01 квітня 2013 р.Справа № 638/134/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.01.2013р. по справі № 638/134/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати та невиплати позивачу надбавки до пенсії за вислугу років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із набуттям нею 18 років при умові, що вона є студентом вищого навчального закладу; зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити надбавки до пенсії за вислугу років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за весь минулий період невиплати, починаючи з червня 2012 року по 10 січня 2013 року.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.01.2013 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1.
Визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати та невиплати позивачу до його пенсії за вислугу років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з причини набуття нею віку 18 років при умові, що вона є студентом вищого навчального закладу.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 надбавки до пенсії за вислугу років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за весь минулий період невиплати, починаючи з червня 2012 року по 10 січня 2013 року.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.01.2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення п.«а» ч.1 ст. 16, ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, ОСОБА_1, є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як військовослужбовець Збройних сил України та з 14.12.2010 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач ОСОБА_1 має на своєму утриманні доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до довідки № 344 від 25.05.2012 року з вересня 2011 року ОСОБА_3 є студентом денної форми навчання Інституту підготовки слідчих кадрів для МВС України Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого».
На підставі п.«а» ч.1 ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1, як непрацюючий військовий пенсіонер, з грудня 2010 року отримував надбавку до пенсії за вислуги років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 50% прожиткового мінімуму.
Оскільки, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 виповнилося 18 років, ОСОБА_1 з метою продовження отримання зазначеної надбавки до пенсії звернувся до Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та надав довідку №344 від 25.05.2012 року.
Листом від 17.07.2012 року № 2718/М-14 Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні надбавки до пенсії на утриманця, якому виповнилось 18 років, з посиланням на ст. 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність права позивача на отримання надбавки до пенсії за вислугу років на доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до п. «а» ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а бездіяльність відповідача у призначенні цієї надбавки з червня 2012 року є протиправною.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно із підпунктом «а» частини 1 статті 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», до пенсії за вислугу років, що призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (у тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховуються надбавки непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі соціальної пенсії, встановленої Законом України "Про пенсійне забезпечення" для відповідної категорії непрацездатних.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні. Дана норма закону до непрацездатних членів сім'ї відносить дітей, братів сестер та онук, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військово-навчальних закладів та навчальних закладів органів внутрішніх справ і державної пожежної охорони), стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23-річного віку.
На підставі вимог пункту "а" частини 1 статті 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 30 цього Закону надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, що належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття 30), - на кожного непрацездатного члена сім'ї в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, має виплачуватись при наявності на утриманні пенсіонера студентів до досягнення ними 23-річного віку.
Зазначений висновок обґрунтовується й Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 від 3 червня 1999 року, у мотивувальній частині якого зазначено, що "утриманцями військовослужбовця можуть вважатись і члени його сім'ї, які належать до кола утриманців годувальника, визначеного Законами України "Про пенсійне забезпечення", "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Цивільним кодексом Української РСР та іншими законами. Виходячи з положень цих нормативних актів до категорії "член сім'ї", який перебуває на утриманні військовослужбовця, можна віднести дітей та інших членів сім'ї віком до 18 років; членів сім'ї, які є вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами; членів сім'ї, які визнані у встановленому порядку непрацездатними через хворобу чи є такими за віком; працездатних членів сім'ї, які займаються такими видами трудової діяльності, як догляд за дітьми, братами, сестрами чи онуками військовослужбовця, які не досягли 8-річного віку, за інвалідом першої групи, дитиною - інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, тощо". У пункті 3 резолютивної частини зазначеного Рішення діти віком до 18 років, непрацездатні та члени сім'ї, які є студентами, у рівній мірі віднесені до кола утриманців військовослужбовця.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає відмову відповідача щодо виплати зазначеної надбавки безпідставною та необґрунтованою.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.01.2013р. по справі № 638/134/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.