Справа: № 2а-17/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кривенко Д.Т.,
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Міністерства Внутрішніх справ України у Вінницькій області на постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Міністерства Внутрішніх справ України у Вінницькій області про визнання недійсним рішення комісії з питань розгляду матеріалів, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Міністерства Внутрішніх справ України у Вінницькій області (далі - Відповідача) у якому просив визнати недійсним рішення Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій УМВС України у Вінницькій області; зобов'язати Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасників війни та учасників бойових дій УМВС України у Вінницькій області визнати позивача учасником бойових дій і видати посвідчення встановленого зразка.
Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2008 року вимоги адміністративного позову задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши позивача, що прибув у судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, З 1988р. по 1992р. позивач навчаючись в Вищій слідчій школі міліції в м. Волгограді, за рішенням Уряду СРСР неодноразово залучався до виконання спеціальних завдань в умовах надзвичайного стану та при вирішенні збройних конфліктів по нормалізації обстановки, відновлення законності та правопорядку на території Азербайджанської РСР.
Згідно наказів з 25.11.1988р. по 14.02.1989р., ОСОБА_2 був відряджений для проходження служби у м. Приморськ Азербайджанської РСР, з 14.06.1990р. по 13.07.1990р. був відряджений для проходження служби у м. Степанокерт Азербайджанської РСР.
В зазначений період в Азербайджані відбувався Нагорно-Карабахський конфлікт між вірменами та азербайджанським населенням, для подолання якого були введені збройні війська та підрозділи МВС СРСР.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу незаконно було відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій з посиланням на відсутність Азербайджанської РСР в переліку затвердженому в постанові Кабінету Міністрів України, оскільки позивач є учасником бойових дій згідно з п. 2 ч. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
За приписами п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються: учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1994, №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджено перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, і періодів бойових дій на їх території.
В «Переліку держав і періодів бойових дій на їх території», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 № 63, міститься вказівка, що бойові дії велися і в «інших країнах після грудня 1979 року» дивись примітку №6.
В примітці № 6 до позиції «інші країни після грудня 1979 року» зазначено, що «Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР і після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях».
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що відповідно до вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України Азербайджанська РСР не відноситься до держав, на території яких велися бойові дії у будь-який час.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу управління Міністерства Внутрішніх справ України у Вінницькій області - задовольнити.
Постанову Тростянецького районного суду Вінницької області від 29 січня 2008 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Постанову виготовлено в повному обсязі 16.04.2013р
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.