Справа: № 2а-4972/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
Іменем України
11 квітня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Андріюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Публічне акціонерне товариство «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.10.2012р. № 0000872204.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25 вересня 2012 року посадовою особою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79, підпункту 78.1.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 24 вересня 2012 року № 529 проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по розрахунках із ТОВ «Совертекс» за період з 1 листопада 2011 року по 30 листопада 2011 року. Результати перевірки оформлено актом № 1415/22-4/00293841 (а.с. 11-23).
Виявлене порушення пов'язане з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Совертекс».
9 жовтня 2012 року Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000872204, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» з податку на додану вартість на 95841,00 грн. (а.с. 10).
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів виконання господарських зобов'язань за договором поставки із ТОВ «Совертекс», а також доказів використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки між ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» та ТОВ «Совертекс»виписано:
- рахунок-фактуру від 15 листопада 2011 року № 017/11 на загальну суму 550320,05 грн., в т.ч. ПДВ 91720,01 грн. (а.с. 69);
- рахунок-фактуру від 28 листопада 2011 року № 028/11 на загальну суму 24724,80 грн. у т.ч. ПДВ 4120,80 грн. (а.с. 65);
- податкову накладну від 28 листопада 2011 року № 36 на загальну суму 24724,80 грн. у т.ч. ПДВ 4120,80 грн. (а.с. 66);
- податкову накладну від 29 листопада 2011 року № 35 на загальну суму 550320,00 грн., в т.ч. ПДВ 91720,00 грн. (а.с. 70);
- видаткову накладну від 29 грудня 2011 року № 28/11 на товар: труба ПВХ канал 160*4 0*6000 мм. у кількості 17 шт. на загальну суму 24724,80 грн. у т.ч. ПДВ 4120,80 грн. (а.с. 67);
- видаткову накладну від 2 лютого 2012 року № 0201/12 на товар: труба гофрована ПП SN8 DN400/6000 мм. у кількості 114000 м., труба гофрована ПП SN8 DN300/6000 мм. у кількості 120000 м. на загальну суму 550320,05 грн., в т.ч. ПДВ 91720,01 грн. (а.с. 71).
Суми податку на додану вартість в загальному розмірі 95841,00 грн. за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Совертекс» позивачем включено до складу податкового кредиту підприємства за листопад 2011 року.
Вирішуючи питання про реальність здійснення господарських операцій та використання позивачем у господарській діяльності товарів, придбаних за господарськими договорами з ТОВ «Совертекс», суд звертає увагу на наступне.
З метою підтвердження реальності господарських операцій, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року було витребувано у позивача документи, що підтверджують факт виконання господарських зобов'язань за договором поставки, укладеним з ТОВ «Совертекс», зокрема: товарно-транспортні накладні, договори оренди транспортних засобів, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, договори оренди складських приміщень, складські документи, технічна документація на товар, виробничі документи тощо.
Позивачем вимог ухвали не виконано та не повідомлено суд першої інстанції про обставини, що унеможливлюють надання відповідних доказів.
Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги, викладені представником позивача доводи, що головний бухгалтер ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» особисто їздив разом із водієм за товаром на склад ТОВ «Совертекс», тому товарно-транспортні накладні не складались.
Саме товарно-транспортні накладні є належними доказами факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.
Необхідно зазначити, що продаж товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів використання у господарській діяльності ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» придбаного у ТОВ «Совертекс» товару.
Апеляційна інстанція не бере до уваги надані позивачем первинні документи за господарськими операціями між ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» та ДП «Підприємство з реконструкції та будівництва майнового комплексу Національного університету державної податкової служби України», оскільки вони не містять даних щодо використання при здійсненні будівельних робіт товарів, які було придбано у ТОВ «Совертекс» (а.с. 140-157). Матеріали справи не містять звітів про понесені ПАТ «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» витрати у зв'язку з виконанням будівельних робіт, опис використаних у будівництві матеріалів із вказівкою про постачальника матеріалів.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, до товарно-транспортних документів належить товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги адміністративного позову задоволенню не підлягають, а судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київське спеціалізоване ремонтно-будівельне товариство» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Ухвалу виготовлено в повному обсязі 16.04.2013р.
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.