8.2.3
Іменем України
09 квітня 2013 року Справа № 2а-8128/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,
за участю:
прокурора: Петрової Г.В. (посвідчення від 09.10.2012 № 008308)
представника позивача: Малофєєва О.О. (довіреність від 14.03.2013 № 01/1207),
представника відповідача 1 - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську: Тулупової О.А. (довіреність від 02.01.2013 № 47/0/12-13/10-013),
представника відповідача 2 - ГУДКУ у Луганській області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438 грн., -
13 вересня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що згідно Закону України «Про акціонерні товариства» та протоколу загальних зборів від 07.04.2011 Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів». ПАТ «Стахановський завод феросплавів» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100334606 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську 10.07.1997.
Як платник ПДВ ПАТ «Стахановський завод феросплавів» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 276 438,00 грн. Однак, на день звернення з даним позовом до суду зазначена сума ПДВ на рахунок ПАТ «Стахановський завод феросплавів» не надійшла.
У березні 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську здійснила виїзну позапланову перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, про результати якої 14.03.2011 складено довідку № 166/08-3/00186513. Цією перевіркою встановлені обставини сплати ПАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» не встановлено і суму заявленого ПДВ в розмірі 3 276 438,00 грн. підприємству податковий орган підтвердить після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.
У наданих суду письмових поясненнях від 13.10.2011 представник позивача зазначив, що п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон про ПДВ) пов'язує можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з Державного бюджету України з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних товарів (послуг) у податкових періодах, що передує звітному.
Враховуючи викладене, при наявності визначення бюджетного відшкодування в п. 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ фактично сплачена сума податку отримувачем товарів (послуг) постачальникам останніх визначена законодавцем як розрахункова величина бюджетного відшкодування при регулюванні порядку відшкодування з Державного бюджету сум податку на додану вартість. Пункт 1.8 статті 1 Закону про ПДВ не містить будь-яких вказівок на те, що для втримання права на відшкодування платник податку, має довести фактичне надходження сум ПДВ до бюджету. Не містить таких вимог і п.7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, яка є імперативною для визначення суми податку, який підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню із бюджету.
Представник позивача зазначив, що аналіз норм Закону про ПДВ свідчить про те, що термін «сплата податку» вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) (п. 1.3 ст. 1, пп. 7.4.1 -7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ). Обов'язок СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську та Головного управління державного казначейства у Луганській області вчиняти дії, направлені на здійснення відшкодування податку на додану вартість, передбачено ст. 7 Закону про ПДВ.
Так, 14.03.2011 складено довідку № 166/08-3/00186513 за результатами перевірки достовірності нарахування сум ПДВ за грудень 2010 року, якою встановлені обставини сплати ПАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді та вказаною перевіркою порушень законодавства не встановлено. ПАТ «Стахановський завод феросплавів» вважає свої позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суми податку на додану вартість 3 276 438,00 грн., що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, представник позивача зазначив, що 21.03.2011 відповідачем був складений Акт про результати невиїзної документальної повторної перевірки ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з 01.11.2007 по 31.12.2011 № 185/08-03/00186513, а також на підставі Акта прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011, яким ПАТ «Стахановський завод феросплавів» було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за 22 періоди з 2007 року по 2010 рік на загальну суму 168 176 668,00 грн. (в тому числі і за грудень 2010 року в сумі - 3 276 438,00 грн.). ПАТ «Стахановський завод феросплавів», не погоджуючись з вказаним актом та податковим повідомленням-рішенням, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011. У додатках до позовної заяви ПАТ «СЗФ» надав копії усієї первинної бухгалтерської документації за 22 періоди з 2007 року по 2010 рік, у тому числі і за грудень 2010 року.
Луганським окружним адміністративним судом вказаний позов було розглянуто та 24.06.2011 винесено постанову по справі № 2а-2697/11/1270, якою задоволено позовні вимоги ПАТ «Стахановський завод феросплавів» та скасовано вищезазначене податкове повідомлення-рішення. 25.08.2011 Донецьким апеляційним адміністративним судом вказану постанову залишено без змін. Судами першої та апеляційної інстанцій в ході розгляду вказаної справи було в повному обсязі досліджено первинні бухгалтерські документи, договори, специфікацій, платіжні доручення та підтверджено фактичні надходження на ПАТ «Стахановський завод феросплавів» товару (виконання робіт, тощо) та підтверджено фактичну сплату за товари (виконанні роботи), в тому числі ПДВ по декларації за грудень 2010 року. Таким чином, позивач вважає, що розгляд справи № 2а-2697/11/1270 та ухвалення постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції є істотними обставинами і мають значення для розгляду позову про відшкодування ПДВ за грудень 2010 року.
13 жовтня 2011 року задоволено заяву Прокуратури м. Луганська про вступ до справи прокурора, допущено прокурора до участі у розгляді справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, підтримав доводи, викладені у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача 1 - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську - в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, підтримав доводи, викладені у раніше наданих письмових запереченнях проти адміністративного позову, в яких зазначив, що позивач вважає, що підставою для отримання відшкодування є виключно дані податкової декларації за звітний період. На його думку, не підтвердження зустрічними перевірками фактичної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання не перешкоджає позивачу за законом отримати бюджетне відшкодування податку на додану вартість за заявлений у справі період. Представник відповідача 1 вважає, що такий висновок позивача не відповідає вимогам законодавства з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.
Позивачем була подана до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно яких сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 3 276 438,00 грн.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І, п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, було проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2010 по 30.11.2010, за результатами якої складено довідку від 29.12.2010 № 166/08-3/00186513.
За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2010 року у зв'язку з неотриманням відповідей на запити про надання відомостей щодо постачальника ПАТ «Стахановський завод феросплавів», а саме: ТОВ «Металургійна транспортна компанія» (код 33115436), ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» (код 31443937).
Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов'язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету. Цей висновок слідує з визначення:
- платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ);
- поняття бюджетного відшкодування, наведеного в п.1.8 ст. 1 Закону про ПДВ - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, що тим самим в аспекті пп.7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону формує джерело бюджетного відшкодування - загальні доходи Державного бюджету України;
- з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України).
Тобто, Законом «Про ПДВ» встановлено прямий зв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодування такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом вказаного Закону право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість.
Законодавче визначення бюджетного відшкодування, як суми, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом, пов'язане із сплаченими платником податку. Це відповідає загальному поняттю відшкодування, як компенсації понесених витрат, заподіяних майнових збитків.
З урахуванням вищенаведеного, суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та за його ж рахунок відшкодовуються. Адже, за умови повного розрахунку щодо бюджетного відшкодування ПДВ з платником податку відповідно до цього Закону доходи, які надходитимуть до Державного бюджету України від сплати податку на додану вартість, використовуються у порядку, визначеному бюджетним законодавством. У випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до Державного бюджету України.
Також в ході перевірки була встановлена відсутність надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету України.
У зв'язку з цим посилання позивача на те, що відшкодування ПДВ не може ставитися в залежність від проведення або не проведення зустрічних перевірок, що позивач не може нести відповідальність за дії інших осіб по несплаті цього податку до бюджету, не може прийматися до уваги, оскільки як вже зазначалось вище, відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є як правило посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов'язання кожного з попередніх постачальників, а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником), але в даному випадку не встановлено надходження податку на додану вартість до бюджету, що свідчить про порушення вимог Закону про ПДВ в частині порядку відшкодування ПДВ.
Таким чином, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську, як суб'єкт владних повноважень при проведенні перевірки фактичної сплати сум ПДВ в складі ціни товару та надходження відповідних сум податку до Державного бюджету України діяв у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах наданих органам державної податкової служби України повноважень.
На підставі викладеного представник відповідача 1 просив відмовити у задоволені позову.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Представник відповідача 2 - ГУ ДКУ в Луганській області - в судове засідання не з'явився, просив провести розгляд справи без його участі, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що податковим органом висновок про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 3 276 438,00 грн. до казначейства не подавався, тому відшкодування податку на додану вартість не проводилось. З викладеного слід, що з боку ГУ ДКСУ у Луганській області законні права та інтереси позивача не порушувались. Представник відповідача 2 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 1, прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На момент виникнення спірних правовідносин та звернення до суду з даним позовом платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначав Закон України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із статтею 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:
- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6);
- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7);
- бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (пункт 1.8).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 5 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Податкова накладна у відповідності із підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».
Згідно із підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то у відповідності із підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, що була чинною на дату виникнення спірних правовідносин):
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій (підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (підпункт 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»).
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то у відповідності із підпунктом 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
Судом встановлено, що відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 07.04.2011 Відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (ідентифікаційний номер 001865112150) змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (далі - ПАТ «Стахановський завод феросплавів»).
Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100160782 від 31.01.2009 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Позивачем було подано відповідачу 1 - СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську - декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, якою (з урахуванням уточнюючих розрахунків) визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 3 276 438,00 грн.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.10.2010 по 31.10.2010; за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося у період з 01.11.2010 по 30.11.2010.
За результатами перевірки складено довідку № 166/08-3/00186513 від 14.03.2011, у висновку якої зазначено, що за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, зокрема, по декларації за грудень 2010 року у сумі 3 276 438,00 грн.
Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську не було надано до органу державного казначейства висновок про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 3 276 438,00 грн.
Як вбачається з висновку № 2418/24 судово-економічної експертизи, складеного експертом-економістом Луганського відділення Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз 07.02.2012, в результаті дослідження наданих документів підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 276 438,00 грн., заявлену по податковій декларації за грудень 2010 року ПАТ «Стахановський завод феросплавів».
Крім того, судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 у справі № 2а-2697/11/1270 за адміністративним позовом ПАТ «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001018013/0 від 21.03.2011 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 168 176 668,00 грн. за 22 податкові періоди з 2007 року по 2010 рік, у тому числі і за грудень 2010 року на суму 3 276 438,00 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 у справі № 2а-2697/11/1270 залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2013 залишено без змін постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24.06.2011 у справі № 2а-2697/11/1270 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій підтверджено фактичні надходження на ПАТ «Стахановський завод феросплавів» товару (виконання робіт, тощо) та підтверджено фактичну сплату за товари (виконанні роботи), в тому числі ПДВ по декларації за грудень 2010 року.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка полягла у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ПАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року та стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Стахановський завод феросплавів» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438,00 грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 15.04.2013.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438 грн. задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка полягла у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариства «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за грудень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПОУ 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за грудень 2010 року в сумі 3 276 438,00 грн. (три мільйони двісті сімдесят шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні 40 коп.), сплачені згідно платіжних доручень №7 від 07.09.2011 - 1 700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.), № 8 від 07.09.2011 - 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.04.2013.
Суддя Т.С. Ушаков