Постанова від 08.04.2013 по справі 803/633/13-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Справа № 803/633/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинському районі Волинської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (далі - УПФ України в Луцькому районі) звернулося в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 2 294,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП ОСОБА_1 являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тому зобов'язане своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а саме, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом - календарний місяць. Проте, відповідач в порушення вимог вищевказаного Закону не перерахував до УПФ України в Луцькому районі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 2 294,62 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача на користь УПФ України в Луцькому районі зазначену суму заборгованості.

Представник позивача подав суду письмове клопотання від 08.04.2013 року в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач подала до суду заяву від 08.04.2013 року в якій просить розгляд справи проводити без її участі, позов визнає.

Частиною 4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника, оскільки судом вжиті всі передбачені заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з тим, частиною 1 статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням наведеного, справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку з 01 січня 2011 року визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі -Закон № 2464-VI).

Пункт 10 частини 1 статті 1 Закону України № 2464-VI визначає, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок. Згідно з пунктом 2 частини 1 цієї ж статі, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Пункт 1 частини 1 статті 7 Закону України № 2464-VI єдиний внесок нараховується, зокрема, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

В частині 2 статті 12 Закону України № 2464-VI передбачено, що одним із обов'язків Пенсійного фонду є здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності, що також підтверджується оглянутим в судовому засіданні Свідоцтвом від 11.10.1996 року. Разом з цим, відповідач з 01.01.2011 року відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI являється платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, за 2012 рік нараховано до сплати єдиного внеску на суму 2 294,62 грн., що підтверджується таблицею нарахування єдиного внеску «Нарахування єдиного внеску фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування», звітом та карткою особового рахунку відповідача із нарахування єдиного внеску поданими до УПФ України в Луцькому районі за вказаний період. Станом на 12.03.2013 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному внеску в розмірі 2 294,62 грн.

Проаналізувавши вищевикладене, суд встановив, що загальна заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка на день розгляду справи - 08.04.2013 року не погашена, оскільки доказів про це надано не було, становить 2 294,62 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, які досліджені судом, а тому позов УПФ України в Луцькому районі про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості по єдиному внеску в сумі 2 294,62 грн., підлягає до повного задоволення.

Керуючись статтями 11,17,35,71,158,160,163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 1,4,6,9,12,25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 62 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 квітня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий С.Ф.Костюкевич

Попередній документ
30662155
Наступний документ
30662157
Інформація про рішення:
№ рішення: 30662156
№ справи: 803/633/13-а
Дата рішення: 08.04.2013
Дата публікації: 16.04.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: