Справа № 509/1298/13-к
12 квітня 2013 року Овідіопольский районний суд Одеської області у складі :
судді Гандзій Д.М.
при секретарі Черкасові Д.Г.
за участю прокурора Суботіна Д.В.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, кримінальну справу за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 та
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2, обох у скоєнні злочинів, передбачених ст. 297 ч. 2 КК України, -
В середині лютого 2013 року, близько 20.00-21.00 годин, ОСОБА_3, діючи спільно і за попередньою злочинною змовою з ОСОБА_4, із корисливих мотивів, з метою таємного заволодіння чужим майном, знаходячись на кладовищі, розташованого за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, с. Новоградківка, вул. Садова, за допомогою демонтажу, незаконно заволоділи металевою огорожею з могили померлого ОСОБА_5, заподіявши матеріальну шкоду доньці померлого - потерпілій ОСОБА_2 на загальну суму 500 грн.
Продовжуючи свої злочинні дії, в цей же день та час, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, спільно і за попередньою змовою групою осіб, знаходячись на вищевказаному кладовищі, повторно, із корисливих мотивів, шляхом демонтажу, незаконно заволоділи металевою огорожею з могили померлої ОСОБА_6, яка розташована напроти могили померлого ОСОБА_5, заподіявши тим самим матеріальну шкоду доньці померлої - потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 1000 грн., після чого з місця скоєння злочинів зникли та розпорядились вкраденим майном на свій розсуд.
Як вказано в обвинувальному акті - потерпілими від кримінального правопорушення є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і до матеріалів кримінального провадження долучені позовні заяви обох потерпілих на суми відшкодування матеріальної шкоди, які не була відшкодовані підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як це пояснили в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Свою вину ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнали повністю, показали, що скоїли злочини при викладених вище обставинах, матеріали справи не оспорюють, як і не оспорюють фактичні обставини скоєних ними злочинів.
Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів, а також повторно, наругались над могилами, а тому кримінальну відповідальність вони двоє повинні нести за ст. 297 ч. 2 КК України.
Суд встановив, що під час досудового розслідування, 29.03.2013 р., між прокурором та підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4, були укладені угоди про винуватість, які разом із обвинувальним актом були направлені до суду 01.04.2013 р. для затвердження їх судом.
На думку суду в затверджені вищевказаних угод про винуватість між прокурором та підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слід відмовити і повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування, виходячи з наступного.
У відповідності до норм ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення : зокрема - відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 КПК України.
Статтею 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий - не допускається.
Слідчий, прокурор - зобов'язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз'яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення.
Суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості - не може бути укладено у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, тобто щодо злочинів чи кримінальних проступків, внаслідок вчинення яких було завдано шкоди правам та інтересам окремих громадян та/або інтересам юридичних осіб, а також у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Крім того, використане у ч. 4 ст. 469 КПК України формулювання «у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий» - означає, що коли в одному кримінальному провадженні особа підозрюється, обвинувачується у вчиненні кількох пов'язаних між собою кримінальних правопорушень і внаслідок вчинення яких було заподіяно шкоди правам та інтересам окремих громадян чи інтересам юридичної особи (тобто є потерпілий, який бере участь у кримінальному провадженні) - угода про визнання винуватості щодо кримінальних правопорушень у такому разі укладатися не може.
Керуючись ст.ст. 314,469 КПК України, суд, -
Відмовити у затвердженні угод про визнання винуватості, укладених 29.03.2013 р. між прокурором та підозрюваними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і повернути кримінальне провадження № 1кп/509/1298/13 - прокурору Овідіопольського району Одеської області для продовження досудового розслідування в порядку ст.ст. 468-475 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д. М. Гандзій