Справа № 1510/7369/12
Провадження № 2/500/586/13
Іменем України
15 квітня 2013 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді: Бальжик О.І.
при секретарі: Івановій Ю.П.
за участю позивачки: ОСОБА_1
відповідачки: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
26.10.2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтував тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2001 року вона є власником 9/80 частин житлового будинку №34, розташованого по вул. Дзержинського в м. Ізмаїлі Одеської області. Після продажу зазначеної частини будинку, яка складає самостійну квартиру №5, колишні власники - відповідачі у справі, добровільно виселилися і вивезли усе належне їм майно, тобто добровільно змінили своє місце проживання. Через те, що відповідачі самостійно не знялись з реєстраційного обліку вона обмежена у праві розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
У судовому засіданні позивачка просила залишити без розгляду позовні вимоги до ОСОБА_6 та ОСОБА_5, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала та пояснила, що має з сином ОСОБА_5 власне житло - 5/12 частин житлового будинку №70, розташованого по вул. Нахімова в м. Ізмаїлі Одеської області. Оскільки місце знаходження двох співвласників зазначеного будинку не відоме, вона не має можливості із сином зареєструватися за новим місцем проживання. Зазначила, що вона не знімається з реєстраційного обліку за колишнім місцем проживанням, оскільки для щорічного підтвердження інвалідності їй необхідна наявність реєстрації. З часу укладення договору купівлі-продажу, ані вона, ані її матір ОСОБА_3 за спірною адресою не проживають, оплату за житлово-комунальні послуги не здійснюють. Місце знаходження матері їй не відоме, оскільки близько трьох років будь-яких стосунків не підтримують.
Відповідачка ОСОБА_3, будучи своєчасно та належним чином сповіщеною про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, із заявою про відкладення розгляду справи або розгляд справи у її відсутність не звернулася.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області і орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, у судове засідання представників не направили.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - залишені без розгляду.
Вислухавши сторони, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд, на підставі фактів, встановлених у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачці на праві власності належить 9/80 частин житлового будинку №34, розташованого по вул. Дзержинського в м. Ізмаїлі Одеської області, на підставі договору купівлі-продажу від 10.01.2001 року (а.с.10-15).
Як вбачається з копії будинкової книги, а також довідок відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11.08.1993 року, відповідачка ОСОБА_2 - з 10.06.1994 року (а.с.6-9).
Відповідно до ст.ст.317, ч.1 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші незаборонені законом угоди.
Водночас відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства свідчить про те, що право власника квартири користуватися цим житлом існує лише за наявності у нього права приватної власності на це майно.
Викладене не суперечить нормам ст.47 Конституції України, ст.ст.9, 155 ЖК України, ст.311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення цих прав особи.
Згідно ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІV від 11.12.2003 року зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення прав власності та житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою), свідоцтва про смерть тощо.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.16, 316, 317, 319, 321, 358, 383, 391 ЦК України, ст.ст.150, 156 ЖК України, ст.ст.10, 11, 58-61, 208, 209, 212-215, 218, 222, 224-228 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Ізмаїльський РВ ГУ ДМС України в Одеській області та орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.
Копії рішення надіслати для відома відповідачці ОСОБА_3 та третім особам.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: