Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
вступна та резолютивна частини
м. Миколаїв.
9:25 год.
21 березня 2013 року справа № 2а-6752/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Стріхи В.М.,
представника відповідача: Приземного С.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ виробничо-комерційної фірми "Ай Ті", вул. Миру, 36, м. Миколаїв, 54018
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.12 р. № 0002862301, № 0002872301
керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкові повідомлення-рішення № 0002862301, № 0002872301, прийняті 21 грудня 2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, визнати протиправними і скасувати.
3. Відшкодувати ТОВ виробничо-комерційній фірмі "Ай Ті" судовий збір в сумі 131,20 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз
Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
9:25 год.
21 березня 2013 року справа № 2а-6752/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: Стріхи В.М.,
представника відповідача: Приземного С.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТОВ виробничо-комерційної фірми "Ай Ті", вул. Миру, 36, м. Миколаїв, 54018
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028
провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.12 р. № 0002862301, № 0002872301
До суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Ай Ті" (далі - позивач, Товариство) до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 р. № 0002862301, № 0002872301, якими позивачу збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість (далі - ПДВ).
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що він має всі первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товару, а висновки ДПІ ґрунтуються тільки на даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки його постачальника, які спростовані в судовому порядку.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення, в яких послався на нікчемний характер правочину позивача із таким постачальником, як ТОВ "ЕКТ-Сервіс", на тій підставі, що в ланцюгах контрагентів останнього маються підприємства з ознаками фіктивності (а. с. 171-176).
Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, статтею 72 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на нього покладається обов'язок доказування правомірності свого рішення.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
В листопаді 2012 р. ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 р. до 30 вересня 2012 р. Результати перевірки оформлені актом від 7 грудня 2012 р. № 3695/22-200/20865995 (далі - акт перевірки) (а. с. 22-67).
Як зазначено у висновку акту перевірки, Товариством порушено:
- ст. 138 п. 138.1. пп. 138.1.1., п. 138.2., ст. 139 п. 139.1. пп. 139.1.9. Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) щодо укладення позивачем нікчемного правочину, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на суму 6885,0 грн.;
- ст. 185 п. 185.1., ст. 198 п. 198.1., 198.3., 198.6. ПК України, ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 5987,0 грн.
На підставі акту перевірки 21 грудня 2012 р. ДПІ прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0002862301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 6885,0 грн.;
- № 0002872301, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 5987,0 грн. і застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 248,0 грн. (а. с. 111-112).
Як встановлено судом, позивач 19 листопада 2010 р. уклав з ТОВ "ЕКТ-Сервіс" договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити позивачу товар (комп'ютерне обладнання та комплектуючи до нього) (а. с. 113-120).
Суд відзначає, що характер придбаного позивачем товару узгоджується із основними видами його діяльності за КВЕД, наведеними в довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього) (а. с. 19).
Позивачем надані суду накладні, виписки з банківського рахунку на підтвердження повної сплати вартості товару, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, журнали-ордери (а. с. 122-152), що спростовує посилання ДПІ на норми ПК України, які визначають, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств визнаються на підставі первинних документів (ст. 138 п. 138.2. ПК України) та не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (ст. 198 п. 198.6. ПК України).
Висновок ДПІ про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується виключно на даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс", в якому зазначено про укладення цим підприємством правочинів, без мети настання правових наслідків із ТОВ "Тіса Плюс", чим порушені вимоги ЦК України (а. с. 202-205).
Отримавши акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс", ДПІ повинна була під час перевірки позивача встановити факти та обставини, які б кореспондували даним акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс", наприклад встановити відсутність у позивача товару, який поставлявся ТОВ "ЕКТ-Сервіс", тоді як ДПІ фактично підмінила перевірку позивача висновками акту про неможливість проведення зустрічної звірки його постачальника, механічно перенісши до акту перевірки позивача дані акту контрагента.
Крім того, щоб стверджувати про відсутність поставок товару в ланцюгу ТОВ "Тіса Плюс" - ТОВ "ЕКТ-Сервіс" - позивач, ДПІ повинна була встановити тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом до позивача, тоді як акт перевірки позивача та акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс" не містять даних, які б дозволяли ДПІ стверджувати, що товар, отримання якого позивачем від ТОВ "ЕКТ-Сервіс" заперечується відповідачем, попередньо придбавався останнім саме у ТОВ "Тіса Плюс".
Також суд звертає увагу на те, що за наслідками перевірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс" складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки.
Відповідно до п. 4.4. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.
Додаток 3 до вказаних Методичних рекомендацій містить зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, згідно якого в ньому неможливо робити висновок про порушення податкового законодавства, оскільки такий акт повинен містити тільки загальну інформацію, без жодних висновків.
12 жовтня 2012 р. окружним адміністративним судом м. Києва був задоволений адміністративний позов ТОВ "ЕКТ-Сервіс" до ДПІ у Печерському районі м. Києва, постановою суду визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва по проведенню зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс" за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 26 січня 2012 р. № 243/23-2/37139302. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2012 р. зазначене рішення суду залишено без змін, а апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва залишена без задоволення, а 21 січня 2013 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовлено у відкритті касаційного провадження (а. с. 158-162, 183-194).
Згідно ст. 70 ч. 3 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Оскільки рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено протиправність дій ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "ЕКТ-Сервіс", а такі дії призвели до складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 26 січня 2012 р. № 243/23-2/37139302, який використаний відповідачем при проведенні перевірки позивача, суд на підставі ст. 70 ч. 3 КАС України не бере до уваги цей доказ, як такий, що отриманий відповідачем із порушенням закону.
Оскільки інших доказів, окрім відхиленого акту, відповідач не надав, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивач, надавши платіжне доручення № 568 від 25 грудня 2012 р. (а. с. 2), документально підтвердив судові витрати у виді судового збору в розмірі 131,20 грн., який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкові повідомлення-рішення № 0002862301, № 0002872301, прийняті 21 грудня 2012 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, визнати протиправними і скасувати.
3. Відшкодувати ТОВ виробничо-комерційній фірмі "Ай Ті" судовий збір в сумі 131,20 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
25 березня 2013 р.
Суддя А. О. Мороз