01 квітня 2013 р.Справа № 2а-13944/12/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13944/12/2070
за позовом Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби
до Приватного підприємства фірма "Негус"
про припинення юридичної особи,
Позивач, Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить припинити юридичну особу Приватного підприємства фірма "Негус", з посиланням на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб запису про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.1.2013 року залишено без задоволення адміністративний позов Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.1.2013 року та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема на порушення пп. 20.1.12 п. 20.1 ст. 20, п. 67.2 ст. 67 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач, Приватне підприємство фірма "Негус", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, перебуває на обліку як платник податків і зборів в Харківській ОДПІ Харківської області, зареєстрований платником податку на додану вартість.
04.08.2009 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором внесено запис щодо відсутності юридичної особи - Приватного підприємства фірма "Негус" за вказаною адресою.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, оскільки податковим органом висунуто вимогу про припинення юридичної особи - платника податків за відсутності факту вчинення відповідачем податкового правопорушення - систематичного неподання податкової звітності на протязі одного року, а тому позов задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 45 ГК України, підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Частиною другою статті 38 Закону України Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
Положеннями ч.1 ст.59 Господарського кодексу України встановлено, що припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених ч.6 ст.59 Господарського кодексу України.
Підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання у випадках, встановлених законом.
Виходячи з положень статей 20, 21 Податкового кодексу України стосовно контролюючих функцій податкової служби в кореспонденції з положеннями частини 2 статті 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755-IV, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених статтею 38 зазначеного закону, а лише в тих, коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції.
Таким чином, органи державної податкової служби вправі звертатися з вимогою про припинення суб'єктів господарювання лише в разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.
В свою чергу, судом першої інстанції не встановлено, а податковим органом не надано суду жодного доказу неподання відповідачем протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявності будь-якої з підстав для припинення відповідача, передбаченою ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".
При цьому, слід відмітити, що відповідно до ст.184 Податкового кодексу України факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.
Отже, в разі виявлення факту відсутності платника податків за місцезнаходженням згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців податковий орган зобов'язаний забезпечити реалізацію управлінської функції у спосіб прийняття рішення про анулювання реєстрації такої особи платником ПДВ, а не заявляти до суду вимогу про припинення юридичної особи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби та припинення юридичної особи - Приватного підприємства фірма "Негус".
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2013р. по справі № 2а-13944/12/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.