04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" квітня 2013 р. Справа№ 5011-71/13409-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Авдеєва П.В.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання Климович М.І.
за участю представників:
від позивача: Гоголь Б.М. - за довіреністю
від відповідача: П'ятецький С.В. - за довіреністю
Кузьменко В.М. - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року
у справі № 5011-71/13409-2012 (Головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Васильченко Т.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд»
до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»
про визнання недійсним рішення третейського застереження
Товариство з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд» звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним рішення третейського застереження, викладеного в пункті 6.2. Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 24-12/123 від 11 червня 2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд» та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що третейське застереження, яке міститься в Договорі про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-12/123 від 11.06.2007 р., суперечить нормам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню судом недійсним. Зокрема, позивач зазначав, що спірне третейське застереження не визначає предмет спору, а саме відповідні спори, що мають вирішуватись третейським судом, що не відповідає положенням статті 23 Закону України «Про третейські суди».
Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-71/13409-2012 (Головуючий суддя Нечай О.В., судді Бондарчук В.В., Васильченко Т.В.) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд» до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання недійсним рішення третейського застереження відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Травез-Буд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2013р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Травез-Буд» прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.04.2013 року.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що висновок суду першої інстанції про те, що Закон України «Про третейські суди» в редакції, чинній станом на дату укладення Договору, не містив положення про необхідність зазначення у третейській угоді конкретних видів спору, є невірним, оскільки Прикінцеві та Перехідні положення Закону, яким було внесено відповідні зміни до Закону України «Про третейські суди», не регулюють питання їх застосування до третейських застережень, укладених до набрання чинності. Апелянтом зазначено, що оскільки Прикінцеві та Перехідні положення вказаного Закону застосовуються до рішень третейських судів, які вже прийняті, але не виконані, то у даному випадку застосовується аналогія закону та вимоги щодо недійсності третейського застереження повинні застосовуватись до третейських застережень, прийнятих до набрання чинності Законом; оскільки відповідні відносини продовжують існувати, то підлягають застосуванню положення нового Закону.
10.04.2013 року апелянт звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі, яке вмотивовано тим, що розгляд даної справи неможливий до розгляду господарським судом Миколаївської області справи № 915/139/13-г про банкрутство апелянта.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом
Наведене клопотання апелянта про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню, оскільки судом не встановлено неможливість (зокрема, через наявність будь-яких перешкод) розгляду даної справи до вирішення справи господарським судом Миколаївської області справи № 915/139/13-г про банкрутство апелянта.
Відповідачем письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. Представник відповідача в судовому засіданні, що відбулось 10.04.2013 року, проти доводів апеляційної скарги заперечив.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
11.06.2007 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк") (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траверз-буд" (позичальник) було укладено Договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 24-12/123 (надалі - Договір), відповідно до якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Пунктом 6.2. Договору визначено, що у разі якщо сторони не дійдуть згоди зі спірних питань шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 53 Закону України "Про третейські суди", домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Як зазначалось, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним вказаного третейського застереження, посилаючись на те, що третейське застереження не визначає відповідні спори, які мають вирішуватись третейським судом, відсутнє також посилання на спори, пов'язані з укладенням та виконанням Договору, натомість абстрактно вказано, що спірні питання вирішуються третейським судом, через що зазначене третейське застереження є нікчемним.
Судова колегія погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору, який містить спірне третейське застереження) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору) третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Як вбачається з ч. - ч. 2- 4 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" (у відповідній редакції) якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про третейські суди" якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід'ємною частиною угоди і щодо неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до угоди в цілому.
Як вбачається з вищенаведеного, Закон України "Про третейські суди", в редакції, чинній станом на дату укладення Договору, не містив положення про необхідність зазначення у третейській угоді конкретних видів спорів.
Судова колегія спростовує твердження апелянта про те, що до спірних правовідносин повинна бути застосована редакція Закону України «Про третейські суди» зі змінами, внесеними після укладення між сторонами Договору, в якому міститься спірне третейське застереження, оскільки, згідно встановленого статтею 5 Цивільного кодексу України загально правового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.
Згідно із зазначеним правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.
Крім того, згідно з ст. 10 Закону України "Про третейські суди" (в редакції, чинній станом на дату укладення Договору, який містить оспорюване третейське застереження) положення про постійно діючий третейський суд та регламент третейського суду затверджуються його засновником і публікуються. Положення про постійно діючий третейський суд повинно містити відомості про його найменування, місцезнаходження, відомості про засновника третейського суду, склад, компетенцію та порядок створення органів самоврядування третейських суддів, порядок обрання голови третейського суду, підстави та порядок припинення діяльності третейського суду. Положення про постійно діючий третейський суд може містити інші положення, визнані засновником за необхідні для забезпечення належної діяльності третейського суду відповідно до цього Закону. Порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах встановлюються цим Законом та регламентом третейського суду. Регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом. Регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.
Відповідно до п. 7 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Українських банків, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, третейська угода може містити посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків або просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаним пунктом Регламенту не встановлюється обов'язок сторін визначати в третейській угоді конкретні види спорів, які передаються на розгляд вказаного третейського суду.
З огляду на вищенаведене, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо того, що спірне третейське застереження, що міститься в п. 6.2. Договору, відповідає нормам законодавства, чинного на дату укладення цього Договору, та відповідає Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, а тому є таким, що укладене у відповідності з нормами Закону України "Про третейські суди".
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-71/13409-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд», викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд» на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-71/13409-2012 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Траверз-Буд» на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-71/13409-2012 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-71/13409-2012 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 5011-71/13409-2012 повернути до суду першої інстанції.
Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2013 року.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Гончаров С.А.
Судді Авдеєв П.В.
Куксов В.В.