28 листопада 2012 р.Справа № 2-а-5609/10/1570
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко Л. М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: судді Домусчі С.Д.
суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.
за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2, про скасування наказів, поновлення на службі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
26 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, який в подальшому уточнив, до Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області, Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Одеській області № 504о/с від 20 листопада 2009 року про звільнення;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника ГУ МВС України в Одеській області № 24о/с від 22 січня 2010 року про внесення змін до наказу № 504о/с від 20 листопада 2009 року;
- поновити його на службі оперуповноваженим сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з 25 листопада 2009 року;
- зобов'язати ГУ МВС України в Одеській області видати наказ про поновлення позивача на службі на раніше займаній посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області з 25 листопада 2009 року
- стягнути з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25 листопада 2009 року по день поновлення на службі.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 04 квітня 2011 року про виправлення описки, адміністративний позов задоволений частково:
- визнаний протиправним та скасований наказ ГУ МВС України в Одеській області № 504о/с від 20 листопада 2009 року про звільнення позивача з 23 листопада 2009 року через службову невідповідність
- визнаний протиправним та скасований наказ ГУ МВС України в Одеській області № 24о/с від 22 січня 2010 року про внесення змін до наказу ГУ МВС України в Одеській області № 504о/с від 20 листопада 2009 року про звільнення позивача з 25 листопада 2009 року;
- поновлено позивача на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області;
- стягнуто з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення, а саме за період з 25 листопада 2009 року по 25 листопада 2010 року.
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду ГУ МВС України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що позивач обґрунтував позовні вимоги неналежними нормами матеріального права.
ОСОБА_1, Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, третя особа ОСОБА_2 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 з серпня 2001 року проходив службу в органах внутрішніх справ, остання посада - оперуповноважений сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, спеціальне звання - старший лейтенант міліції.
Суд першої інстанції встановив, що атестаційною комісією ГУМВС України в Одеській області проведено атестацію оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_1 за період з листопада 2007 року по жовтень 2009 року.
За наслідками проведеної атестації 21.10.2009 року складено атестаційний лист, відповідно до якого атестаційною комісією ГУМВС України в Одеській області зроблено висновок про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді, у зв'язку з чим ОСОБА_1 підлягає звільненню з ОВС через службову не відповідність (а.с. 59-60).
На підставі зазначеного рішення атестаційної комісії ГУМВС України в Одеській області, начальник Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області підполковник міліції ОСОБА_3 направив письмове подання до відповідачів (а.с. 61-62), в якому порушував клопотання про звільнення позивача у Запас Збройних Сил за п.64 «д» (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, за результатами розгляду якого начальником ГУМВС України в Одеській області прийнято рішення звільнити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у запас Збройних Сил за п.64 «д» (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 61-62).
Наказом ГУМВС України в Одеській області № 504 о/с від 20.11.2009 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області з 23 листопада 2009 року звільнено у запас Збройних Сил за п. 64 «д» (через службову невідповідність) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (а.с. 68).
Позивач звернувся з заявою до начальника ГУМВС України в Одеській області з проханням скасувати наказ № 504 о/с від 20.11.2009 року у зв'язку з незаконним звільненням (а.с. 9), яка була розглянута керівництвом ГУМВС України в Одеській області, що підтверджено висновком службового розслідування по заяві гр. ОСОБА_1 від 21.01.2010 року (а.с. 71) та доповідною запискою щодо розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про поновлення на службі в ОВС України (а.с. 70).
На підставі висновку службової перевірки ОМУ ГУМВС України в Одеській області від 21.01.2010 року прийнято наказ ГУМВС України в Одеській області № 24 о/с від 22.01.2010 року, яким внесено зміни до наказу ГУМВС України в Одеській області № 504 о/с від 20.11.2009 року в частині звільнення: старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області вважати звільненим з 25 листопада 2009 року.
Суд першої інстанції встановив, що підставою для звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 став протокол атестаційної комісії ГУМВС України в Одеській області від 21.10.2009 року № 11 (а.с. 63-64).
Суд першої інстанції встановив, що припинення державної служби позивача звільнення його із займаної посади здійснено з порушенням норм чинного законодавства, а саме п. 47, 48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 р., п. 1.2, 1.4, 3.1, 4.,7, 4.11, 4.14 - 4.16 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України» затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України №181 від 22.03.2005 р., оскільки з позивачем не була проведена бесіда; він не проходив військово-лікарську комісію; не був ознайомлений зі змістом атестаційного листа (а.с.59); не був заздалегідь попереджений про час та місце засідання атестаційної комісії; ні в протоколі, ні в атестаційному листі (а.с. 59-64) не зазначено про причини відсутності ОСОБА_1 на засіданні комісії 21.10.2009 року., проте як позивач в зазначений час хворів, тобто перебував на лікарняному (а.с. 11, 12, 75).
Також суд першої інстанції встановив, що відповідачі не довели суду, що зміст атестаційного листа та відповідно подання на звільнення Позивача щодо даних його роботи на посаді та його характеристики відповідає фактичним обставинам, оскільки зазначена інформація в атестаційному листі за період з листопада 2007 року по жовтень 2009 року та поданні на звільнення (а.с. 59-62) суперечить інформації викладеній в поданні-атестації на ОСОБА_1 на присвоєння спеціального звання - старший лейтенант міліції, підписаного безпосереднім начальником (керівником) - начальником Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області у вересні місяці 2007 року (а.с. 105-106, 107-108).
Суд першої інстанції встановив, що за період атестації Позивача були наявні подання - атестації на присвоєння спеціального звання, які містять виключно позитивні характеристики роботи Позивача на посаді, відмінні від тих які викладені в атестаційному листі за період з листопада 2007 року по жовтень 2009 року.
Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи ГУМВС України в Одеській області як підставу для відмови у задоволенні позову, що позивач перебуває з 2009 року на обліку в центрі практичної психології ГУМВС у групі посиленої психологічної уваги (ГППУ), оскільки всупереч вимогам п. 1.3, 1.7, 2.5 Положення про ГППУ в органах ВС України та навчальних закладах МВС України, затвердженого наказом МВС України №842 від 28.07.2004 р. позивач не був повідомлений про включення його в ГППУ; відповідачем - ГУМВС не надані рішення про включення позивача до ГППУ; докази ознайомлення його з цим рішенням та планом індивідуальної роботи з ним.
Також суд першої інстанції не прийняв доводи відповідачів в обґрунтування заперечень проти задоволення позову щодо неявки ОСОБА_1 для складання повторних заліків, оскільки в цей період позивач хворів, що не спростовано відповідачем.
Суд першої інстанції встановив, що позивач довів суду, що зміст атестаційного листа та відповідно подання на звільнення щодо даних його роботи на посаді та його характеристики не відповідають фактичним обставинам, а тому прийняте рішення атестаційної комісії за результатами атестування про службову невідповідність ОСОБА_1 є неправомірним, внаслідок чого накази ГУ МВС України в Одеській області 504 о/с від 20.11.2009 року та № 24 о/с від 22.01.2010 року, яким внесено зміни до наказу ГУМВС України в Одеській області № 504 о/с від 20.11.2009 року, видані протиправно, за відсутності передбачених законом підстав для їх видання а тому підлягають скасуванню, з поновленням позивача на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
З урахуванням положень п.п.2 п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ суд першої інстанції встановив, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з дати звільнення, а саме за період: з 25 листопада 2009 року по 25 листопада 2010 року включно, який слід стягнути з другого відповідача - Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.
Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Апелянт не спростував доводів суду першої інстанції щодо відсутності документів, не вчинення передбачених законодавством дій, що встановлено судом першої інстанції та є правовою підставою для задоволення позовних вимог.
До почату апеляційного розгляду до апеляційного суду надійшла заява про залучення ОСОБА_1, батька позивача, у якості правонаступника по справі, у зв'язку зі смертю позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено відповідним свідоцтвом про смерть.
Стаття 55 КАС України передбачає процесуальне правонаступництво.
Процесуальне правонаступництво, означає зміну персонального складу учасників спору. Процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах внаслідок зміни суб'єктів права або обов'язку в правовідносинах.
Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер, оскільки у тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов'язані з особою суб'єкта, процесуального правонаступництва не може бути, тому що відповідно до ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. ст. 25, 26 ЦК України, право на працю є особистим немайновим правом фізичної особи, яке нерозривно пов'язано з фізичною особою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 КАС України смерть позивача є підставою для закриття провадження по справі.
Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставина яка стало підставою для закриття провадження по справі, виникла після його ухвалення, апеляційний суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, оскаржена постанова має бути визнана нечинною, а провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 195, 196, п. 5 ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 203, ст. ст. 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 року визнати нечинною, провадження по справі закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.
Повний текст судового рішення складений 10 квітня 2013 року.
Головуючий: суддя С.Д Домусчі
суддя О.О.Кравець
суддя Л.П. Шеметенко