01 квітня 2013 р.Справа № 820/16/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міського споживчого товариства "КООП - Сільгосппродукти" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 820/16/13-а
за позовом Міського споживчого товариства "КООП - Сільгосппродукти"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України
про визнання недійними податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Міське споживче товариство "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 30.11.2012 року № 0001152232 за порушення положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення всупереч вимогам ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки застосування штрафних (фінансових) санкції, які застосовані до позивача за встановлені під час перевірки порушення, не передбачено Податковим кодексом України та не є податковим платежем.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року відмовлено міському споживчому товариству "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ" у задоволенні адміністративного позову.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Представник позивача та представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, Міське споживче товариство "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи.
16 листопада 2012 року на підставі направлень на перевірку від 15.11. 2012 року № 4741,4742 податковими ревізорами Державної податкової служби у Харківської області з метою контролю щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) проведено фактичну перевірку господарської одиниці - бутербродної, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Рудика,3, об'єкта господарської одиниці - МСТ "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ".
За результатами перевірки складено акт № 1845/20/40/22/30290029 від 16.11.2012 року, згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення МСТ "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ" п.1, п.2, п.12, п.13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме:
- невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті на 7,20 грн.;
- порушення встановленого порядку ведення обліку ТМЦ, а саме на момент перевірки відсутні накладні на товар у сумі 507,40 грн.;
- проведення розрахункових операцій за готівкові кошти в сумі 11,50 грн. без застосування РРО та невидача розрахункового документу на загальну суму покупки 11,50 грн. (а.с.14-15).
На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 30.11.2012 року № 0001152232, відповідно до якого до МСТ "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ" за порушення п.1, п.2, п.12, п.13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на підставі п.п. 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно п.1 ст.17, ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 1045,00 грн.(а.с.5).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення приймається контролюючим органом не тільки за порушення положень Податкового кодексу, а і за порушення іншого законодавства, одним з яких є Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Крім того, суд першої інстанції також мотивував судове рішення і тим, що факти порушення позивачем приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що відображені в акті перевірки, підтверджено письмовими доказами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР є законом, який не пов'язаний з нарахуванням та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів). Даний закон регулює відносини суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України
Згідно п.п. 14.1.39. ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 86.7 статті 86 ПК України встановлено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.
Пунктом 86.8. статті 86 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Тобто, податкове повідомлення-рішення - це правовий акт індивідуальної дії органу державної податкової служби, який приймається ним у передбачених законом випадках; видається конкретному платнику податку та створює для нього юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити суму грошового зобов'язання та/або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Колегія суддів зазначає, що оскільки податковим органом проведено фактичну перевірку, під час якої встановлено допущені МСТ "КООП-СІЛЬГОСППРОДУКТИ" порушення законодавства, про що складено акт, то обов'язком податкового органу є прийняття податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до абзацу 1 п. 58.2, абзаців 1, 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, визнавши, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв у межах наданих йому повноважень тау спосіб, що передбачений законом.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо підстав, через які він не згоден з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскільки адміністративний позов не містить таких обґрунтувань, як відсутність представника суб'єкта господарювання під час проведення перевірки.
Як свідчить носій інформації, на який здійснено технічний запис судового засідання під час розгляду справи у суді першої інстанції, що є додатком до журналу судового засідання, представник позивача у судових дебатах, підтримуючи заявлені позовні вимоги, просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення з посиланням на відсутність підстав для його прийняття, оскільки штрафні (фінансові) санкції за порушення положень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено Податковим кодексом України.
Під час здійснення апеляційного розгляду справи колегією суддів не перевіряється правомірність застосування податковим органом до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а надана оцінка щодо правових підстав та дотримання процедури прийняття податкового повідомлення-рішення.
Статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено межі перегляду судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.4 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Враховуючи приписи ч.4 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення встановленого порядку ведення обліку ТМЦ до уваги не приймаються.
Колегія суддів зазначає, що відповідач, відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, довів правомірність своїх заперечень проти адміністративного позову позивача, законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.
Натомість позивач, в порушення вимог ч.1 ст. 71 КАС України, не довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міського споживчого товариства "КООП - Сільгосппродукти" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2013р. по справі № 820/16/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.