09 квітня 2013 року Справа № 5002-4/2459-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Проценко О.І.,
суддів Антонової І.В.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Маломаяцька сільська рада;
представник відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс";
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" та Маломаяцької сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Бєлоглазова І.К., судді Гризодубова А.М. та Чонгова С.І.) від 30.01.2013 року у справі № 5002-4/2459-2012
за позовом Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8,Малий Маяк, м. Алушта, 98540)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" (пр. Праці, 9а, Дніпропетровськ, 49126)
про внесення змін до договору та стягнення 321547,71 грн.
Маломаяцька сільська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" про внесення змін до договору оренди землі від 29 травня 2006 року, реєстраційний номер №040600200040, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дайріс", виклавши пункти договору в наступній редакції:
- пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7011271,68 грн.;
- пункт 9 "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки з врахуванням індексації: 701127,17 грн. на рік, 58427,26 грн. в місяць. Орендна плата підлягає індексації"
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29 травня 2006 року між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дайріс" був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала 914456,88 грн. Відповідно до пункту 9 якого орендна плата вноситься орендарем у грошовій сумі в розмірі: 7620,47 грн. на місяць та 91445,69 грн. на рік. Рішенням 05-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради № 5-161 від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату за землю на території Маломаяцької сільської ради", зокрема, встановлена річна ставка орендної плати за землю на території Маломаяцької сільської ради; затверджено Методику розрахунку орендної плати.
На виконання зазначеного рішення, позивачем на адресу відповідача направлялися листи № 02-14/852 від 21.05.2009 року, № 02-14/1165 від 17.09.2010 року, № 02-14/1804 від 12.07.2011 року про необхідність здійснити перерахунок орендної плати за орендовану земельну ділянки та укласти додаткову угоду (а.с.26-28) однак, відповіді на зазначену пропозицію Маломаяцької сільської ради отримано не було, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2013 року у справі № 5002-4/2459-2012 позов задоволений частково. Внесені зміни в пункти 4 та 9 договору від 29.05.2006, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дайріс зареєстрованого 28.07.2006 року, реєстраційний номер №040600200040, виклавши пункти договору в наступній редакції:
- пункт 4 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 7011271,68 грн.;
- пункт 9 "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки з врахуванням індексації: 701127,17 грн. на рік, 58427,26 грн. в місяць. Орендна плата підлягає індексації"
В частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" 321547,71 грн. недоотриманих грошових коштів за період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2012 року у позові відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку із прийняттям рішення 05-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради № 5-161 від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату за землю на території Маломаяцької сільської ради яким встановлений новий розмір орендної плати за земельні ділянки відповідно до Податкового кодексу України, виникли нові права та обов'язки учасників земельних правовідносин, у зв'язку з чим, виникла необхідність у приведенні укладеного договору у відповідність з чинним законодавством.
З урахуванням цього, суд дійшов висновку про те, що прийняття Маломаяцькою сільською радою рішення щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель, а також підвищення коефіцієнтів до неї, яке є обов'язковим для виконання, є підставою для перегляду розміру орендної плати, та підставою для задоволення заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.
Відмовляючи в задоволенні позивних вимог Маломаяцької сільської ради у частині стягання до бюджету Маломаяцької сільської ради недоотриманих грошових коштів за період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2012 року Господарський суд виходив з безпідставності розрахунку позивачем суми недоотриманого прибутку орендної плати за користування земельною ділянкою, оскільки нарахування та сплата орендної плати за цей період відбувалося виключно за умовами діючого між сторонами договору та виходячи із встановленого договором розміру орендної плати, який змінено не було, а тому відсутні підстави для стягнення недоотриманого прибутку.
Не погодившись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29 травня 2006 року, розташованої за адресою вул. Головкінського, 21 с.Лазурне, м.Алушта, площею 2,7328 га.
Апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" мотивована неправильним застосуванням господарським судом норм процесуального права, а також неповним з'ясуванням господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи.
Так, заявник у апеляційній скарзі посилається на те, що приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 29 травня 2006 року, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. При цьому із посиланням на статтю 30 Закону України „Про оренду землі", звертає увагу, що зміна умов договору оренди землі повинна встановлюватись саме за взаємною згодою сторін.
Також заявник апеляційної скарги вказує на недотримання Маломаяцькою сільською радою вимог статті 188 Господарського кодексу України, тобто не направивлення відповідачу пропозиції що до зміни або розірвання договору.
Крім того, заявник апеляційної скарги зауважує на тому, що відповідно до пунктів 34, 35 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської селищної ради, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин, та затверджуються ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, а оскільки відсутнє рішення сільської ради про внесення змін до спірного договору оренди, заявник апеляційної скарги вважає, що вимоги позивача, є безпідставними та необґрунтованими.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 березня 2013 року апеляційна скарга товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" прийнята до провадження у складі колегії: головуючий суддя Проценко О.І., судді: Антонова І.В., Фенько Т.П., та призначена до розгляду на 19 березня 2013 року о 15 год. 30 хв.
19 березня 2013 року на адресу суду надійшла апеляційна скарга Маломаяцької сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2013 року, відповідно до якої позивач просив скасувати рішення суду в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" 321547,71 грн. недоотриманих грошових коштів за період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2012 року.
Апеляційна скарга Маломаяцької сільської ради мотивована тим, що у договорі оренди від 29 травня 2006 року була встановлена орендна плата виходячи із попередньої нормативно-грошової оцінки землі. Рішенням Маломаяцької сільської ради № 5-161 від 24 листопада 2006 року була проведена нова нормативно грошова оцінка земельної ділянки, згідно з якою орендна плата повинна складати 10 відсотків від її коштовності. Відповідачу було скеровано чотири листи про необхідність укласти додаткову угоду до договору та перерахувати орендну плату, але товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс" додаткову угоду про зміну орендної плати не уклало. У зв'язку з чим з 01 січня 2009 року по 01 травня 2013 року Маломаяцька сільська рада недоотримала в бюджет 321547,71 грн. У зв'язку з наведеним позивач вважає, що згідно з статтею 623 Господарського кодексу України відповідач повинен відшкодувати завдані збитки.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 березня 2013 року слухання справи відкладено на 09 квітня 2013 року, у зв'язку з надходженням апеляційної скарги та вирішенням питання щодо об'єднання скарг в одне провадження.
В судове засідання, яке було призначене на 09 квітня 2013 року представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Від Маломаяцької сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника ради, свою апеляційну скаргу підтримують, та просять її задовольнити.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційні скарги такими, що не підлягаючою задоволенню виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дайріс" було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,7328 га, у тому числі по угіддям: землі, зайняті поточним будівництвом за адресою: м. Алушта, с. Лазурне, вул. Головкинського, 21 за кадастровим номером № 01 103 918 00:06:001:0107 для будівництва і обслуговування пансіонату "Лазурний берег". ( I том, а. с. 13-17)
Згідно пункту 4 вказаного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 914456,88 грн. відповідно до розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до пункту 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: 7620,47 грн. на місяць та 91445,69 грн. на рік.
Пунктом 36 договору встановлено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
8 пунктом договору передбачено, що договір укладено на 49 років.
Договір був зареєстрований у Алуштинському відділі Кримської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 28.07.2006 за № 040600200040.
З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1 рішення 5-ого скликання Маломаяцької сільської ради від 29 вересня 2006 року № 5-2 "Про затвердження технічної документації з нормативної оцінки земель селищ Виноградне, Лазурне, Кипарисне, Пушкіно" вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінці земель селищ Виноградне, Лазурне, Кипарисне, Пушкіно. ( I том, а. с. 131)
Рішенням 05-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради № 5-161 від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату за землю на території Маломаяцької сільської ради", зокрема, встановлена річна ставка орендної плати за землю на території Маломаяцької сільської ради; затверджено Методику розрахунку орендної плати. ( I том, а. с. 22)
Так, відповідно до додатку № 1 до зазначеного рішення № 5-161 від 24 листопада 2006 року розмір річної ставки орендної плати за земельні ділянки на території Маломаяцької сільської ради склав 10% від нормативної грошової оцінки земель.
Рішення Маломаяцької сільської ради №5-161 від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату за землю на території Маломаяцької сільської ради" було надруковано у газеті "Південний берег" №4 від 29 січня 2007 року. ( II том, а. с. 3)
Зазначені рішення Маломаяцької сільської ради набули законної сили, є чинними та відповідно до статті 144 Конституції України, частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" є обов'язковими для виконання на відповідній території.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель № 1700 від 07 липня 2012 року вартість земельної ділянки, площею, що надана відповідачу в оренду, складає 7011271,68 грн., а орендна плата за спірним договором згідно проведеного розрахунку позивачем становить 701127,17 грн. на рік та 58427,26 грн. в місяць.
У зв'язку із тим, що сторони не досягли згоди щодо добровільної зміни договору оренди земельної ділянки, Маломаяцька сільська рада звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з відповідним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, у зв'язку з наступним.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для зміни умов договору оренди землі від 29 травня 2006 року, реєстраційний номер №040600200040, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Дайріс".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року, № 161-XIV, зі змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду землі") відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно з частинами першою та третьою статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, зі змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Частинами 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) встановлено, що циві льні права і обв'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного зако нодавства, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зазначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" № 2756- VІ від 02.12.2010 р. внесено зміни до статті 21 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим частина 2 цієї статті викладена у такій редакції: "Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)".
Пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:
- для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;
- для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України "Про оренду землі "зміни умов договору оренди землі здійснюються за взаємною згодою сторін.
Згідно статті 189 Господарського кодексу України та статті 632 Ци вільного кодексу України ціна є істотною умовою договору, у випадках, вста новлених законом застосовуються ціни, які встановлюються або регулюються уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самовряду вання.
Згідно пункту 9 договору визначає, що розмір орендної плати може переглядатись за письмовою згодою сторін у разі:
- зміни умов господарювання, передбачених договором;
- зміни розмірів земельного податку, у тому числі внаслідок інфляції;
- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами;
- в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 11 договору, у разі збільшення відповідно до Законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення розміру орендної плати.
Перегляд розміру орендної плати щодо її збільшення допускається один раз на п'ять календарних років, крім випадків коли збільшення орендної плати (або земельного податку) передбачено Законом України.
Отже, сторони домовилися про те, що договір може бути змінений при певних обставинах, перелік яких не є вичерпним. Умови договору оренди не виключають можливість зміни суми орендної плати через зміну нормативної грошової оцінки землі.
Рішенням 05-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради № 5-161 від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату за землю на території Маломаяцької сільської ради" встановлена річна ставка орендної плати за землю на території Маломаяцької сільської ради; затверджено Методику розрахунку орендної плати.
Так, відповідно до додатку № 1 до зазначеного рішення № 5-161 від 24 листопада 2006 року розмір річної ставки орендної плати за земельні ділянки на території Маломаяцької сільської ради склав 10% від нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель № 1700 від 07 липня 2012 року вартість земельної ділянки, площею, що надана відповідачу в оренду, складає 7011271,68 грн., а орендна плата за спірним договором згідно проведеного розрахунку позивачем становить 701127,17 грн. на рік та 58427,26 грн. в місяць.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", серед істотних умов договору оренди землі законодавець визначає, зокрема, і орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, судова колегія погоджується із висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що сторонами в договорі оренди землі від 29 травня 2006 року, реєстраційний номер №040600200040, передбачена можливість збільшення розміру орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, отже законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України від 27.12.2010 року у справі №27/15-10, від 23.05.2011 року у справі №7/105-10(30/234-09), від 04.07.2011 року у справі №41/81пд.
Статтею 188 Господарського кодексу України врегульований порядок зміни та розірвання господарських договорів.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Крім того, пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (із змінами, внесеними згідно з постановою Вищого господарського суду № 14 від 26.12.2011 року) зазначено, що оскільки відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.
Як вже зазначалося вище, листами № 02-14/852 від 21.05.2009 року, № 02-14/1165 від 17.09.2010 року, № 02-14/1804 від 12.07.2011 року позивач повідомляв відповідача про необхідність здійснити перерахунок орендної плати за орендовану земельну ділянки та укласти додаткову угоду. Відповіді на зазначені листи Маломаяцька сільська рада не отримала.
Таким чином, судова колегія вважає, що позивачем був дотриманий порядок направлення пропозиції щодо внесення змін до договору оренди землі від 29 травня 2006 року в порядку статті 188 Господарського кодексу України.
Крім того, в рішенні Конституційного Суду України у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 року зазначено, що обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.
У зв'язку з наведеним, судова колегія вважає доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" такими, що не засновані на законі та не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вони не можуть бути підставою для скасування рішення першої інстанції в частині внесення змін до договору.
Що стосується доводів апеляційної скарги Маломаяцької сільської ради, у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 321547,71 грн. недоотриманих грошових коштів за період з 01 січня 2009 року по 01 травня 2012 року, судова колегія погоджається із висновками суду першої інстанції щодо безпідставного посилання позивача на приписи статті 623 Господарського кодексу України, як на підставу відшкодування відповідачем завданих збитків, оскільки, згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що новий розмір орендної плати діє з моменту набрання рішенням суду законної сили (ч.5 ст. 85 ГПК України). У зв'язку з чим, посилання Маломаяцької сільської ради на недоотримання бюджетних коштів з 01 січня 2009 року по 01 травня 2012 року від товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" не можна приймати до уваги, оскільки внесення орендної плати за цей період здійснювалось відповідачем відповідно до умов діючого договору у встановленому договором розмірі.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято при всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, а тому, підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційні скарги Маломаяцької сільської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Дайріс" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2013 року у справі № 5002-4/2459-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.І. Проценко
Судді І.В. Антонова
Т.П. Фенько
Розсилка:
1. Маломаяцька сільська рада
(вул. Кооперативна, 8,Малий Маяк, м. Алушта,98540)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дайріс"
(пр. Праці, 9а,Дніпропетровськ,49126)