04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" квітня 2013 р. Справа№ 5011-27/16543-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: Яворський С.М. - за довіреністю
від відповідача: Самойленко А.В. - за довіреністю
від третьої особи-1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп»
на рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року
у справі № 5011-27/16543-2012 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістік Групп"
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерхім»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк»
2. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович
про: визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Груп", звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Інтерхім" про визнання виконавчого напису, вчиненого 18.09.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрованого в реєстрі за № 6352, на договорі застави транспортних засобів від 02.07.2011 року, посвідченому 02.07.2011 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованому в реєстрі за № 1830 таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/16543-2012 (суддя Босий В.П.) у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Груп" відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Груп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким визнати виконавчий напис, вчинений 18.09.2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., зареєстрований в реєстрі за № 6352, на договорі застави транспортних засобів від 02.07.2011 року, посвідченому 02.07.2011 року приватним нотаріусом міського нотаріального округу Бойком О.В., зареєстрованому в реєстрі за № 1830 таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2013р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Груп" прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2013 року.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не було враховано листа, за яким третьою особою було повідомлено про відсутність заборгованості перед відповідачем за договором поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/1; з наявних в матеріалах справи документів неможливо встановити, за яким договором здійснювались поставки товару; єдиним документом, яким би могло бути підтверджено безспірність заборгованості, є акт звірки, який підписаний невстановленою та не уповноваженою особою.
Відповідач, згідно з наданим до суду 09.04.2013 року відзивом, проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Щодо суті спору, відповідач стверджує, що він правомірно та у встановленому порядку звернувся до нотаріуса для вчинення ним виконавчого напису, з наданням всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості.
Третя особа-2, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, 03.04.2013 року звернувся до апеляційного суду з заявою, відповідно до якої проти апеляційної скарги заперечив та просив розглянути справу без його участі.
Треті особи до судового засідання, що відбулось 10.04.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання Парктики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності вказаних осіб є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
02.07.2011 року між ТДВ "Інтерхім" (постачальник) та ТОВ "АВС Логістик Парк" (покупець) було укладено договір поставки №04-2011/1 (надалі - "Договір-1").
Відповідно до п. 1.1 Договору-1 постачальник продає, а покупець купує лікарські засоби в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною. Ціна товару зазначається у гривні.
Згідно з п. 1.2 Договору-1 загальна ціна договору складає 5000306,21 грн.
02.07.2011 року між ТДВ "Інтерхім" (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (старий боржник) та ТОВ "АВС Логістик Парк" (новий боржник) було укладено договір №1/2011 про переведення боргу за договором поставки №04-10 від 11.01.2010 р. (надалі - "Договір про переведення боргу"), відповідно до п. 1 якого на момент укладення цього договору сторони підтверджують, що сума заборгованості старого боржника перед кредитором становить 7038654,39 грн. У зв'язку із цим сторони засвідчують наявність обов'язку старого боржника, покупця за договором поставки сплатити на користь кредитора, постачальника за договором поставки, суму боргу 7038654,39 грн.
Згідно з п. 8 Договору по переведення боргу новий боржник дає згоду на здійснення ним оплати боргу на користь кредитора та гарантує належне виконання своїх зобов'язань за цим договором. Новий боржник зобов'язується погасити борг в повному обсязі в термін 100 календарних днів з дати поставки товару за договором поставки №04-2011/1 від 02.07.2011 р.
Крім того, 02.07.2011 р. між ТДВ "Інтерхім" (заставодержатель), ТОВ "АВС Логістик Групп" (заставодавець) та ТОВ "АВС Логістик Парк" (боржник) було укладено договір застави транспортних засобів (надалі - "Договір застави"), посвідчений 02.07.2011 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1830.
Відповідно до п. 1.1 Договору застави в порядку та на умовах цього договору заставодержатель має право у разі порушення боржником зобов'язань за будь-яким з основник договорів одержати задоволення своїх вимог за рахунок передбаченого п. 1.3 цього договору майна, яке передається в заставу за цим договором, переважно перед іншими кредиторами боржника, в повному обсязі або частково. Застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за Договором про переведення боргу та Договором 1.
Пунктом 1.3 Договору застави у якості забезпечення виконання зобов'язань за основними договорами заставодавець передає заставодержателю в заставу транспортні засоби згідно переліку.
Згідно з п. 5.1 Договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави та його реалізації у випадку, якщо на момент настання строку виконання зобов'язань за будь-яким з основних договорів вони не будуть виконані боржником належним чином, а також у випадку, передбаченому п. 3.1.6 даного договору.
Відповідно до п. 5.2 Договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі виконавчого напису нотаріуса.
У зв'язку із неналежним виконанням ТОВ "АВС Логістик Парк" зобов'язань за Договором-1, 18.09.2012 р. на підставі заяви ТДВ "Інтерхім" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком Золтаном Золтановичем було вчинено виконавчий напис №6352 про звернення стягнення на транспортні засоби.
Із спірного виконавчого напису вбачається, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаних автомобілів, нотаріус пропонував задовольнити вимоги ТДВ "Інтерхім" у розмірі 3321142,18 грн., у тому числі прострочена заборгованість по оплаті за поставлений товар 3003768,52 грн., штрафні санкції 317373,6 грн.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання цього виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування таких позовних вимог позивач посилався на те, що виконавчий напис відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим позивач вказує на існування підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню. Зокрема, позивач зазначає про відсутність у даному випадку безспірності заборгованості, оскільки відповідачем не здійснювались поставки товару за договором, на якому здійснено спірний виконавчий напис. Позивач також стверджує, що з'ясування безспірності заборгованості повинна відбуватись за участю боржника та з урахуванням його бухгалтерських документів. Позивач зазначав також, що акт звіряння заборгованості, з якого вбачається наявність у заборгованості за договором поставки, підписаний з боку боржника невстановленою особою.
Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.1 Договору 1 покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу 75 календарних днів від дати поставки.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання умов Договору-1, в період з серпня 2011 року по січень 2012 року ТДВ "Інтерхім" було поставлено, а ТОВ "АВС Логістик Парк" прийнято товар.
Твердження апелянта про те, що поставки товару згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних за період з серпня 2011 року по січень 2012 року здійснювалась не за Договором-1, а за договором №04-2011/2, укладеним 02.07.2011 р. між ТДВ "Інтерхім" та ТОВ "АВС Логістик Парк", спростовується матеріалами справи з огляду на наступне.
Матеріалами справи (банківські виписки з рахунку відповідача) підтверджується часткова оплата відповідачем поставленого згідно Договору-1 товару.
Так, з банківських виписок з рахунку відповідача вбачається, що оплата за поставку товарів ТОВ "АВС Логістик Парк" здійснювались по двом договорам, а саме, за договором № 04-2011/1 та № 04-2011/2.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТДВ "Інтерхім" та ТОВ "АВС Логістик Парк" було складено акт звіряння розрахунків за 02.2012 на 01.03.2012 р.
У відповідності до вказаного акту звіряння його сторонами визначено, що станом на 01.02.2012 року борг ТОВ "АВС Логістик Парк" перед відповідачем за Договором поставки № 04-2011/1 складав 3828963,42 грн.
В даному Акті сторони встановили також, що станом на 01.03.2012 року, з урахуванням поставок лютого 2012 року та платежів ТОВ "АВС Логістик Парк", борг останнього перед ТДВ "Інтерхім" складає 3003768,52 грн.
Твердження апелянта про те, що вказаний акт звіряння не є належним доказом по справі, оскільки підписаний з боку ТОВ "АВС Логістик Парк" невстановленою та не уповноваженою особою судова колегія спростовує з огляду на наступне.
Пунктами 5.4. Договору поставки № 04-2011/1 та Договору поставки № 04-2011/2 сторонами було обумовлено, що на вимогу Постачальника Сторони здійснюють звіряння розрахунків та складають Акт, який має бути підписаний Покупцем на протязі 5 робочих днів з дня отримання Акту від Постачальника. У випадку, якщо у зазначений термін Акт Покупцем не підписаний, вважається, що Акт ним погоджений.
Тобто, складання Акту звіряння розрахунків між ТДВ "Інтерхім" та ТОВ "АВС Логістик Парк" щодо Договору поставки № 04-2011/1 та Договору поставки № 04-2011/2 є складовою частиною правовідносин сторін щодо кожного з цих Договорів, та, відповідно, складання такого Акту звірки відбувалось на підставі визначених сторонами умов Договорів поставки.
Як вбачається з Акту звіряння, його підписано як з боку ТДВ "Інтерхім" так і з боку ТОВ "АВС Логістик Парк", та скріплено печатками обох підприємств.
Третьою особою-1, ТОВ "АВС Логістик Парк", не надано суду жодних заперечень щодо того, що Акт звіряння підписано саме представником цього підприємства.
За таких обставин, у суду відсутні жодні підстави вважати, що Акт звірки підписано з ТОВ "АВС Логістик Парк" не уповноваженою особою, або що такий Акт є підробленим, у зв'язку з чим Акт звіряння розрахунків, складений між ТДВ "Інтерхім" та ТОВ "АВС Логістик Парк", є належним доказом у справі.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що заборгованість третьої особи-1 за поставлений згідно умов Договору 1 товар становить 3003768,52 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент вчинення виконавчого напису (18.09.2012 р.) настав.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, у зв'язку із прострочення виконання третьою особою-1 грошового зобов'язання з оплати поставленого товару, ТДВ "Інтерхім" у відповідності з положеннями 549, 611 та 625 Цивільного кодексу України, було нараховано пеню у розмірі 264624,55 грн. та 3% річних у розмірі 52749,11 грн., а всього - 317373,66 грн.
Як зазначалось, в забезпечення виконання ТОВ "АВС Логістик Парк" зобов'язань за Договором 1 між позивачем, відповідачем та ТОВ "АВС Логістик Парк" було укладено Договір застави, предметом застави за яким визначено транспортні засоби згідно переліку.
Згідно з п. 5.1 Договору застави заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави та його реалізації у випадку, якщо на момент настання строку виконання зобов'язань за будь-яким з основних договорів вони не будуть виконані боржником належним чином, а також у випадку, передбаченому п. 3.1.6 даного договору.
Посилання позивача на те, що оплата заборгованості була відстрочена сторонами, про що підписано відповідну Додаткову угоду, спростовується матеріалами справи, згідно з Додатковою угодою від 13.04.2012 року відстроченню підлягала заборгованість ТОВ "АВС Логістик Парк" за Договором поставки № 04-2011/2 від 02.07.2011 року, який не забезпечений заставою.
У зв'язку з простроченням сплати ТОВ "АВС Логістик Парк" заборгованості за договором поставки № 04-2011/1 від 02.07.2011 року, відповідач звернувся до третьої особи-2 з заявою №2203/ИХ від 18.09.2012 р. про вчинення виконавчого напису.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України "Про нотаріат" та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 (далі - Інструкція).
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 282 Інструкції передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з пунктом 284 Інструкції заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Тобто, відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника.
Для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву про вчинення виконавчого напису, Договір застави від 02.07.2011 року, Договір поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/1, видаткові накладні за спірний період та акт звіряння розрахунків станом на 01.03.2012 р.
Як зазначалось та встановлено судом, вказаний Акт звіряння розрахунків є належним доказом у справі, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині підлягають відхиленню.
Апелянт стверджує, що безспірність заборгованості спростовується листом, за яким третьою особою було повідомлено про відсутність заборгованості перед відповідачем за договором поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/1.
Такі твердження апелянта судова колегія відхиляє з огляду на наступне.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи Листа Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Парк» від 12.11.2012 року № 807, третьою особою-1 було розглянуто листа позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "АВС Логістик Груп", від 06.11.2012 року за № 01, та за результатами такого розгляду повідомлено останнього про те, що заборгованість ТОВ «АВС Логістік Парк» перед ТДВ "Інтерхім" за договором поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/1 не обліковується (відсутня) у зв'язку з тим, що поставки лікарських засобів та засобів косметичної промисловості здійснювалися ТДВ "Інтерхім" на підставі договору поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/2.
Тобто, цей лист направлений не ТДВ "Інтерхім", як стороні та кредитору за договорами поставки № 04-2011/1 та № 04-2011/2, а ТОВ "АВС Логістик Груп", який не є учасником відповідних правовідносин з постачання товару.
Крім того, наведений лист адресований позивачу з посиланням на лист останнього від 06.11.2012 року за № 01, який до матеріалів справи не долучений, зміст якого невідомий та наявність якого недоведена.
До матеріалів справи не додано жодних доказів направлення відповідачу третьою особою-1 або позивачем відповідей на претензії позивача або будь-яких інших документів, з яких можна було б зробити висновок про те, що заборгованість за договором поставки від 02.07.2011 року № 04-2011/1, яка визначена в Акті звіряння розрахунків, є спірною.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що поданими відповідачем третій особі-2 документами та матеріалами справи підтверджується безспірність заборгованості за Договором-1.
18.09.2012 р. на підставі заяви ТДВ "Інтерхім" приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком Золтаном Золтановичем було вчинено виконавчий напис №6352 про звернення стягнення на транспортні засоби, а саме: за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаних автомобілів, нотаріус пропонував задовольнити вимоги ТДВ "Інтерхім" у розмірі 3321142,18 грн., у тому числі прострочена заборгованість по оплаті за поставлений товар 3003768,52 грн., штрафні санкції 317373,6 грн.
Вказаний виконавчий напис було вчинено на підставі поданої відповідачем нотаріусу заяви про вчинення виконавчого напису, до якої, як встановлено судом, було додано документи, якими підтверджено суму заборгованості та її безспірність.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що спірний виконавчий напис був вчинений третьою особою-2 правомірно, відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства України та Договору.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/16543-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/16543-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС Логістік Групп» на рішення господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/16543-2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 року у справі № 5011-27/16543-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-27/16543-2012 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2013 року.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.