальну суму 239 680,00 грн.;
в разі не усунення вказаних порушень в добровільному порядку забезпечити здійснення претензійно-позовної роботи про відшкодування підрядними організаціями вказаних вище сум порушень (а.с.29-30 т.1).
Крім того, вимоги КРУ в Чернівецькій області від 03.08.2010р. №24-06-11-15/5576 були оскаржені відповідачем в судовому порядку, однак ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.03.2011р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду, було залишено позовну заяву відповідача без розгляду у зв»язку з пропуском позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст..99 КАС України (а.с.120-121 т.1).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939).
Пунктом 10 статті 10 Закону України "Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні" передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Задовольняючи позов частково суд виходив з наступного.
В ході розгляду справи було встановлено, що позивачем під час ревізії проведено зустрічну звірку в ТОВ ПБФ «Ріка» (далі - Товариство) та встановлено завищення вартості робіт по об'єкту реставрація з реабілітацією (добудова лікувального корпусу) дитячої лікарні по вул. Буковинській, 4, внаслідок зайвого відшкодування витрат на охорону та освітлення на загальну суму 96928,00 грн. (а.с.50-59 т.1), чим порушено п.4.1.1 розділу 4 «Правила визначення загальновиробничих та адміністративних витрат» Правил визначення вартості будівництва, ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (надалі - Правила ДБН).
Суд погоджується з такими висновками відповідача з наступних підстав.
Відповідно до п.4.1.1. Правил ДБН загальновиробничі витрати - це витрати будівельно-монтажної організації, які включаються до виробничої собівартості будівельно-монтажних робіт. Перелік загальновиробничих витрат, що враховано усередненими показниками, наданими Держбудом, наведено у додатку 19.
Так, в ході судового розгляду справи встановлено, що 14.07.2008р. між Чернівецькою міською радою, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради та ТОВ «Ріка» (далі -Товариство) укладено договір підряду на реставрацію з реабілітацію (добудови) лікувального корпусу дитячої лікарні. Згідно п.7.3 зазначеного договору підрядник відповідає за охорону будівельного майданчика, його освітлення, огорожу та дотримання санітарних і протипожежних вимог (а.с.8-16 т.2).
Також було встановлено, що між відповідачем та ТОВ ПБФ "Ріка" укладено ряд договорів, предметом яких є здійснення Товариством охорони об'єкта "Реставрація з реабілітацією (добудова лікувального корпусу) дитячої лікарні на вул. Буковинській, 4, м.Чернівці)"; зокрема:
- договір від 25.12.2008 року №57, вартість робіт по якому складає 40000,00 гривень;
- договір від 20.07.2009 року №68, вартість робіт по якому складає 16771,00 гривень;
- договір від 17.12.2009 року №78, вартість робіт по якому складає 40157,32 гривень (а.с.2-7 т.1).
Відповідно до п.7.5. розділу І та п.2 розділу ІІ Правил ДБН витрати на утримання сторожової охорони будівельних майданчиків та витрати на електроенергію (в тому числі від тимчасових електростанцій), оплату праці чергових електромонтерів та інші витрати, пов'язані з освітленням території будівництва включені в загальновиробничі витрати, які враховані усередненими показниками Держбуду.
Крім того, як вже зазначалось судом, згідно п.п.7.3 та 8.1 договору підряду від 14.07.2008 №34 Товариство відповідає за охорону будівельного майданчика, його освітлення, огорожу, дотримання санітарних і протипожежних вимог, складування будівельних матеріалів і розташування техніки та замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування, охорона та подача здійснюється своїми силами Товариства.
Частиною 1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-Х1У «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, господарські операції відображаються в бухгалтерському обліку методом їх суцільного безперервного документування. Записи в облікових регістрах проводяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Суд зазначає, що саме «Акт приймання виконаних підрядних робіт» форма №КБ-2в є документом первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання „Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат" (форма №КБ-3).
Отже, підтвердженням фактичного виконання робіт з реставрації з реабілітацією (добудова) лікувального корпусу дитячої лікарні по вул.Буковинській,4 в м.Чернівцях в 2008-2009 роках, є надані до зустрічної звірки акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 на загальну суму 12587,65 тис. гривень. Інших документів, які б підтверджували виконання робіт по зазначеному об'єкту за 2008-2009 роки надано не було.
Таким чином, з досліджених в судовому засіданні доказів випливає, що відповідачем в періоді з грудня 2008 року по грудень 2009 року одночасно здійснено призупинення виконання робіт по зазначеному об'єкту, під час якого проводилось відшкодування відповідачем витрат на здійснення охорони на загальну суму 96928,0 грн. та протягом цього ж періоду відповідачем проводилась оплата Товариству за виконані роботи по зазначеному об'єкту, в тому числі оплата загально-виробничих витрат, в які входять і витрати на здійснення охорони.
Підтвердженням продовження здійснення підрядних робіт по вказаному об'єкту є надані акти виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт фора КБ-3 на загальну суму 12587650,0 грн., в тому числі оплата загальновиробничих витрат на загальну суму 1 182 881,0 грн., в яких вже враховані усередненими показниками Держбуду витрати на утримання сторожової охорони будівельних майданчиків та виграти на електроенергію (в тому числі від тимчасових електростанцій), відповідно до п.7.5. розділу І та п.2 розділу II Переліку загальновиробничих витрат (додаток №19) розділу 4 Правил ДБН (а.с.17-33 т.2).
За таких обставин, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідачем зайво відшкодовано витрати за договорами №57, №68, №78 про охорону та освітлення, загальна вартість яких в сумі 96928,00грн. була попередньо включена в загальновиробничі витрати.
Крім того, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині оплати завищеної вартості робіт об'єкта - реконструкція адмінприміщень під учбовий корпус університету по вул. Кармелюка, 21 на загальну суму 119084,68грн.
Так, під час ревізії, з метою документального підтвердження в ТОВ "Оліс" (далі - Товариство), яке мало правові відносини з відповідачем, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку 05.05.2010 року працівниками КРУ в області здійснено вихід на ТОВ "Оліс" для проведення зустрічної звірки.
Однак, за вказаними юридичною та фактичною адресами м.Чернівці вул. Вірменська,19 та м.Чернівці вул.Наливайка,5/1, встановлено відсутність ТОВ "Оліс". Так, 05.05.2010 року складено акт про неможливість вручення направлень та проведення зустрічної звірки (а.с.71-78).
Так, в ході розгляду справи було встановлено, що в 2008 та 2009 роках відповідачем проведено відшкодування витрат на здійснення охорони об'єкта - реконструкція адмінприміщень під учбовий корпус університету по вул.Кармелюка,21 з міського бюджету на загальну суму 96167,68 грн. Також проведено оплату ТОВ "Оліс" на здійснення заходів із збереження конструктивних елементів будівлі зазначеного об'єкта в сумі 22917,0 гривень.
Слід зазначити, обов'язкове ведення усіма суб'єктами господарських відносин бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з виконанням будівельних робіт, в тому числі понесених при цьому витрат передбачено вимогами п.5 П(С)БО №16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та п.12 Г(С)БО №18 «Будівельні контракти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2001 №205, відповідно до яких не є витратами за відповідним договором затрати, фактично не понесені підрядником, і як наслідок, не відображені в його бухгалтерському обліку.
Однак, підтвердити фактичні витрати ТОВ "Оліс" не було можливості через відсутність підприємства.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 16 07.1999 №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - після її закінчення.
Згідно п.3 ст.9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Також, п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05 1995 №88 передбачено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що в порушення зазначених вимог нормативно-правових актів, ТОВ "Оліс" не підтверджено витрати по об'єкту - реконструкція адмінприміщень під учбовий корпус університету на вул. Кармелюка,21 на загальну суму 119084,68 грн., в тому числі 96167,68 грн. на здійснення охорони об'єкта та 22917,0 грн. на здійснення заходів із збереження конструктивних елементів будівлі вказаного об'єкта.
Окрім цього, суд зазначає, що оплачені відповідачем загальновиробничі витрати ТОВ "Оліс по зазначеному об'єкту, вже враховують усередненими показниками Держбуду витрат на утримання сторожової охорони будівельних майданчиків, відповідно до п.7.5 розділу І та п.2 розділу II Переліку загальновиробничих витрат (додаток №19) розділу 4 «Правила визначення загальновиробничих та адміністративних витрат» Правил ДБН.
Отже, внаслідок оплати завищеної вартості зазначених робіт відповідачу завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 119084,68 гривень.
Щодо тверджень відповідача що ними здійснювалась охорона зазначених об'єктів, оскільки у зв'язку з відсутністю фінансування ними було призупинено виконання робіт, про що підрядні організації були повідомлені листами, а відповідно до роз'яснень Міністерства регіонального розвитку та будівництва України витрати на утримання призупинених будівництвом об'єктів, зокрема витрати з їх охорони, є витратами замовника, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Згідно Положення про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005р. №2 якщо фінансування об'єктів найближчим часом не передбачається відновити, такі об'єкти підлягають консервації.
Однак, в ході розгляду справи було встановлено, хоча будівництво об'єктів було зупинено 13 місяців, вони не були законсервовані згідно зазначеного Положення, а лише повідомлено підрядні організації про призупинення виконання робіт.
Суд за зазначає, що в листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 29.11.2010р. також звернуто увагу на це відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем вірно встановлено, що відповідач не мав правових підстав нести окремо витрати на охорону та електроенергію, оскільки останні включаються до загальновиробничих витрат.
Щодо позовних вимог в частині відшкодування ПП ОСОБА_5 завищеної вартості робіт по капітальному ремонту фасаду адмінбудівлі відповідача, внаслідок завищення витрат на перевезення працівників на загальну суму 12337,50грн. суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_5 про стягнення 12337,50 грн. збитків, що виникли в результаті завищення вартості ремонтно - будівельних робіт, що виконувались згідно умов договору підряду від 13.08.2008р. (а.с.63-67 т.1).
Однак рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.01.2011р. по справі №12/121 у позові відмовлено, що підтверджується наданою суду копією (а.с.153-155 т.1).
Частина 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовими рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зокрема в рішенні зазначено, що згідно п.3.3.10.1 ДБН вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні. Сторонами погоджено вартість робіт, затверджено кошторис, а сама відсутність у відповідача документів щодо оренди машин не є підставою для стягнення збитків.
З огляду на викладене, суд вважає, що в цій частині слід відмовити в задоволенні позову.
Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати департамент містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради виконати п.2 вимог Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області від 03.08.2010р. №24-06-11-15/5576 в частині:
- відшкодування підрядними організаціями - виконавцями ремонтно-будівельних робіт зайвих виплат, шляхом повернення коштів до бюджету, підтвердження витрат або виконання відповідного обсягу робіт, а саме: ТОВ «Ріка» в сумі 96928,00 грн. та ТОВ «Оліс» в сумі 119084,68 грн.
3. В іншій частині відмовити в задоволенні позову.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову в повному обсязі виготовлено 15 квітня 2013 р. (14 квітня 2013р. - вихідний день).
Суддя В.О. Ковтюк