Справа: № 2а-4698/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості, -
Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідачів) у якому просила стягнути з суб'єкту підприємницької діяльності на користь державного бюджету суму податкового боргу.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована 08.04.1999 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби. Відповідач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.
У січні 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Вишгородському районі Київської області проведено позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 (акт перевірки від 11.01.2010 № 2/17-1/НОМЕР_1).
За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення відповідачем вимог:
статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", в результаті чого відповідачем занижено суму чистого оподатковуваного доходу за І квартал 2008 року у сумі 627955,44 грн., за ІІ квартал 2008 року у сумі 3427680,32 грн., за ІІІ квартал 2008 року у сумі 4700038,35 грн., за ІV квартал 2008 року у сумі 2147767,82 грн.;
підпункту "а" пункту 19.1 статті 19 Закону України від 22.05.2003 № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб", пункту 6 статті 128 Господарського кодексу України, що виявилось у не веденні книги обліку доходів і витрат;
підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 06.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2716962,00 грн.;
абзацу "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що виявилось у несвоєчасному подані до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість за березень-травень, липень-жовтень, грудень 2008 року.
За результатами перевірки Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області прийняла два податкових повідомлення-рішення:
від 21.01.2010 № 0000041701/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 4076973,00 грн., у тому числі: 2716962,00 грн. - за основним платежем; 1360011,00 - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 21.01.2010 № 0000061701/0, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок з доходів фізичних осіб" у сумі 1635516,29 грн.
За результатами розгляду скарги відповідача Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області прийняла рішення від 12.03.2010 № 820/Ш/25-010/1, згідно з яким:
збільшила розмір податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.01.2010 № 0000041701/0, на загальну суму 32751,00 грн., з яких: 215834,00 грн. - за основним платежем; 107917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
збільшила розмір податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.01.2010 № 0000061701/0, на загальну суму 91867,04грн.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач включив до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) за господарськими операціями, які не підтверджуються документально (відсутні прибуткові накладні на товар та документи, що підтверджують факт оплати його вартості (квитанції до прибуткових касових ордерів, платіжні доручення, фіскальні касові чеки), суми податкового кредиту не підтверджені податковими накладними, а представлені до перевірки податкові накладні не мають підпису уповноваженої особи платника податків, що їх видав).
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що на підставі рішення від 12.03.2010 № 820/Ш/25-010/1, прийнятого за результатами розгляду скарги платника податків ОСОБА_2, Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області прийняла чотири нових податкових повідомлення-рішення:
від 16.03.2010 № 0000041701/1, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 4076973,00 грн., у тому числі: 2716962,00 грн. - за основним платежем; 1360011,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 16.03.2010 № 0000341701/1, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість" на загальну суму 323751,00 грн., у тому числі: 215834,00 грн. - за основним платежем; 107917,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
від 16.03.2010 № 0000061701/1, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок з доходів фізичних осіб" у сумі 1635516,29 грн.;
від 16.03.2010 № 0000351701/1, згідно з яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "Податок з доходів фізичних осіб" у сумі 91867,04 грн.
При чому, податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010 № 0000041701/1 та від 16.03.2010 № 0000061701/1 прийнято без жодних змін, у тих же сумах і з тих самих підстав, що й попередні податкові повідомлення-рішення (від 21.01.2010 № 0000041701/0 та від 21.01.2010 № 0000061701/0).
Не погоджуючись з двома з прийнятих податкових повідомлень-рішень від 16.03.2010 № 0000041701/0 та від 16.03.2010 № 0000061701/0, відповідач оскаржив їх до суду.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2010 по справі № 2а-6807/10/1070 за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування акту перевірки від 11.01.2010 № 2/17-1/НОМЕР_1, податкових повідомлень-рішень від 16.03.2010 № 0000041701/0 та від 16.03.2010 № 0000061701/0, в задоволені адміністративного позову відмовлено. Постанова набрала законної сили 08.02.2011.
У постанові суд підтвердив факти порушення ОСОБА_2 вимог податкового законодавства та заниження податкових зобов'язань, а також правомірність прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень від 16.03.2010 № 0000041701/0 та від 16.03.2010 № 0000061701/0, яким відповідають чинні податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010 № 0000041701/1 та від 16.03.2010 № 0000061701/1, прийняті податковим органом за результатами апеляційного узгодження.
Податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010 № 0000341701/1 та від 16.03.2010 № 0000351701/1 відповідачем не оскаржувались ні в порядку адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, ні в судовому порядку, таким чином, визначені на їх підставі податкові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб в силу приписів підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженими.
Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.3.1. пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону).
Підпунктами 7.2.3., 7.2.6 пункту 7.2. статті 7.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно із статтею 13 Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Таким чином, з огляду на вищевикладене, законність прийняття позивачем двох податкових повідомлень-рішень від 16.03.2010 № 0000041701/0 та від 16.03.2010 № 0000061701/0, яким відповідають від 16.03.2010 № 0000041701/1 та від 16.03.2010 № 0000061701/1, визнана Київським окружним адміністративним судом в постанові від 20.12.2010 по справі 2а-6807/10/1070, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області відмовлено (постанова набрала законної сили).
Податкові повідомлення-рішення від 16.03.2010 № 0000341701/1 та від 16.03.2010 № 0000351701/1 відповідачем не оскаржувались ні в порядку адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, ні в судовому порядку.
Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 16.04.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.