Справа: № 2а-2682/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.,
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання дій і бездіяльності протиправними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі - Відповідача) у якому просила визнати протиправними дії відповідача; визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області від 23.05.2012р. № 193; зобов'язати відповідача надати засвідчені копії всіх документів.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні вимог адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представника позивача, що прибув у судове засідання, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, як ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрована державним реєстратором Миронівської районної державної адміністрації Київської області як фізична особа-підприємець 15.03.2000р., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців за № 2 341 017 0000 000607 (копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Судом встановлено, що у період з січня по травень 2012 року позивач був платником єдиного податку другої групи у відповідності до приписів глави 1 розділу ХІV Податкового кодексу України та здійснював діяльність, пов'язану з роздрібною торгівлею непродовольчими товарами.
У травні 2012 року посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області згідно направлення від 07.05.2012 № 464, на підставі статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, проведено позапланову перевірку з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 вимог законодавства про захист прав споживачів під час здійснення нею діяльності на території господарської одиниці-торговельного павільйону, що розташований у магазині «Золота Підкова» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Вказаний позаплановий захід було ініційовано за дозволом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (лист від 25.04.2012 № 2456-3-7/7 (а.с. 69), яким погоджено здійснення перевірки звернення громадянина ОСОБА_3 про продаж неякісного взуття на території магазину «Золота Підкова» (а.с. 64).
За результатами вказаної перевірки посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 11.05.2012 № 000351, який було підписано представником позивача, у присутності якого здійснювалась перевірка, із зауваженнями.
11.05.2012 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області, з метою припинення позивачем порушень законодавства про захист прав споживачів, заборонено відвантаження і реалізацію товарів, визначених у пунктах 1-10 Додатку № 7 до акта перевірки від 11.05.2012 № 000351, та винесено припис, яким позивача зобов'язано до 23.05.2012 усунути недоліки, виявлені під час проведення перевірки, надати звіт про усунення вказаних недоліків та прибуткові документи.
23.05.2012 відповідачем винесено постанову № 193 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, відповідно до якої до позивача застосовано штраф у розмірі 3846 грн. 00 коп.
Розмір санкцій, застосованих до позивача, було розраховано контролюючим органом виходячи з вартості залишку товару, що знаходився у реалізації на момент перевірки.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що питання стосовно застосування до суб'єкта господарювання штрафу може бути розглянуто органом у справах захисту прав споживачів виключно за наявності обставин, що свідчать про невиконання таким суб'єктом припису. При цьому, вказані обставини можуть бути встановлені контролюючим органом виключно у спосіб проведення повторної перевірки.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Під час перевірки посадовою особою контролюючого органу виявлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 в порушення приписів статей 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, пунктів 13, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833, та вимог пункту 16 розділу 1, розділу 2 глави 3 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104, здійснювалась реалізація товарів непродовольчої групи - взуття, які не відповідають вимогам нормативних документів, без надання споживачу необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію та без маркування національним знаком відповідності.
Зокрема, з Додатку № 7 до акта перевірки (а.с. 17-18) вбачається, що товари, зазначені у пунктах 1, 3, 8-10 (шльопанці жіночі, босоніжки жіночі, туфлі жіночі), реалізовувались позивачем за відсутності інформації про місцезнаходження виробника товару.
Товари, що зазначені у пунктах 2, 4-7 Додатку № 7, а саме: босоніжки жіночі та туфлі жіночі, реалізовувались позивачем без маркування національним знаком відповідності.
Згідно з приписами статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів, здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, в силу приписів ст. 3 Законом України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»від 23.02.2012 № 4448-VI., державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб здійснюється у формі позапланової перевірки, що проводиться органами захисту прав споживачів за скаргами споживачів.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку (частина восьма статті 7 Закону України № 877-V).
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» на суб'єктів господарської діяльності накладається стягнення у вигляді штрафу за реалізацію товару, виконання роботи, надання послуг, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката), - у розмірі 50% вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а у разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
В зв'язку з тим, що при вирішенні справи суд повинен керуватися принципом верховенства права, колегія суддів дійшла висновку, про пріоритетність Закону № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» над Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006р. № 311.
Отже, для вирішення зазначеного питання у справі має застосовуватись саме Закон України № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», тому дії відповідача відповідають чинному законодавству України, а оскаржувана постанова є правомірною.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області - задовольнити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Постанову виготовлено в повному обсязі 16.04.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.