Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
25 березня 2013 року справа № 814/709/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомколгоспу "Прометей", с. Кавказ, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56234
довідділу ДВС Березнегуватського районного управління юстиції у Миколаївській області, пл. Леніна, 10, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56200
провизнання дій неправомірними, скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника
Колгосп "Прометей" (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Березнегуватського районного управління юстиції у Миколаївській області (далі - відповідач, ДВС), в якому, з урахуванням прийнятої до розгляду заяви про зміну позовних вимог, просить суд:
- визнати неправомірними дії державного виконавця ДВС щодо відкриття виконавчих проваджень № 36118369, № 36118551, № 36118265, № 36118047, № 36117701 по стягненню з позивача штрафів і скасувати відповідні постанови про відкриття виконавчого провадження;
- визнати незаконними дії державного виконавця ДВС щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 28 лютого 2013 р. і скасувати цю постанову.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, прийняті Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Інспекція) не є виконавчими документами, а тому відповідач не мав права приймати їх до виконання, а крім цього, вказані постанови не набрали законної сили, у зв'язку із їх оскарженням в судовому порядку. З цих же підстав позивач вважає протиправним і накладення арешту на його кошти, які знаходяться на банківських рахунках. Також позивач послався на несвоєчасне отримання постанов про відкриття виконавчого провадження, що унеможливило їх добровільне виконання.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких вказує, що постанови Інспекції є виконавчими документами, а їх оскарження до суду не перешкоджає їх примусовому виконанню (а. с. 65-68). Також ним надані копії постанов про відкладення провадження виконавчих дій, у зв'язку із несвоєчасним отриманням позивачем постанов про відкриття виконавчого провадження (а. с. 84-88).
Сторони подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 124-125). Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи те, що сторони скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, подавши відповідні клопотання, суд, на підставі вищенаведеної норми, розглядає справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір між сторонами, суд враховує наступне.
22 січня 2013 р. до ДВС надійшли заяви Інспекції про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а. с. 69-78).
23 січня 2013 р. відповідачем відкриті виконавчі провадження № № 36118369, 36118551, 36118265, 36118047, 36117701 про стягнення з позивача штрафів на користь Інспекції (а. с. 79-83).
У зв'язку із несвоєчасним отриманням позивачем вказаних постанов, на підставі ст. 35 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якою у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії, відповідач прийняв постанови про відкладення провадження виконавчих дій (а. с. 84-88).
Відповідно до ст. 17 ч. 1, 2 п. 8 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Як визначено в ст. 4 ч. 3 абз. 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", у разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.
В п. 7 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 визначено, що постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче впровадження".
Отже, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є виконавчим документом і підлягає виконанню органами ДВС, що спростовує доводи позивача в цій частині.
Той факт, що позивач оскаржив постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності до Миколаївського окружного адміністративного суду і ним відкрито провадження у справі № 2а-6743/12/1470 (а. с. 51 і зворот) не позбавляє постанови Інспекції правової сили, оскільки відповідно до ст. 117 ч. 3 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, а ухвала про забезпечення адміністративного позову у справі № 2а-6743/12/1470 прийнята 4 березня 2013 р., тобто вже після відкриття виконавчих проваджень (23 січня 2013 р.) і прийняття постанови про арешт коштів боржника (28 лютого 2013 р.) (а. с. 63-64).
Як визначено ст. 57 ч. 2 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
На підставі наведеної норми, 28 лютого 2013 р. відповідач прийняв постанову про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на кошти позивача, які знаходяться на рахунках, перелічених в цій постанові (а. с. 113).
З огляду на вищенаведене, суд відкидає доводи позивача про те, що дії відповідача по відкриттю виконавчих проваджень і прийняттю постанови про арешт коштів боржника є протиправними, адже вони вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, а тому вимоги позивача, як вони заявлені в позові не підлягають задоволенню.
В той же час, суд приходить до висновку про можливість звільнення з-під арешту коштів позивача в банківських установах, на яких обліковуються кошти в меншій сумі, ніж визначена постановою про арешт.
Так, сума боргу позивача, яка підлягає стягненню на підставі виконавчих документів, з урахуванням виконавчого збору та витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій складає 553610,0 грн. Як слідує із спірної постанови про арешт коштів боржника, саме на цю суму коштів відповідачем накладено арешт.
Оскільки відповідач не знав і не міг знати, на якому з банківських рахунків позивача достатньо коштів для виконання арешту у вищезазначеній сумі, відповідач надіслав постанову про арешт коштів боржника до всіх банківських установ, в яких маються рахунки позивача.
Відповідно до ст. 57 ч. 1 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, тобто правовою природою арешту є забезпечення можливості повного і фактичного виконання виконавчого документу, в даному випадку можливості стягнення з позивача коштів в загальній сумі 553610,0 грн.
Як слідує з довідки територіального відокремленого безбалансового відділення № 10014/048 філії Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України", наданої ДВС, залишок коштів на арештованому рахунку № 26009306103135 становить 553610,0 грн., тобто цією банківською установою арештовані кошти в повній сумі, визначеною постановою про арешт коштів боржника - 553610,0 грн.
В той же час, постановою про арешт коштів боржника накладено арешт ще на 12 інших рахунків позивача.
Оскільки, як зазначалось вище, арешт коштів боржника є засобом для забезпечення реальної можливості виконання рішення, а судом встановлено, що на рахунку позивача в філії Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" арештовані кошти в повній сумі, визначеній постановою про арешт, з чого суд приходить до висновку про повне і фактичне забезпечення виконання рішень та враховуючи, що арешт на інших рахунках, як зазначає позивач, позбавляє його можливості виплатити заробітну плату, сплати податки і інші обов'язкові платежі, що в свою чергу тягне нарахування штрафних санкцій, суд приходить до висновку про те, що вимоги, як вони заявлені в позовній заяві задоволенню не підлягають, але використовуючи право, надане суду ст. 162 ч. 2 КАС України, згідно якої суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту з всіх інших рахунків позивача, окрім рахунку № 26009306103135 у філії Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України", на якому арештовані кошти позивача в сумі 553610,0 грн.
У відповідності до ст. 60 ч. 5 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач, надавши квитанцію від 22 лютого 2013 р. (а. с. 41), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 172,05 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Зняти арешт з наступних рахунків колгоспу "Прометей":
- код фінансової установи 319092, назва фінансової установи ПАТ "Банк "Київська Русь" м. Київ, номер рахунку 2600284855001, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326461, назва фінансової установи філія Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" м. Миколаїв, номер рахунку 26043306103135, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326461, назва фінансової установи філія Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" м. Миколаїв, номер рахунку 26046306003135, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326461, назва фінансової установи філія Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" м. Миколаїв, номер рахунку 26047306013135, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326461, назва фінансової установи філія Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" м. Миколаїв, номер рахунку 26047300000393, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326182, назва фінансової установи МОД АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Миколаїв, номер рахунку 260563405, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 380805, назва фінансової установи АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, номер рахунку 260452711, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 380805, назва фінансової установи АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, номер рахунку 26001130665, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 326461, назва фінансової установи філія Миколаївського обласного управління АТ "Державний Ощадний банк України" м. Миколаїв, номер рахунку 26002306003135, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 380805, назва фінансової установи АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, номер рахунку 2604437014, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 380805, назва фінансової установи АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, номер рахунку 2604939088, код валюти рахунку 980;
- код фінансової установи 300249, назва фінансової установи АТ "Брокбізнесбанк", номер рахунку 26007059294001, код валюти рахунку 980.
3. Відшкодувати колгосп "Прометей" судовий збір в сумі 172,05 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз